Потрібно допомогти новому президенту сформувати порядок денний для країни — Роман Безсмертний

Потрібно допомогти новому президенту сформувати порядок денний для країни — Роман Безсмертний

Результати виборів потрібно визнати й прийняти — вони такі, які є. Але в умовах, коли ми зробили цей вибір, треба допомогти сформувати порядок денний Володимиру Зеленському та його команді. Годі очікувати, що люди, які не готові до цього, можуть сформувати його, — вважає Надзвичайний і Повноважний Посол України, представник України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи у 2014-2016 роках Роман Безсмертний.

 

— Чому перед другим туром ви не підтримали ні Петра Порошенка, ні Володимира Зеленського?

— Серед фіналістів не було мого кандидата. Для мене вихід у фінал Петра Порошенка і Володимира Зеленського означав, що на цей раз через обрання президента Україна не сформовано відповіді на питання «Камо грядеши?» Ще гірше те, що один уже не міг запропонувати інструментарій для подолання ключових страхів і проблем, а інший в принципі не може, тому що просто не відає предмет, із яким йому доведеться стикнутися.

— Може, ми не відаємо щодо нього?

— Якщо людину впродовж тривалого періоду просять: «Ну скажи щось», він мовчить, а вкінці каже, що це така таємнича зброя, то я, скоріше, вважаю це блудливою втечею від відповідальності перед суспільством, що насправді заклало фундамент для наступної катастрофи. Завищені, як тепер виявилося, очікування, приведуть до дуже глибоких розчарувань. Я хочу помилитися в цьому твердженні, але те, що я чую з моменту, коли пан Зеленський і його команда почали говорити, — на жаль, ці люди плутаються в дефініціях, у понятійному апараті. А це означає, що їм потрібен час для навчання. Даруйте, але президент — це не та посада, де треба навчатися.

— Ви досвідчений політик і практично постійно перебуваєте в національно-демократичному таборі. До якого напрямку ви відносите пана Зеленського й пана Порошенка?

— Я би відніс Порошенка до ліберально-демократичного кола, а Зеленського — до ІТ-політичної сфери. Навіть політичне позиціонування Зеленського визначити неможливо. З його висловлювань не можна визначити ні ідеологічну приналежність, ні навіть ціннісний спектр, який він сповідує. Це загадка, яка з часом буде давати певні свідчення, а потім доведеться самому розгадувати.

Я сподіваюся, Зеленському вдасться залучити до команди фахівців. Мене дуже ображають останні коментарі та заяви, які робили пан Разумков, сам пан Зеленський. Це далеко не фахові речі.

Роман Безсмертний

— Наскільки поява Зеленського на посту президента та плани партії «Слуга народу» пройти до парламенту змінюють перспективи інших політичних партій?

— Очевидно, що політичний рельєф в Україні зміниться. І заяви пана Зеленського про те, що партія «Слуга народу» йтиме на парламентські вибори, і заяви Порошенка про те, що партія «Солідарність» буде балотуватися, свідчать про те, що цей поєдинок не завершений. Очевидне й те, що відбудуться перегрупування в інших політичних силах. На це впливає і те, коли ці вибори відбудуться. В останні дні перед другим туром піднялася тема дострокового припинення повноважень Верховної Ради.

Що стосується партії «Рух +380», в проміжку від 7-го по 10-те ми маємо отримати позицію Міністерства фінансів щодо реєстрації політичної партії. Зараз ми займаємося навчанням, підготовкою кадрів, щоб потім розгортати партійну мережу. Ми маємо серйозні наміри брати участь в виборчій кампанії. На даному етапі будуть проходити консультації. Я зустрічаюся з політиками, лідерами політичних партій, говорю про наші плани, запитую про їхні, про можливість консолідації зусиль.

Виходячи з того, в яку ситуацію ми потрапили (я сподіваюся, це розуміють колеги-політики), Україні потрібен серйозний порядок денний. В умовах, коли ми зробили цей вибір (його треба визнати й він такий, як є), треба допомогти сформувати порядок денний. Годі очікувати, що люди, які не готові до цього, можуть сформувати цей порядок денний. Парадоксальність ситуації полягає в тому, що видимі об’єкти й предмети не стали порядком денним: війна, злидні, безпека, корупція. Ми дискутували на предмет аналізів, місця проведення дискусій. Ми зайнялися формою — ось в чому біда. Якщо цю форму, якою б вона не була, не наповнити змістом щодо вирішення цих проблем, ситуація загострюватиметься.

— Що ви скажете про те, як дебатувалося питання окупованих територій під час цієї кампанії?

— Ніяк, це мене лякало найбільше. Я прекрасно бачив, що предметного розуміння проблеми війни, а особливо — людини як жертви цього процесу — відсутнє. Перебуваючи в умовах третього тисячоліття, ми оперуємо поняттями «гібридна війна», «гібресія», а ми розуміємо, що там не десятки чи сотні, а мільйони людей?! Ми як кулька надулися, піднялися в повітря і перестали ходити по землі, а людина там живе 24 години своїми нещастями й бідами. Більше того, ми навіть домашнього завдання не виконуємо щодо цього.

Новообраному президенту та його команді треба освоїти ці речі, бо коли вони плутаються в дефініціях, потрібна серйозна робота і залучення серйозних людей. Я б на першому етапі рекомендував не чіпати те, що сьогодні працює — тут годі чекати якихось новаторських підходів. Тут треба прислухатися до того, що говоритиме Євген Кирилович Марчук, ті, хто працюють у цьому процесі. Вони підкажуть — це професіонали, які готові співпрацювати. Але ось це замішування конфлікту батьків і дітей на технологічному сприйнятті чи несприйнятті безглузде.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.

Останнi новини