Права ЛГБТ у Чернівцях: на що вплинуло рішення міськради?

Права ЛГБТ у Чернівцях: на що вплинуло рішення міськради?

Рішення, за яким ЛГБТ-спільноті рекомендують утриматися від проведення масових заходів у Чернівцях, депутати міськради ухвалили 30 серпня. Відтоді минуло майже два тижні, однак оскаржувати постанову міськради в ЛГБТ-середовищі не збираються.

Олена Шевченко — голова громадської організації «Інсайт», що займається правами ЛГБТКІ (лесбійки, геї, бісексуали, трансгендери, квір- та інтерсекс-люди) в Україні в коментарі Громадському радіо каже, що рішення міськради не має юридичної сили, тому й оскаржувати його не будуть. Але активісти зможуть подати до суду, якщо в місті заборонять конкретний захід.

Вона розповідає, що у травні цього року праворадикальні сили зірвали у Чернівцях Фестиваль Рівності. Потім почали з’являтися петиції з вимогою, щоб ЛГБТ-спільноті заборонили будь-які заходи в місті. Анонси наступного Фестивалю на лайт-боксах розтрощили. Зрештою його довелося проводити в онлайн-форматі.

30 серпня міськрада розглянула одну з таких петицій — чернівчанин Микола Гунько вимагав заборонити ЛГБТ-активістам організовувати свої події. Депутати зрештою вирішили «запропонувати утриматися» від їхнього проведення.

Через кілька днів депутат від фракції «Рідне місто» Анатолій Чесанов написав на своїй Facebook-сторінці: «Да, я гомофоб и горжусь тем, что мы запретили парады ЛГБТ».

А автор петиції Микола Гунько заявив: чернівчани «не сприймають» такі події.

«Чернівці не готові сприймати заходи ЛГБТ-спрямування, їм потрібен час для визначення. Люди мають переосмислити, оцінити плюси та мінуси», — сказав він.

Водночас він зазначає, що не знає, що конкретно для цього треба зробити і скільки це триватиме.

Марина Лібанова — власниця книгарні «Букініст» у центрі міста та одна з перших, хто підтримав проект ЛГБТ-активістів Safe Space. На дверях її книгарні наклеєний стікер, який показує, що це місце — вільне від гомофобії. Марина каже: сама знає членів ЛГБТ-спільноти давно.

«Для мене це не було чимось неочікуваним чи дивним. Справа в тому, що особисто в мене є друзі, які належать до такої спільноти — як серед жінок, так і серед чоловіків. Ми дружимо давно, і я не бачу ніякої незручності у товаришуванні з цими людьми», — розповідає Марина.

Лібанова додає — на її думку, на негативне ставлення чернівчан до питань ЛГБТ впливає традиційна релігійність регіону. Водночас суспільство недостатньо інформують про проблеми сексуальних меншин. Рішення міськради, на думку жінки, спонукатиме представників ЛГБТ-спільноти дедалі більше «йти в підпілля»: попередні напади на ЛГБТ-заходи і підтримка петиції про їхню заборону лякають людей.

Правозахисник Артем Жук також вважає, що після рішення міськради ситуація ЛГБТ у місті може ускладнитися.

«Юридично вони не можуть заборонити, але це перший дзвіночок до того, що міська рада ніяк не буде реагувати на прояви агресії за сторони радикально налаштованих людей, якщо такі будуть», — пояснює Жук.

Водночас відсторонений міськрадою мер Чернівців Олексій Каспрук рішення депутатів не підтримує. Він вважає, що постанову можна скасувати за рішенням суду. Саме рішення вважає спробою вдатися до популістської риторики перед виборами.

Накласти вето на постанову Олексій Каспрук не може — наприкінці липня ті ж самі депутати на таємному голосуванні відсторонили його від посади. Рішення підписав секретар міськради Василь Продан, який тепер виконує обов’язки мера. Поспілкуватися з Проданом Громадському радіо не вдалося.

Тим часом регіональна координаторка організації Insight Олена Григоряк каже, що публічні заходи спільнота зараз не планує. Закриті зустрічі місцева ЛГБТ-активісти проводять в офісі організації.

Останнi новини