Президент має звернутися до ООН із заявою про викрадення українців з окупованого Криму — Леонов

У Південному окружному військовому суді російського Ростова-на-Дону триває судовий процес над українським активістом з Криму — Олегом Приходьком. Його затримали в жовтні 2019 року за звинуваченням у підготовці теракту.

За версією слідства, Приходько планував підірвати будівлю адміністрації міста Саки, щоб примусити владу Криму «до входження півострова до складу України», адже 61-річний Олег Приходько очолював місцеве відділення партії «Свобода», забороненої в Криму в січні 2014 року.

На початку лютого 2020 року слідство висунуло йому обвинувачення у підготовці ще одного теракту — підпалу будівлі генерального консульства Росії у Львові. Приходько заперечує провину і стверджує, що під час обшуку йому підкинули вибухові речовини. Він також заявляє, що його переслідують за проукраїнську позицію.

Про історію Олега Приходька і перебіг його справи, ми поговорили із народним депутатом VII скликання, членом Всеукраїнської організації «Свобода» Едуардом Леоновим.

Анастасія Багаліка: Після того, як Олег Приходько потрапив до рук окупантів, ВО «Свобода» підтримує з ним якийсь контакт?

Едуард Леонов: Так, Олег Аркадійович Приходько — наш побратим, член нашої організації, і звичайно, у таких страшних ситуаціях, у яких опиняються наші українські патріоти на окупованій території, ми довго зважуємося, чи оприлюднювати інформацію, що вони є у наших лавах. Адже ВО «Свобода» у Криму визнана терористичною організацією в Російській Федерації, проте Олег Приходько ніколи не приховував свого членства у «Свободі». Мало того, він не просто патріот України, але й на кожному суді каже, що він український націоналіст, відверто говорить про свої ідеологічні переконання, тому нам просто немає сенсу приховувати його членство у партії.

Наталія Каплан: Розкажіть про те, як ви познайомилися з Олегом і чому він обрав саме вашу партію?

Едуард Леонов: Ми з Олегом Приходьком обидва народилися та все життя прожили у Криму, його батьки, діди і прадіди теж кримчани, так само, як і в мене. Тому ми багато років знайомі, і наша участь у політичному об’єднанні «Свобода» як у найбільш націоналістичній, найбільш чітко визначеній організації націоналістів в Україні, була природнім процесом. Саме за це і ув’язнений Олег Приходько і це треба розуміти.

Наталія Каплан: Чи висловлював Олег свою проукраїнську позицію ще до окупації?

Едуард Леонов: Партією «Свобода» завжди у Криму навіть дітей лякали, мовляв, ми страшні бандерівці і націоналісти. Усі ворожі організації та ЗМІ цілі розвороти і програми присвячували тому, які ми страшні. Тому бути членом нашої організації у Криму було непросто.

Олег Приходько — художник-скульптор, він займався художньою ковкою. Заробляв на життя тим, що робив людям ковані елементи на замовлення. І зараз одна з тих речей, які ми намагаємося передати йому в камеру — це кулькові ручки і папір, адже він художник.

Анастасія Багаліка: Зараз відбуваються суди, розкажіть, на якій вони стадії?

Едуард Леонов: Адвокати вже перейшли до допиту свідків. Одного захисника Олегу Аркадійовичу найняла держава Україна, іншого захисника фінансуємо ми. Тож, ми комунікуємо, наш адвокат літає у Ростов.

До речі, хочу сказати, що з колишніми політв’язнями Олегом Сенцовим та Олександром Кольченком ми були свого часу на півострові ідеологічними опонентами  — ми займали «праву» позицію, вони — більш «ліву», але під час окупації ті люди, які відстоювали проукраїнську позицію, опинилися по одну сторону барикад, і ми намагалися допомагати і нашим політичним опонентам.

Що стосується обвинувачення і захисту держави України, то тут є проблема: Олега Приходька, як і Олега Сенцова не визнають викраденими з території України, яка є окупованою терористами. Є абсолютно різні процедури міжнародного права. Ми зараз апелюємо не до міжнародного права, а до якихось переговорних груп у Мінському процесі, а прикладом є наші моряки. Згадайте, наскільки швидше звільнили наших моряків. Чому? Тому що одразу держава Україна апелювала до того, що вони військовополонені і, відповідно міжнародному праву, їх звільнила світова спільнота. Не Україна.

Так само і наші інші бранці абсолютно чітко підпадають під міжнародну конвенцію з протидії захоплення заручників, і якби Україна цим апелювала, Гаага тоді б ухвалила швидке рішення, що ці люди є заручниками, на них розповсюджується конвенція, і тоді би світова спільнота тиснула на РФ як на державу-терориста.

У міжнародному праві є проста процедура: президент України як представник нашої держави, звертається до ООН з вимогою визнати таку-то персону викраденою з території України, адже Крим є окупованою її частиною. І коли наші юристи кажуть, що Олег Приходько етапований із Криму до Ростова, то ми самі визнаємо Крим Російською Федерацією. Ніяких етапів, це викрадення людини з нашої території.

Наталія Каплан: Вам відповідала на це щось українська влада – чому вони не роблять таких звернень?

Едуард Леонов: Разом із Олегом Тягнибоком і нашими юристами розробили форми заяв, звернулися до генерального прокурора, до президента, до голови СБУ — до всіх можливих інстанцій. Але коли ми від імені ВО «Свобода» написали листа до генерального прокурора та інших уповноважених органів визнати потерпілими дружину і доньку Олега Приходька, яку теж затримували, нам прийшла відповідь від Генеральної прокуратури України, що для того, аби визнати людину потерпілою у даному випадку, вона сама повинна прийти із заявою до прокуратури. Тобто треба приїхати людині з окупованого Криму, де досі по ній, ймовірно, ведеться справа.

Анастасія Багаліка: Як зараз складається ситуація з рідними Олега Приходька? Чи отримують вони якусь допомогу?

Едуард Леонов: Ми тримаємо зв’язок з усією нашою українською громадою, яка залишилися на окупованій території, і намагаємося допомагати. Звичайно, їм дуже важко, але підтримка є. Величезну допомогу надає теперішній вже кримський Митрополит Климент, і ми намагаємося отримати законне право ув’язнених на відвідання духовника. Проте поки у політичних справах Російська Федерація нам у цьому відмовляє.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.

 

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS