facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Проблеми безпеки не зникнуть навіть після перемоги України»: інтерв'ю з Джефрі Паєттом

1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 10 хв

У столиці Литви Вільнюсі відбувся саміт Ініціативи трьох морів. Це міжнародна економічна та інфраструктурна ініціатива, що об’єднує 12 країн Європейського Союзу, розташованих поблизу Балтійського, Чорного й Адріатичного морів, і спрямована вона на створення регіонального діалогу з різних питань, що стосуються країн-членів.

Цьогоріч саміт відвідав помічник секретаря Бюро енергетичних ресурсів, посол США в Україні у 2013-2016 рр. Джеффрі Паєтт. Із ним поспілкувалася журналістка Громадського радіо Анжела Бубеляк для Delfi. Ми публікуємо адаптацію інтерв’ю українською мовою.


Анжела Бубеляк: У Вільнюсі відбувся саміт Ініціативи трьох морів. Які важливі рішення були ухвалені щодо енергетичного сектора та які ініціативи США ви тут представили?

Джефрі Паєтт: У центрі уваги Ініціативи трьох морів, що не дивно, звісно, була Україна та наша підтримка України. Послання президента Зеленського було дуже потужним, дуже важливим. Він наголосив на нагальній необхідності додаткової протиповітряної оборони після наслідків атак, здійснених 11 квітня вранці. І він також надіслав дуже чіткий сигнал усім союзникам, що в їхніх інтересах забезпечити перемогу України. Бо якщо Україна не зможе перемогти Путіна, проблема прийде у Бухарест чи Варшаву. Тому ми маємо зупинити це в Україні. І це також був мій фокус. Вся причина моєї присутності у Вільнюсі, через яку я очолив делегацію США на Тримор’ї, полягає в тому, щоб підкреслити прихильність США до підтримки України, щоб дати українському народу інструменти, необхідні для перемоги над цим жахливим, неспровокованим вторгненням. Для мене було дуже важливо, що президент Литви Ґітанас Науседа, як господар саміту, знову і знову наголошував, наскільки важливою може бути й буде структура «Трьох морів» після перемоги України — у підтримці відновлення, допомоги у створенні інфраструктурних зв’язків з енергетикою, автомобільними та залізницями, щоб включити Україну до Європи, і це також було моїм посланням на бізнес-форумі «Трьох морів». Я дуже пишаюся тим, що я тут. Дуже сумно, що це відбувається у такий складний час і що це були жахливі 26 місяців повномасштабного вторгнення. Але я думаю, що дуже важливо, що президент Зеленський був тут. І я знаю, що це вплинуло. Я також розмовляв із прем’єр-міністром Кіріакосом Міцотакісом і я показав йому кілька фотографій з Трипілля, з Харкова. І він дуже рішуче висловився на зустрічі про те, що ми всі маємо робити більше.

Анжела Бубеляк: Росія продовжує свої масовані атаки на енергетичну інфраструктуру України. І, зокрема, росіяни повністю знищили Трипільську ТЕС, яка була найбільшою у Київській області. За останні тижні Росія також знищила понад 80% потужностей українських теплових електростанцій. Як це вплине на ринок?

Джефрі Паєтт: Дозвольте мені сказати про короткострокову та довгострокову перспективу. Два роки тому, коли в жовтні 22-го року Путін почав використовувати зиму як зброю, завдаючи ударів по енергетичній інфраструктурі, Білий дім попросив мене очолити зусилля уряду США та наших союзників щодо G7 у тому, щоб гарантувати, що зусилля Путіна щодо створення зимової зброї закінчаться невдачею. Ми витратили місяці на мобілізацію допомоги, Сполучені Штати надали понад мільярд доларів допомоги енергетичному сектору, працюючи з союзниками по всьому світу. Японія була набагато рішучою у цих питаннях.

І я думаю, що будь-хто передбачив би, що робота з Європейською енергетичною спільнотою, робота з єврокомісаром з питань енергетики Кадрі Сімсон, Єврокомісією, з Дітте Юул Йоргенсен, генеральною директоркою Директорату з енергетики Єврокомісії дозволить знайти автотрансформатори, автоматичні вимикачі, мережеве обладнання, генератори для підтримки функціонування системи для вирішення гуманітарної кризи.

Литва стала справжнім чемпіоном з відправки автотрансформаторів, і я провів увесь цей тиждень у країнах Балтії Литві, Латвії та Естонії, у столицях усіх трьох країн. Я говорив із лідерами про пошук додаткових генераторів, додаткового мережевого обладнання. Путін знає, що робить. Я маю на увазі, що росіяни побудували більшу частину цієї енергетичної системи. Тому вони систематично намагаються її зруйнувати, як зазначав міністр енергетики України Галущенко. Я регулярно розмовляю з міністром Галущенком, з його заступниками, з українським урядом, щоб ми могли визначити найнагальніші пріоритети та з’ясувати, де ми можемо знайти ці речі.

Це були дуже страшні й важкі три тижні, було багато додаткових руйнувань. Як я вже казав на бізнес-форумі, ми всі прокинулися з новинами про чудовий весняний день у Вільнюсі, а українці за ніч пережили справжній терор. У Києві, у Харкові, на Львівщині росіяни атакували газові сховища. Тепер нам доведеться працювати ще старанніше.

Але найнадійніше, що на тлі всього цього, щоразу, коли я чую міністра Галущенка чи його заступників, чи віцепрем’єра Свириденка, я чую дуже чіткий український фокус не на відновленні радянської енергетичної системи, а на побудові майбутньої енергетичної системи, яка буде чистішою, зеленішою, яка повністю відповідатиме майбутньому членству України в Євросоюзі.

Українські енергетики виявили неймовірну стійкість та мужність. Пам’ятаю, ми говорили раніше про Херсон. Знаєте, я пам’ятаю, коли росіяни були змушені відступити, однією з останніх речей, що вони зробили, був вибух трансформаторних станцій та генерації, і те, як українські енергетики з «Укренерго», ДТЕК та «Центренерго» латали всі разом. Я впевнений, що це продовжуватиметься, нам доведеться більше працювати, щоб знайти матеріали. Але ми також хочемо допомогти Україні мобілізувати ресурси та інвестиції для розвитку вітроенергетики, сонячної енергетики, децентралізованої генерації, бо стара радянська система, яку ви згадали, Трипільська, це 1,7 мегавата. Це величезна теплова електростанція. Це одна ціль. І її було знищено вчора російськими ракетами. Але найбезпечніша енергія в довгостроковій перспективі – це енергія, яка розподіляється за європейською мережею, яка є більш гнучкою та набагато більш відновлюваною. Путіну складніше атакувати її. І я думаю, що ми всі повинні визнати, і я знаю, що українці знають це краще, ніж будь-хто інший. Проблеми безпеки нікуди не подінуться, навіть якщо Україна здобуде перемогу. Ви знаєте, загроза з боку Росії збережеться. Для мене це дуже важливий урок. Я жив і працював у Києві під час Мінських угод. Під час вторгнення до Криму, я пам’ятаю, як люди в Європі говорили, після вторгнення до Криму: “О, ну, це лише Крим. Путін зупиниться”. Він не зупиниться. І це, на мою думку, тепер усім зрозуміло. І ми маємо підходити до цього питання в цьому дусі.

Анжела Бубеляк: У той час, як Росія знищує енергетичну промисловість України, США закликають Україну припинити атаки на нафтопереробні заводи в Росії, попри те, що вони вважаються законними військовими цілями. Адміністрація Байдена доводить цю позицію впливом на енергетичний ринок. Санкції США та блокада хуситів у Червоному морі також впливають на ціни на сиру нафту. Чому адміністрація зайняла таку позицію?

Джефрі Паєтт: Дозвольте мені представити вам тоншу презентацію з цього приводу. По-перше, Сполучені Штати не підтримують і не допускають можливість Україні атакувати на території Російської Федерації. Але ми також чудово розуміємо, що ви ведете екзистенційну війну за своє виживання. І ми ні на мить не ставимо під сумнів право українського народу робити все необхідне для самозахисту. Ми вважаємо, що найбільш важливі високоцінні цілі в Росії сьогодні — це ті, що мають безпосереднє відношення до війни. Я прокинувся з усмішкою на обличчі наступного дня після українських ударів далеко на сході Росії, які знищили один із заводів, пов’язаних із виробництвом «Шахедів», ви завдали ударів по аеродромах у Росії, звідки злітають бомбардувальники, які запускають ракети проти України. Це абсолютно законні військові цілі, і вони мають велике значення. Ніхто в уряді США не має наміру ставити під сумнів право України захищати свою суверенну територію, всі кордони до 2014 року, визнані міжнародною спільнотою. І я думаю, особливо в нинішніх умовах, завдання кожного з нас — стратегічно обміркувати, які кроки ми можемо зробити, щоб безпосередньо впливати на здатність Росії продовжувати вести цю жорстоку і неспровоковану війну.

Одна з великих загадок для мене полягає в тому, як Володимиру Путіну вдалося впровадити у російське суспільство ідею про те, що він та його війська беруть участь у якійсь справедливій війні. І я думаю, що у цьому є урок для всіх нас – у тому, наскільки важливими стали інформаційні аспекти цієї війни. Мені це було зрозуміло, чесно кажучи, з лютого 2014 року. Ви пам’ятаєте російську пропаганду та ті дні, коли вони казали про нібито фашистський переворот щодо російськомовних. І ще одна річ, про яку ми говорили раніше, – «20 днів у Маріуполі», такий потужний фільм. І знаєте, я пам’ятаю, як ми показували його у Держдепартаменті, перед вашингтонською аудиторією з Євгеном Малолєткою, справді блискучим сміливим журналістом, який створив цей фільм. Мені весь час доводилося вказувати деяким моїм вашингтонським колегам, які там були, що ці люди говорять російською. Це мешканці Маріуполя. І я думаю, що це одна з проблем, над якою нам доведеться працювати. Я не впевнений, що ці успішні українські удари по російських енергетичних об’єктах допомогли у цій частині війни. Але знову ж таки, Україна ухвалюватиме свої власні рішення. Ви боретеся за свій суверенітет та виживання. І це добре розуміють в адміністрації Байдена.
І, можливо, я розумію це краще, ніж будь-хто інший, хто працює над цими питаннями в нашому уряді.

Анжела Бубеляк: Попри санкції, Російська Федерація залишається найбільшим постачальником сирої нафти до Китаю, а КНР допомагає РФ військовими технологіями. Чи є у США якісь реальні важелі впливу, щоб обмежити співпрацю між цими двома країнами?

Джефрі Паєтт: Це справді складне питання. І я вдячний вам за те, що ви поставили це питання, тому що, на мій погляд, важливо зрозуміти з самого початку, що наші енергетичні санкції дуже сильні, найсильніші з усіх, які ми колись запроваджували проти будь-якої країни у світі, набагато сильніше, ніж проти Ірану, Венесуели чи будь-кого ще. Мета цих санкцій – всеосяжних енергетичних санкцій проти нафти, газу, вугілля, а незабаром і ядерної енергетики – скоротити доходи, які Кремль використовує для бомбардувань українських міст та підтримки війни. Ми зіткнулися з проблемою із самого початку, бо до 2022 року Росія була великим експортером на світові ринки. Вона втратила цей статус. Це одна з найбільших стратегічних поразок, яку зазнав Путін. Росія більше ніколи не розглядатиметься як надійний постачальник енергоресурсів. Але від початку нам доводилося балансувати, оскільки ми розуміли, що роль Росії на світовому ринку дуже велика. Якби ми діяли дуже швидко, надто комплексно, це призвело б до зростання цін. І тоді ми опинимося в ситуації, коли Путін отримуватиме більше грошей за те, що продає менше нафти. Таким чином, ми самі завдали б шкоди своїй меті. Наша політика і зокрема формула граничних цін спрацювала. Тому що з моменту запровадження граничних цін у грудні 2022 року податкові надходження від нафти в Росії, наприклад, знизилися на 30%. За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, до 2030 року, тобто до кінця цього десятиліття, доходи Росії від нафти та газу скоротяться на 50%, що вплине на здатність Кремля переозброюватися. Тому що це один з інших уроків. Подивіться на поведінку Путіна протягом останніх 20 років: вторгнення до Грузії, окупація грузинської території. Потім Путін відступив на кілька років, засвоїв урок та модернізував свої Збройні сили: більше безпілотників, більше засобів радіоелектронної боротьби. Потім вторгнення до Криму та Донбасу. Те саме, він вивчив уроки, побачив, що працює, і використав свої ресурси для переозброєння та модернізації армії. Більшість цієї модернізації тепер знищено. Вона лежить на полях битв в Авдіївці та Бахмуті.

Але ми повинні бути дуже впевнені, що коли б не настало припинення вогню, коли б не закінчилась ця фаза війни Путіна, він не зможе витратити ще п’ять років на купівлю нових ракет, безпілотників, модернізацію своїх сил, щоб повернутися і знову спробувати взяти Харків чи Київ. Саме на це спрямовано режим санкцій. І українці мають зрозуміти, що у нас у всіх одна мета. Політика працює. І ці санкції нікуди не подінуться. Ви пам’ятаєте, що в лютому 2014 року, незабаром після окупації Криму, я чітко заявив: Сполучені Штати ніколи не визнають окупації, російської окупації, анексії, так званої анексії української території. Це так само як наша політика в Балтії, де протягом десятиліть Росія стверджувала, що Латвія, Литва та Естонія були частиною Радянського Союзу, а Сполучені Штати ніколи не визнавали цієї окупації. Тому ми маємо бути терплячими, ми маємо бути розумними. І ми маємо надати інструменти, необхідні для захисту української території.

Анжела Бубеляк: Більшість Європи відмовилася від поставок російського газу і рідкого палива. Якою мірою вироблений у США ЗПГ та перероблене паливо замінили російську продукцію на європейському ринку?

Джефрі Паєтт: Є два аспекти. США у цій позиції, бо Путін відправив сам себе на штрафну назавжди. Знаєте, він як хокеїст, який знаходиться за катком. Зараз ми є найбільшим у світі експортером нафти та газу. Цей статус збережеться за нами на довгі роки. І особливо американський зріджений природний газ відіграв вирішальну роль у тому, що Європа змогла відмовитися від російського газу набагато швидше, ніж будь-хто прогнозував. Я був у Ризі на початку цього тижня. Я не був там десять років. І я пам’ятаю, коли я був там 10 років тому, скільки росіян я там бачив, наскільки великим був вплив Росії через газ. Наразі цього більше немає. І одна з причин, чому це зникло в Німеччині, Італії та всіх європейських країнах, які справді орієнтували свою економіку на постачання російського газу, — це американський ЗПГ. Минулого року 70% американського зрідженого природного газу експортувалося до Європи. Наші нинішні потужності зі зрідження газу для виробництва ЗПГ становлять близько 130 млрд барелів на рік, а до 2030 року вони досягнуть 260. Тож ми станемо гігантським джерелом енергетичної безпеки. І ми – одна з причин, через яку Європа, я думаю, може бути впевнена в тому, що їм не треба говорити про повернення до звичного порядку речей із Кремлем, із Санкт-Петербургом, із «Газпромом». І це стосується того, що я говорив раніше про те, що нам потрібно бути готовими до тривалого періоду конфронтації з Кремлем.

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

В «Укренерго» оновили графік відключень електрики

В «Укренерго» оновили графік відключень електрики

1 год тому
«Все це надзвичайно недоказові цифри» — Пендзин про порівняння вартості снарядів у РФ та ЄС

«Все це надзвичайно недоказові цифри» — Пендзин про порівняння вартості снарядів у РФ та ЄС

2 год тому
У Києві розмістять шість міні-ТЕЦ

У Києві розмістять шість міні-ТЕЦ

2 год тому
Російська армія скинула на територію України майже 10 тисяч КАБів із початку року — Умєров

Російська армія скинула на територію України майже 10 тисяч КАБів із початку року — Умєров

3 год тому