Проведена реформа банківської системи здатна захистити курс гривні від політичних впливів — голова Асоціації Українських банків
Чи може впливати на стан банківської системи та курс гривні зміна президента через те, що новообраного президента часто пов’язують з олігархом, чий банк націоналізований?
Про це ми поговорили з головою Асоціації Українських банків Андрієм Дубасом.
Тетяна Трощинська: Випробування Приватом – це виклик і для банківської системи, і для президента?
Андрій Дубас: Якщо говорити про вибори, то я хотів би відмітити, що до першого туру, і до другого суспільство було дуже поляризовано. Спочатку – на кілька фронтів, а до другого туру суспільство біполяризувалося. Особисто мене це дуже хвилювало, тому що до цього все було нормально: був ворог, який виступав проти України, і була Україна, яка розвивалася так, як могла. Вибори пройшли, і можна сказати, що вже колишня влада склала іспит на європейськість, тому що вибори пройшли демократично, майже всі країни визнали, що вони були без порушень.
Але як на це все може відреагувати банківська система? Гроші люблять тишу. І політичний процес також любить спокій. Зараз громадяни зробили свій вибір, закінчилася конфронтація, продовжуємо працювати. Тому що ціль в нас одна – заможна, успішна Україна, закінчення війни, розвиток суспільства тощо.
Тетяна Трощинська: Але над нами незримо висить привид Привату. Ми бачимо рішення Окружного адміністративного суду від 18 квітня, яким він визнає націоналізацію Привату незаконною, хоча минулого року цей же суд визнав її законною. Чи впливає така поведінка суду на банківську систему?
Андрій Дубас: Це впливає не лише на банківську систему, а й на клімат в Україні загалом. І я б тут приділив увагу інвестиційному клімату, оскільки судова система – це захист. А такі неординарні кроки, які здійснюють окремі суди перед виборами чи в інші періоди, показують, що Україні потрібно реформувати судову систему якомога швидше. І чим швидше ми це зробимо, тим більшим буде шанс, що до нас зможуть інтенсивніше приходити нові інвестори. Те, що робить цей суд – це погані сигнали для суспільства і для країни. Я б не назвав процес націоналізації націоналізацією, тому що в природі саме націоналізація сприймається як погане слово: приходить держава і забирає чиюсь власність. Я віддаю таку дефініцію цьому процесу як рятування надзвичайно великого банку. Це не націоналізація. Націоналізація – це коли держава щось забирає у свою власність, так колись Радянський Союз забирав майно в громадян, називаючи це розкуркуленням. В даному випадку було рятування. І Національний банк, і Міністерство фінансів виконали тоді надзвичайно важливу місію з приводу того, щоб не розхитати систему. За це, звичайно, заплатили коштами платників податків, щоб затулити дірку в кінці 2016-го року, але процес пройшов гладко.
На сьогодні ті кілька рішень, який провів Окружний апеляційний суд, скоріше, ставлять питання не того, чи потрібно було це робити, чи була дірка чи ні, а питання правомірності процедури. Я не представляю судову систему України, нехай розбирається суд – чи було це зроблено правомірно, чи ні, але такі різки хвилі у виборчій час тільки додають хвилі.
З приводу того, як зараз реагує банківська система. За результатами 2018-го року банківська система показала прибуток, хоч і невеликий. І в порівнянні з чотирма роками до цього це дуже позитивний сигнал, 77 банків своїми показниками показують, що система оздоровлюється і виходить в своє нормальне русло. Це означає, що і Національний банк здійснює реформи, це означає, що банкіри і ті банки, які є в діючий системі, розуміють, що відбувається і підтримують ці реформи. Тобто я вважаю, що ми рухаємося правильним шляхом.
Тетяна Трощинська: Чи зараз застрахована Україні від політичних впливів чи світової кризи, подібної 2008-го року? Чи достатньо плаваючого курсу та незалежності НБУ?
Андрій Дубас: В 2015-му році Верховна Рада прийняла дуже серйозні зміни до закону про Національний банк і про банківську діяльність, і своїми змінами внесла додаткові інструменти захисту Національного банку від політичних впливів. З одного боку – підсилена роль Ради Національного банку, з іншого – збільшені повноваження для цієї Ради, голова правління обирається на 7 років, а інші члени ради правління затверджуються правлінням на різні періоди. Що це означає? Раніше, наприклад, змінюється президент, призначає нового голову НБУ, а він призначає своїх заступників, і всі змінюються пачками. Це неправильно. Тепер від таких кроків ми захищені. І позитивним сигналом є те, що Володимир Зеленський на своєму першому брифінгу сказав, що наш голова НБУ призначений на 7 років. Я гадаю, що це було сказано не просто так.
З приводу курсу. До 2014-го року Україна жила в так званій фіксованій реальності стабільного якогось курсу. Взагалі стабільність – поняття відносне і навіть спекулятивне. Ну як може бути ситуація в державі в економіці ідеальна стабільна? Як може стан економіки чотири роки бути стабільним на позначці 5,05? Це неможливо, це деградує свідомість споживача. У 2014-му році, коли Національний банк, і уряд прийняв рішення перейти до контрольованого плавання курсу, що це дало для України? Це означає, що ми можемо по курсу гривні відносно іноземних валют частково оцінювати роботу економіки держави. Також ми можемо оцінювати те, наскільки наша економіка є сировино орієнтована або захищеною. Наприклад, в переробній галузі ми маємо набагато більшу переробку, тому коливання цін на сировинних ринках не дуже на нас впливають. Якщо порівняти, як курс зараз коливався, то, наприклад, коли йде посівна і аграрії масово купують імпортний товар – паливо, в нас курс підстрибує. Коли йде продаж готової продукції, то наш курс падає, тому що ми отримуємо валюту. І це показує, що відбувається в Україні та економіці. Я вважаю, що це позитивний сигнал, бо люди не повинні вникати в такі глибокі монетарні процеси, вони мають бачити кілька таких показових індикаторів.
Наведу приклад. У 2010-му році, коли Стельмах залишав пост голови НБУ, рівень золотовалютних резервів був 37 мільярдів доларів. Коли у 2014-му році Степан Кубів приймав Національний банк після керування Арбузовим, рівень золотовалютних резервів був на позначці 15 мільярдів. Тобто 22 мільярда доларів з золотовалютного резерву йшло на фіктивну підтримку стабільності, якої не існувало. Тодішнє керівництво Нацбанку потратило 22 мільярди доларів на введення в оману людей – підтримку «стабільного» курсу.
Тетяна Трощинська: Якщо раптом рішення суду вищої інстанції визнає все-таки незаконною націоналізацію Приват Банку, які це ризики містить для банківської системи і для людей?
Андрій Дубас: Не хочеться лякати, але це може мати дуже негативні наслідки. Визнання неправомірної процедури проведення націоналізації (на мою думку, було спасання), потягне за собою рецесію – зворотню процедуру. І тут можуть бути додаткові хвиля на ринку вкладників, які тримають там кошти, також це можуть бути зняття депозитів. А це десятки мільйонів користувачів послуг. Для України це може бути серйозними ризиками. Тут новообраний президент має розібратися в цій ситуації і сказати свою думку з цього приводу. Чи йому потрібні на початку своєї кар’єри такі ризики?
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.
