Міністр освіти та науки України Сергій Шкарлет
19 грудня Верховна Рада зібралася на останнє чергове пленарне засідання цього року — воно не тільки розпочалося із затримкою, так ще й одразу після реєстрації в залі нардепи пішли на перерву: сперечалися через учорашнє голосування за призначення Сергія Шкарлета міністром освіти та науки. Його кандидатуру напередодні підтримали 226 нардепів фракцій «Слуга народу», «Опозиційна платформа за життя» (ОПЗЖ) та групи «За майбутнє» і «Довіра». Це мінімальна кількість голосів, необхідна для ухвалення рішення. При цьому щонайменше двоє депутатів з фракції ОПЗЖ кнопкодавили під час голосування. Про це говорять представники партії «Голос», наприклад, Інна Совсун:
«Ми точно знаємо, що декількох людей, які нібито проголосували «за» призначення міністром освіти Сергія Шкарлета, під час голосування у залі не було фізично. Наприклад, пана Суркіса точно не було у залі голосування, але його картка голосувала».
«Голос» подаватиме позов до Конституційного суду з проханням визнати вчорашнє голосування недійсним і переобрати міністра освіти (для подачі позову до КСУ потрібно 45 підписів депутатів – ред.). Такий же позов подала фракція «Євросолідарність». Відповідні заяви фракції віднесли й до комітету з питань регламенту Ради.
Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті
Аби довести кнопкодавство, депутатам знадобиться відео із фактом кнопкодавства чи фактом відсутності цих нардепів під час голосування. Також суд може опитати охорону, яка фіксує час прибуття нардепа до парламенту, пояснює експерт Асоціації українських правників із конституційного та виборчого права, кандидат юридичних наук Микола Марченко:
«Кнопкодавство у судовій практиці зазвичай доводиться двома способами: або відеозаписом із цим фактом, або реєстраційними даними, що депутата, який проголосував, у цей час не було у залі. Окружний адміністративний суд, до якого подається така заява, має право витребувати усі потрібні дані з апарату Верховної Ради, й апарат матиме терміново ці дані надати. Свідчити ж під час судового засідання можуть як позивачі, так і інші народні депутати, їх помічники-консультанти, працівники апарату парламенту чи журналісти, акредитовані у Раді».
Якщо у суді доведуть, що хоча б один голос був сфальсифікований, — призначення Шкарлета матимуть визнати недійсним, а нардепів, що кнопкодавили, притягнуть до відповідальності. Щоправда, йдеться скоріше про дисциплінарну відповідальність:
«На жаль, в Україні питання адміністративної чи кримінальної відповідальності щодо «кноподавів» повноцінно не врегульовано. Проте цей факт може бути підставою для дисциплінарних проваджень щодо цих нардепів. І це може бути підставою для відкриття провадження щодо зловживання цими нардепами службовим становищем», — каже кандидат юридичних наук Микола Марченко.
Однак нардепи, які намагаються оскаржити призначення Шкарлета, побоюються, що розгляд справи, вірогідно, буде затягуватися, хоча факти кнопкодавства у позивачів уже є:
«У нас є відео, де крупним планом показано, що у секторі ОПЗЖ на останніх двох рядах сидить три людини. Водночас по карті голосування із тих місць проголосували 7 чи 8 карток. Це однозначно свідчить про те, що депутати кнопкодавили. Єдине — на тому відео не видно обличчя людини, яка сидить у тому секторі і, вочевидь, може вставляти різні картки і голосувати замість відсутніх нардепів», — каже нардепка від фракції Голос Інна Совсун:
Совсун додала, що відео, на якому видно, хто саме кнопкодавив, фракції «Голос» мають надати у секретаріаті парламенту.
Утім, прибрати Шкарлета з посади буде складно. Єдина можливість — дійсно юридично довести факт кнопкодавства, бо тоді Офіс президента не зможе це зам’яти, вважає політолог Ігор Рейтерович:
«Це питання принципу зараз Офісу президента, бо вони продавлювали кандидатуру Шкарлета, набрали мінімальну кількість голосів і тепер зроблять все для того, щоб ця людина на посаді залишилася. Принаймні, якийсь час».
Політолог додає: якщо ж переобрання на посаду міністра освіти врешті відбудеться, то втретє Шкарлет, ймовірно не набере потрібну кількість голосів, адже навіть цього разу їх збирали у залі по крупицях, й навіть у провладній фракції «Слуга народу» відбувалися суперечки.
Слід додати, що профільний комітет вдруге не підтримав кандидатуру Шкарлета, а рекомендував парламенту самостійно ухвалити рішення. Як і у червні, коли депутати відмовились призначати Шкарлета міністром освіти і уряду довелося призначати його заступником та виконувачем обов’язків міністра освіти. Такі наполегливі спроби просунути Шкарлета йдуть з боку влади та ректорів, яким це вигідно, пояснює Рейтерович:
«Ректори підтримали, тому що Шкарлет із їхньої системи — він сам був ректором — і завжди виступав проти тих інновацій, які впроваджувало Міністерство освіти останні роки. Шкарлет для них зрозумілий, вони знають, чого від нього очікувати, тому і підтримали. А Зеленському він потрібен через позицію ректорів, бо вони таким чином очікують на отримання певних преференцій у плані впливу на молодь, що навчаються у цих університетах, що студенти не будуть протестувати проти влади. До того ж, Зеленському, мабуть, намалювали картинку, що країна керується ззовні так званими «соросятами», і щоб цього уникнути, треба поставити людину, яка з системи української освіти. Звичайно, ще є чутки, що ніби сам тато Зеленського, який має відношення до наукової спільноти, просив зробити Шкарлета міністром освіти».
Політолог Олег Саакян також вважає, що Шкарлета наполегливо просувають певні кола, аби мати в уряді свою людину:
«Зрозуміло, що Шкарлета просуває певна група. Не потрібно забувати, що будь-який міністр — це ще й член Кабінету міністрів, а уряд — це колегіальний орган. Відповідно, із призначенням Шкарлета міністром освіти, у цієї групи з’явився один голос усередині Кабміну. Тому думаю, що боротьба йшла скоріше не за крісло міністра, а за крісло члена Кабміну».
По рейтингах провладної партії та самого президента Володимира Зеленського таке призначення одразу навряд чи вдарить, а от у майбутньому може позначитися:
«Точково це не змінить електоральної картини та не позначиться на рейтингу президента, оскільки більшість українців навіть не знають, хто такий Шкарлет. Проте це запускає довготривалий механізм, коли токсичні дії Шкарлета з набуттям ним більшої впізнаваності, битиме по іміджу Зеленського. Безумовно, опоненти використовуватимуть тему Шкарлета у разі, якщо він залишиться. Це може бути не смертельним ударом, але серйозним головним болем для команди Зеленського у майбутньому», — каже Саакян.
Раніше джерела у Міністерстві освіти також розповіли, що призначення Сергія Шкарлета може бути корисним ректорам університетів, які сподіваються отримати більше фінансування. При цьому ім’я новопризначенного ректора не раз фігурувало у скандалах, пов’язаних із корупцією чи порушенням академічної доброчесності. Так, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти виявило плагіат у чотирьох наукових роботах Сергія Шкарлета, а ексміністерка освіти Ганна Новосад заявила, що він придбав елітний автомобіль за держкошт. Однак жодного кримінального провадження стосовно Шкарлета не відкрито й офіційно за корупцію його не притягували. Сам новообраний міністр усі закиди та обвинувачення щодо нього відкидає.
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо: