Григорій Пирлік
Прихистити, підтримати мітингом, зібрати інформацію: чим українці допомагають білоруським протестувальникам
Автор
Українські активні громадяни й правозахисники пропонують допомогу білорусам, які змушені покинути країну через участь у протестах. Лише за приблизними підрахунками до кінця тижня в Україну приїдуть не менше 200 людей.
У жительки Києва Анастасії Бондаренко в Білорусі є кілька друзів-правозахисників. Нині вона стежить за протестами й пише в соцмережах, що готова прихистити білорусів, які будуть змушені покинути країну. У столиці Анастасія винаймає однокімнатну квартиру, але готова на кілька днів взяти до себе двох людей.
«Коли у нас був Майдан, ми одне одному допомагали. Я тоді в Харкові жила. Ми приїжджали до Києва, «вписувалися» у дівчини, яку я навіть тоді не знала. То була двокімнатна квартира, нас було 8 осіб», — розповідає Анастасія Бондаренко.
Директорка креативної агенції Creative Beast Наталія Курченко чотири роки тому переїхала до України з Росії. Вона теж запропонувала допомогу у поселенні білорусів.
«Білорусь живе приблизно в тому же жорсткому автократичному, деспотичному, авторитарному режимі, в якому живе Росія. І як люто ми ненавидимо путінський режим, ми маємо ненавидіти режим Лукашенка. У мене є друзі-білоруси, я знаю від них, що відбувається всередині. І про ступінь незадоволеності: як ця гарна картинка з чистими вулицями не полегшує життя. Немає сил терпіти цей пекельний «совок», — вважає Наталія Курченко.
Громадський активіст Павло Калюк координує тих, хто виїхав з Білорусі й тих, хто готовий їх прихистити. За його оцінками, до кінця тижня в Україні буде не менше 200 людей, які втекли від переслідувань через підтримку протестів. Павло Калюк розповідає історію родини, яка вже знайшла притулок у Києві.
«Вони не активісти, вони родичі людини, однієї з багатьох, яка займає активну позицію, якісно її висвітлює. І на них почався тиск через те, що вони родичі».
Крім страху переслідувань, у білорусів зараз вистачає суто економічних мотивацій для приїзду в Україну.
«Є активні учасники протестів, є бізнесмени, працівники IT, для яких відключення інтернету — теж важливий чинник. Я не спілкувався з ними про політичні мотиви. Просто з різних причин люди не почуваються в безпеці», — пояснює Павло Калюк.
До дистанційної допомоги білорусам українські громадяни долучилися вже в перші дні протестів. Волонтерки медичної служби Майдану, інструкторки з тактичної медицини Ольга Худецька і Марія Назарова написали порадник з першої медичної допомоги протестувальникам. Врахували й досвід Майдану, і білоруські особливості.
«Білоруські силовики використовують інші світло-шумові і газові гранати. Ми думаємо, що вони мають більший ступінь ураження при розриві, але порошковий компонент, скоріш за все, той самий. І у нас не було такої кількості ДТП, спричинених силовиками. У Білорусі силовики спеціально спрямовують машини на натовп, збивають людей, що призводить до дуже серйозних травм», — розповідала Марія Назарова.
А правозахисники запустили кампанію #BelarusWatch. Один з її напрямків — документування злочинів проти учасників протесту, інший — акції солідарності з Білоруссю.
«Буде акція 26 серпня. Саме 26 серпня, бо 26 років у Білорусі не було ніяких змін. І ми хочемо підтримати людей для того, щоб ці зміни відбулися. Насамперед, щоб зупинилося насильство. Ключовий спосіб — підсвітка будівель у містах, які будуть приєднуватися, у кольори біло-червоно-білого прапору. Міста, які не мають технічної можливості, можуть приєднатися іншим способом — запустити повітряні кульки в небо у біло-червоних кольорах», — розповідає представниця кампанії Анастасія Дьякова.
Наразі представники міжнародної ініціативи iSANS зібрали інформацію про 347 людей, які постраждали під час протестів у Мінську. Один з них — міліціонер із вивихом зап’ястя. Решта — цивільні, з травмами від кийків, пораненнями від гумових куль і світло-шумових гранат.
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
