Псевдополіцейські, хамство, насильство — соцпрацівниця розповіла, з чим стикаються жінки у проституції

Псевдополіцейські, хамство, насильство — соцпрацівниця розповіла, з чим стикаються жінки у проституції

Це програма #ЯЗахищаюЇї, і сьогодні ми розкажемо історію і точку зору Ніки. Вона – соціальна працівниця, працює з жінками у проституції. Паралельно жінка була і досі є у секс-роботі. Ніка саме так називає цю сферу, хоча термін «проституція» вважає нормальним.

Ніка почала займатись проституцією у двадцять шість років. На той момент вона мала двох маленьких дітей і роботу знайти було складно.

«З чим я стикалась? Ви нам не підходите – це казали, як тільки я озвучувала, що в мене є діти. Бо це лікарняні – якщо офіційна робота. Роботодавець просто оголошує конкурс і надасть перевагу чоловіку чи жінці, в яких немає дітей. Або уже дорослі діти».

Інший варіант – пропонували неофіційну зайнятість. Це означало меншу зарплатню і ніяких гарантій. У цей непростий життєвий період жінка розмістила оголошення на сайті, познайомилась з людьми, знайшла постійних клієнтів – людей, що купують секс за гроші. Однак Ніка зазначає: відсутність роботи – не єдина причина, через яку вона почала займатись проституцією. У неї були подруги, що працювали у сфері секс-послуг. У якийсь момент жінка подумала, що краще у коханців брати гроші, а не подарунки.
З початком секс-роботи Ніка звернулась до сервісної організації – за послугами для себе: презервативами, швидким тестуванням на ВІЛ, гепатит, інформацією про ці захворювання. Майже одразу жінка стала волонтеркою у цьому напрямку: приводила у сервісну організацію своїх подруг, знайомих, що теж були у проституції. Жінку надихали соцпрацівниці, вона мріяла бути однією з них, і стала нею на початку 2019. Уже рік Ніка отримує зарплатню соцпрацівниці – це означає фінансову стабільність. Однак іти з секс-роботи жінка не хоче. Каже: разом з тим ніколи не ризикує — не зустрічається для сексу з тими людьми, які викликають у неї підозри, і зараз працює тільки з перевіреними клієнтами.
За словами Ніки, за весь час у секс-роботі вона не стикалась з насильством – ні від клієнтів, ні від поліції. Якщо це так — жінці неабияк пощастило. У вересні ми розповідали історію Лєни. Жінка була у проституції, і неодноразово стикалась з насильством від клієнтів.
Повертаючись до Ніки, жінка каже, що їй телефонували дуже різні люди, інколи вона чула грубість телефоном від потенційного клієнта – завжди відмовляла таким. Що її бентежило і бентежить до сих пір – це люди, які телефонують і просять дати номери телефонів інших дівчат для секс-послуг або ж підказати адреси закладів, де можна купити секс.

«Мені дуже часто надходять дзвінки в стилі: а дайте-но номер якоїсь подруги. Я кажу: добрий день! Є у вільному доступі в Інтернеті. Часто бувають якісь незрозумілі дзвінки».

Ніка пояснює – такі дзвінки можуть бути провокацією:

«У секс-роботі до мене надходять провокаційні дзвінки, я на них ніяк не реагую. Я кажу: вибачте, такої інформації, таких даних в мене немає, я ніяких дівчат ніколи нікому не рекомендую. Але мене провокують – дзвонять і кажуть, що ми вам гроші заплатимо, дайте телефони й адресу. Це серйозна провокація на статтю кримінального кодексу. Але я доросла освічена людина, і добре розумію, що цього робити не можна, але це ризики».

Заняття проституцією в Україні – це адміністративне правопорушення, відповідальність – штраф, 85 гривень. Але Ніка має на увазі 302 статтю Кримінального кодексу України – «Створення або утримання місць розпусти та звідництво». Навіть якщо людина ніколи не була сутенером чи сутенеркою, її пораду звернутись до когось за секс послугою можна розцінити як звідництво. За словами Ніки та інших активісток, з якими я спілкувалась на цю тему, така практика в Україні існувала і досі існує. Поліції, або ще міліції потрібні були показники по статті кримінального кодексу, а натиснути на слабшу – завжди простіше. Тому правоохоронці викручували ситуацію так, наче самі жінки у проституції є сутенерками. Порадила комусь подругу – значить звела.
Ще один варіант – масажні салони, які по своїй суті є борделями. Я зараз маю на увазі не геть усі масажні салони, а окремі заклади, що маскують під такі, де роблять масаж. Так от – у них працюють адміністраторки. Вони приймають дзвінки, розподіляють клієнтів по дівчатах, які зараз вільні/вийшли на роботу. По суті це менеджмент. Ці адміністраторки – не власниці закладу. Але коли в так звані масажні салони приходять правоохоронці з викриттям – цим дівчатам-адміністраторкам кваліфікують сутенерство. Це, нагадаю, кримінальна стаття, і відповідальність за неї дуже різна. Від штрафу до 10 років позбавлення волі.
Ніка каже, що знає багато жінок, які вийшли з місць позбавлення волі, деякі з них уже померли від хвороб, деякі дуже хворі й вже не можуть працювати.

«Ті, хто померли уже – там були захворювання. Коли вони звільнились з тюрми – вони вже хворіли. 4 роки назад у нас померли одна за одною три дівчини. Після виходу з тюрми вони вже не могли працювати і майже одразу померли.
Якщо це така боротьба, коли людина виходить з тюрми і помирає, то це дуже жорстока боротьба, бо секс-робота не робить нічого такого, за що можна було знищити людину».

За словами Ніки, ніхто з цих жінок не займалась сутенерством.

«Я не знаю жодного сутенера, якого б посадили. Ті дівчата, які повиходили з тюрем – хворі наскрізь. Я знаю не один десяток дівчат, які вже не працюють, бо їх скалічили. Ніякими сутенерками вони ніколи не були, просто на них зробили плани та показники. Тому я не можу мовчати і говорити, що у нас все ок. Зараз у нас таких ситуацій масових, як було раніше,немає з приходом поліції, але немає ніяких гарантій, що це не наступить завтра і що не почнеться те саме, коли жінок просто масово пакували та саджали й робили облави».

Ніка вважає, що секс-робота — це робота, така сама як і будь-яка інша. Вона вважає,що купувати секс – нормально. Коли Ніка описує процес взаємодії проституйованої жінки з клієнтом, то спокійно вживає слово «товар».

«Це зустрічається в будь-якій роботі. От сидить людина на касі в магазині, і одна людина до неї підійде нормально, усміхнеться, купить товар, заплатить і все. А хтось прийшов уже з метою вимотати нерви. Він буде псувати їй настрій, давати рвані гроші, просити поміняти на якісь інші. Чи як кондукторам в маршрутці – хтось зайшов і не хоче платити за проїзд. А їй треба, щоб людина заплатила за проїзд. Тут така ж ситуація».

Насильство щодо жінок в проституції Ніка пов’язує з високим рівнем насильства щодо жінок у суспільстві. Людей, які знущаються з секс-працівниць, Ніка не вважає клієнтами. Адже, на її думку, клієнт хоче отримати послугу – ту, яку заздалегідь обговорить і погодить. А той, хто хоче когось побити чи зґвалтувати — шукає собі жертву. І сьогодні це секс-працівниця, завтра — будь-яка інша жінка. На думку Ніки, декриміналізація проституції в Україні, а де-юре декриміналізація сутенерства, має сприяти тому, що насильство до цієї категорії жінок зменшиться, а також жінки не будуть боятись іти в поліцію і писати заяви на тих, хто образив, завдав їм шкоди. Інколи й самі поліцейські є зловмисниками. Ніка розповіла випадок зі своєї практики про те, як зловмисник представлявся поліцейським і користувався цим якийсь час.

«Коли у нас тільки починались ініціативні групи й просвітницька робота серед секс-працівниць, до мене звернулась дівчина, ми з нею довго спілкувались. Вона сказала, що у них є суботники, поліцейські їх забирають. Чоловік представився поліцейським і сказав, що якщо вона прямо зараз не хоче поїхати у відділок, буде тепер по його дзвінку приїжджати та відробляти на всю його компанію поліцейських.
Я сказала їй, що щось не сходиться, порадила сказати цьому товаришу при наступному дзвінку, що ти знаєш, що він не поліцейський, і що збираєшся писати заяву в поліцію справжню з приводу сексуальної експлуатації. Вона не захотіла, певна річ. У нас є стаття за проституцію, це розголос – дівчата цього бояться. Цей товариш одразу кинув трубку, відключив телефон, і більше не дзвонили їй».

Ніка звертає увагу на те, що у випадку насильства проституйована жінка має право іти в поліцію і писати заяву. Абсолютно неважливо, що насильство було вчинене, коли вона займалась проституцією, яка де-юре в Україні поза законом. Важливий факт насильства, поліцію не має цікавити, за яких обставин жінка зустріла того, хто, наприклад, побив чи зґвалтував її. Варіант, що спершу прийдеться підписати адмінпротокол за проституцію, і тільки потім поліція почне розслідування побиття чи зґвалтування — хибний.

«Якщо над жінкою було скоєне насильство — то не важливо,була вона секс-працівницею чи не була. Це було насильство і про це треба писати заяву в поліцію. Поліція повинна розбиратись в кожній заяві, яка написана. Поліція не може зі слів створити протокол про адміністративне правопорушення. Завершене правопорушення заняття проституцією означає завершений статевий акт і отримання за нього нагороди, тобто тут і зараз. Без завершеного правопорушення адміністративного вони не можуть скласти протокол».

За будь-якою консультацією, допомогою, порадою в контексті секс-роботи, до Ніки можна звернутися в Черкасах за адресою: вулиця Рєпіна 12/1 з понеділка по п’ятницю з 10:00 до 18:00. Також у Facebook є сторінка БО 100% життя Черкаси, там є номер телефону, і інформація про групи, які вона проводить.

«Ми можемо перенаправити до юриста, медика, оцінити, яка допомога потрібна, зорієнтувати й надати цю допомогу, перенаправити – тобто все є. Допомога юриста абсолютно безкоштовна і анонімна».

Усі перераховані Нікою послуги – безкоштовні.

Ніка вважає, що декриміналізація проституції в Україні покращить ситуацію для самих проституйованих жінок. Однак – це не єдиний сценарій зміни статус-кво. Ще є Шведська модель, яка бореться з сутенерами й попитом на купівлю сексу. Суть цієї моделі в тому, що за проституцію карається клієнт – та людина, яка хоче купити секс, хоче купити людське тіло – така засада цієї моделі.
Юристка, членкиня ЮрФем Олена Зайцева зазначає, що Конвенція Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми називає попит однією з засадничих причин торгівлі людьми. Також юристка зазначає, із 1999 року, тобто за 20 років, жодну проституйовану жінку у Швеції не вбив клієнт чи сутенер.
Ніка знає про Шведську модель, але не сприймає її. Каже, що в Україні такі зміни зроблять лише гірше самим жінкам у проституції – виросте рівень насильства щодо них.

Читайте також: Секс за гроші: надавати послуги чи оплачувати згвалтування?

Слухайте подкаст за посиланням

Цей матеріал був створений за підтримки Програми MATRA (Посольство Королівства Нідерланди). Погляди та висновки авторів програми можуть не відображати офіційну позицію Уряду Королівства Нідерланди.

Проєкт виходить у партнерстві з Асоціацією жінок-юристок України «ЮрФем».

Останнi новини