ІЛЮСТРАТИВНЕ ФОТО
Медіаполе Дніпра завжди відображало загальноукраїнську тенденцію. Власниками основних телевізійних майданчиків були бізнесмени та олігархи: Ігор Коломойський, Віктор Пінчук, Рінат Ахметов. Вони мали загальноукраїнські медіаактиви і мовників на місцях. Медіаексперт, голова Незалежної медійної ради Отар Довженко у коментарі представниці ІМІ говорить, що такий «дніпровський феномен» олігархічних локальних телеканалів з одного боку дозволив місцевому телебаченню бути порівняно якіснішим (у плані техніки, картинки і так далі), з іншого, вважає Отар Довженко, це обмежило перспективи його розвитку, адже для олігархічного телеканалу головний сенс життя — виконувати волю власника.
«Ще один чинник, який вплинув на формування місцевого медіаландшафту — безперервна боротьба за владу і, відповідно, створення медіа саме як інструментів політичної боротьби. В останні роки, коли з’явилась опція запуску телеканалу без ефірних частот, а тільки в інтернеті, кабелі і на супутнику, ринок поповнився телеканалами, які відповідають точно не на запити і потреби аудиторії. Плюс прикра традиція використання комунальних (залежних від міської влади) медіа для піару і політичної боротьби. Подібні практики отруюють медіапростір до такої міри, що здорові медіа нової якості там просто не мають шансів з’явитись і розвинутись.
Ще один чинник, який гальмує розвиток незалежних, нішевих, малих інноваційних медіа — це брак місцевого рекламодавця. Якщо в місті домінують великі корпорації, які не будуть замовляти рекламу в локального медіа, бо їм на місцевому ринку нема чого рекламувати, то заробляти на рекламі практично нереально. Натомість найкраще локальні медіа почуваються там, де квітне місцева торгівля — наприклад, на Поділлі. З іншого боку, в Кривому Розі, наприклад, ця проблема не завадила виникнути щонайменше двом цікавим локальним медіа, які намагаються працювати за стандартами. Хоча телебачення там, звичайно, безнадійне», — пояснює Отар Довженко.
Ще частина дніпровських медіа — це сфери впливу місцевих бізнесменів чи політиків. Таких як, наприклад, Борис Філатов, Михайло Кошляк та Олександр Петровський. Власники, їхнє оточення та коло інтересів більшою чи меншою мірою впливають на теми та політику медій. Натомість вижити чи розширитися незалежним медіа-проєктам вкрай складно. За рік повномасштабної війни медіаполе Дніпра майже не змінилось, роботу припинив лише один місцевий телеканал і не через повномасштабну війну.
Традиційно до щомісячних моніторингів ІМІ потрапляє п’ять онлайн видань. Це найвідвідуваніші ресурси за даними сайту Similarweb. Зазвичай це були: dnepr.express, dnpr.com.ua, dp.informator.ua, gorod.dp.ua, 056.ua. У квітні список дещо змінився і замість перших двох сайтів моніторили Наше місто та dnepr.info/uk/. Ці ресусри яскраво показують, на чиєму вони полі політичної боротьби. Так, наприклад, ІМІ писав про медійні розбірки Бориса Філатова — міського голови Дніпра та бізнесмена Олександра Петровського — власника телеканалу «Регіон» (D1).
Міська рада проводить тендери на «висвітлення діяльності Дніпровської міської ради, її виконавчих органів, посадових осіб та депутатів через засоби масової інформації». Так, за даними Prozorro (електронна система публічних закупівель), останній схожий тендер відбувався у березні 2023 року. Це був тендер на майже 8 мільйонів гривень і згідно з договором переможця тендер забезпечував висвітлення діяльності міської ради в інтернет ресурсах, а це 1100 публікацій. На скриншоті можна побачити перелік видань, місцевих та загальноукраїнських. Це означає, що видання отримує бюджетні гроші і пише низку матеріалів, про діяльність міської ради та депутатів. Подібні тендери також проводять для радіо, телебачення та друкованих ЗМІ.
Додам, що, наприклад, у моніторингу за березень 2023 року велика кількість матеріалів з ознаками політичної замовності були про Бориса Філатова — міського голову Дніпра та про діяльність міської ради.
Станом на кінець 2022 року в області було 69 телерадіоорганізацій: радіо, телебачення та провайдери програмної послуги. Йдеться про організації, які фізично перебувають в області та зареєстровані як медіа в Дніпропетровській області. Ці дані у коментарі представниці ІМІ надала Олена Демченко, представниця Національної ради з питань телебачення та радіомовлення в Дніпропетровській області.
Із цих 69, у Т2 мовить 15 каналів, у кабельних мережах мовить 12 каналів («Регіон» (D1) мовить і в Т2, і в кабелі). Радіостанцій — 17 і в них є 18 ліцензій, це означає, що одна радіостанція мовить на дві території. Провайдерів програмної послуги — 33.
За 2022 рік, каже Олена Демченко, не видано жодної ліцензії, тому що, пояснює, під час воєнного стану не можна проводити конкурси. Але видано два тимчасові дозволи. Це форма, яку дозволили на час воєнного стану, а 31 березня це вже прописано в законі «Про медіа». Такі тимчасові дозволи отримали «Дніпро TV» — муніципальний телеканал. Комунальне підприємство «Дніпровська міська студія телебачення» на сто відсотків належить міській раді. А також телеканал «Відкритий». У структурі власності телеканалу це не вказано, але відповідно до даних сайту YOURCONTROL одним із кінцевих бенефіціарів каналу є бізнесмен Михайло Кошляк. До цього обидва канали вже мали ліцензію на мовлення в кабелі.
«У Дніпропетровській області є вільні частоти в ефірі і цей тимчасовий дозвіл дозволяє каналам без конкурса тимчасово мовити в ефірі. Якщо вони технічно здатні, а вони виявилися технічно здатні, вони мовлять в ефірі Т2. Так зробили, щоби підсилити можливості інформування населення. Щобільше мовників в ефіри, то краще розповсюджується інформація. І ще одне, у нас такий регіон, до якого «добивають» ворожі мовники. На окупованих територіях росіяни ставлять потужні передавачі і ці передавачі добивають до Дніпра навіть. Коли у нас не було електрики у нас до Дніпра добивала «Росія-1» в Т2. Це вперше за шість років моє роботи в нацраді», — розповідає Олена Демченко.
Тимчасові дозволи дійсні до кінця воєнного стану, після закінчення воєнного стану вони мають вимкнутися і звільнити частоти.
П’ять мовників у регіоні мають чинні ліцензії на мовлення, проте вони припинили мовлення. Так, ТРК Електа, що у Васильківці, дуже близько до тимчасово окупованих територій у них зараз немає приміщення, ТРК Кварц (м.Нікополь) та (2+2) «Приват ТБ Дніпро» – 9 канал, які входять у холдинг 1+1 медіа перестали мовити в Т2 через економічні причини, так само як і Авторадіо-Дніпро та 27 канал. Ці мовники мають чинні ліцензії, але вони призупинили мовлення. Така опція існує на час воєнного стану. Після його завершення, вони або повинні відновити мовлення, або ж ліцензія анулюється. Так, наприклад, 9 канал працює виключно в соцмережах. 34 канал анулювали ліцензію у 2022 році і вони не можуть її тепер повернути. 34 канал після початку повномасштабної війни призупинив роботу, а потім завершив її повністю. Регіональний мовник входив до Медіа Групи Україна – це колишня компанія Ріната Ахметова. Після того як Ахметов відмовився від ліцензії, канал припинив роботу. Детальніше ми про це писали у медійних підсумках 2022 року.
Новий закон «Про медіа» передбачає реформування комунальних ЗМІ. Такі ЗМІ мають переєструватися у публічну компанію, пояснює Олена Демченко, та стати таким собі аналогом Суспільного мовника тільки на регіональному рівні. Також мають бути сформовані наглядові ради і формуватися вони повинні за таким же принципом як наглядова рада для Суспільного. Вони мають реформуватися або здати ліцензію.
«Найбільш сумлінні реформуються вже зараз з КП в публічні компанії. Національна рада зараз розробляє типові документи, коли вони будуть готові, медіа вже мають розпочати реформування. Але якщо раптом муніципальні медіа не захочуть реформуватися, то перебувати в такому стані вони можуть до кінця воєнного стану, щойно воєнний стан скасують, у них буде ще півроку для реформування, якщо вони не реформуються, вони втратять ліцензію будь-яку, яка в них була», — каже Олена Демченко.
В області продовжує працювати 5 муніципальних телеканалів: Дніпро TV, ПТРК (Павлоград), МІС (Кам’янське), ТК Досвітні вогні (П’ятихатки), Рудана (Кривий Ріг). Відповідно до закону «Про медіа» вони підлягають реформуванню.
Попередня спроба роздержавити локальні медіа і зробити їх незалежними від органів влади показала три речі, говорить медіаексперт, голова Незалежної медійної ради Отар Довженко:
«По-перше, самі ці медіа цього переважно не хочуть, бояться і зроблять усе, щоб цього уникнути. По-друге, органи влади цього не хочуть і роблять усе, щоб залишити ці медіа у сфері свого впливу. По-третє, «незалежність» для тих, хто цього не хоче і не вміє, означає закриття і зникнення з ринку.
Це не трагедія, але прикрість для тих, хто працює в цих медіа. На мою думку, громаді краще покладатися на місцевий осередок Суспільного, ніж на «медіа громад», які робитимуть ті самі люди, що роками піарили місцеву владу».
Найбільшим незалежним мовником в області досі залишається Суспільне Дніпро — це один із 24 регіональних мовників Суспільного. Головна редакторка Суспільне Дніпро Анастасія Плющова говорить, що найбільший виклик зараз для редакції це виживання. Але хочеться, щоб у гонитві за виживання, зауважує Анастасія, колеги не втрачали професійність і чесність. Також з викликів зауважує конкуренцію. Зокрема в Телеграмі. Не всі люди розуміють різницю між ЗМІ і просто телеграм каналом, коли хтось робить телеграм канал, вкидує туди грошей для розкрутки, але відповідальності за інформацію і поширення інформації не несе.
«Перевага — наш читач, глядач, слухач, який обирає наше медіа, яке ніколи не буде маніпулювати його думкою чи розміщувати рекламу під виглядом новини. Це завжди виважений погляд, що відповідає журналістським стандартам. І до повномасштабного вторгнення Суспільне було обділене адекватною увагою від місцевих органів самоврядування. Не всі інформаційні запити читають як інформаційні запити, деяким запитам продовжують термін на відповіді, не на всі питання відповідають.
З повномасштабним вторгненням це стало ще частіше, тому що на вимушену цензуру для Суспільного мовника накладається і воєнний стан і тепер це зрозумілі заборони. Незалежними бути складно, але можливо».
Серед інших варто відзначити декілька позитивних прикладів медій у Кривому Розі. Зокрема йдеться про Перший криворізький, Експерт-КР та 0564.ua. Разом з тим залишаються гравці, які скоріш за все, накручують трафік та обслуговують політичні чи бізнесові інтереси у Кривому Розі.
Головна редакторка інформагентства Перший Криворізький Софія Скиба у коментарі представниці ІМІ розповідає, що з початком повномасштабного вторгнення засновник видання Олег Горовий пішов воювати. Кілька рекламодавців видання тимчасово відмовилися від реклами своїх брендів у медіа. Тому медіа, розповідає Софія Скиба, зараз вчаться шукати ґранти, писати заявки та працювати з ґрантовими програмами.
«Ми не лише з новинами працюємо, позиціонуємо себе як міське видання про Кривий Ріг, але у нас багато аудиторії з Києва. І за рік збільшилась кількість авдиторії зі Львова. Ми пов’язуємо це з міграцію через вторгнення РФ. Ми робимо репортажі з деокупованих територій. Розраховуємо зараз дуже на грантову інституційну підтримку, маємо підтримку від кількох донорів і продовжуємо шукати далі. Працюємо з розвінчуванням радянських і російських міфів також є проєкти присвячені екології міста».
Через нечесних гравців медіаринку, говорить Софія Скиба, не виходить розраховувати на активну розбудову спільнот. Проте у планах редакції таки працювати у цьому напрямку та пояснювати, що підтримувати медіа фінансово звичайна практика для розвинених країн та громад.
«Що стосується медіа, які домінують на ринку і занурені в політичну боротьбу чи надання піар-послуг своїм інвесторам, боюся, тут уже нічого виправити не можна. Бо їхня бізнес-модель без дотацій не працюватиме, та й інвесторам вони як бізнес не цікаві. Думаю, що вони підуть з ринку, коли збанкрутують їхні власники. На місце журналістів (не тільки в Дніпрі) я б поступово придивлявся до іншої роботи, бо в таких медіа немає майбутнього», — каже Отар Довженко.
Також, на його думку, щоб з’являлися здорові нові медіа, потрібні середовища, потрібні сміливі люди, готові ризикувати і вкладати душу. Або, можливо, якісь зміни мають відбутися в тих медіа, які вже є, але які поки що не наважуються встановити для себе високі стандарти якості і відмовитись, наприклад, від брудного політичного заробітку. Або, можливо, такі медіа вже є, просто вони ще не навчилися себе продавати і комунікувати. Зараз прекрасний час — можна отримувати у міжнародних донорів ґранти на розвиток, зростання, професійні консультації.
Оля Василець, регіональна представниця ІМІ в Дніпропетровській області
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО «Інститут масової інформації» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS