Репресії, страх і дефіцит: як Херсон переживає окупацію

Починаючи з березня 2022 року Херсон переживає другу у своїй історії окупацію. Перша, — військами нацистської Німеччини, тривала з 18 серпня 1941 року по 13 березня 1944-го. Друга окупація міста, російська, почалася 2 березня 2022 року. Коли вона закінчиться, ще невідомо.

Зараз окупаційна влада і медійники, які їй прислуговують, кажуть про повернення у регіон «мирного і спокійного життя». Але це – повна брехня. В окупованому російськими військами Херсоні та значній частині області немає ані миру, ані спокою, ані впевненості у завтрашньому дні.

---

Читайте також: Захоплені росією українські ЗМІ подекуди мовлять українською, щоб ввести в оману — Ольга Герасим’юк

---

Донедавна російська окупація Херсона нагадувала твори літераторів-абсурдистів на кшталт Кафки, Беккета чи Гармса: у місті перебували російські військові, дорогами їздила їхня техніка, але ніхто не знімав українські прапори, містяни збиралися на протестні мітинги, писали в соцмережах патріотичні пости, раділи черговому «випуску серіалу» «Чорнобаївка». Але ситуація ускладнювалася із кожним днем. Зараз є окупаційна «обласна влада» на чолі із скандально відомим Володимиром Сальдо і є міська окупаційна влада на чолі з майже невідомим у Херсоні Олександром Кобцем. А ще є легітимний український мер Херсона Ігор Колихаєв, який наголошує, що керує містом дистанційно.

Ерзац-життя під горілку з «ДНР»

В окупованому Херсоні зараз можна говорити про ерзац-життя — неповноцінний замінник нормального життя. Того життя, коли можна було практично будь-коли сходити в магазин і купити потрібні продукти. Коли були доступні кафе та ресторани. Коли можна було, отримуючи зарплату або інші виплати безготівково, місяцями користуватися готівкою тільки на оплату проїзду в громадському транспорті, розраховуючись за решту банківською карткою або за допомогою платіжних онлайн-сервісів. Нині все це — у минулому.

Так, останнім часом у місті відкрилися деякі магазини та кафе, що закрилися на початку війни. У магазинах є покупці, у кафе — відвідувачі.

---

Читайте також: Правила виживання в окупації від військової психологині

---

Зовні місто справляє враження мирного та спокійного. Але насправді за зовнішнім спокоєм ховаються серйозні проблеми. У Херсоні великий дефіцит — ліки. Поставок до аптек немає з початку війни. Ліками можна розжитися тільки в волонтерів, що поки що діють у місті, попри великі перепони з боку окупантів. У волонтерів ліки можна отримати за наявності підтверджуючих потребу медичних документів і за наявності медикаментів для благодійних роздач. Другий варіант: купувати ліки у тих херсонських аптеках, де з’являються у продажу російські і білоруські медикаменти, завезені з окупованого Криму. Так, деякі аптеки продають ці ліки, причому втридорога, а покупці купують їх на свій страх і ризик, оскільки гарантувати ефективність та безпеку таких препаратів, зрозуміло, неможливо.

Втім, не лише ліків, а й продуктів та інших товарів російського виробництва у Херсоні дедалі більше. Їх також ввозять із окупованого Криму. Зокрема, на прилавках можна зустріти російську ковбасу, м’ясо, яйця, дріжджі, кондитерські вироби, алкогольні та безалкогольні напої, засоби гігієни тощо. Завозять навіть дещо з «ДНР», наприклад, горілку «Шахтарська забойна» і «Шахтарська класична».

---

Читайте також: Окупанти займаються рекетом на Херсонщині — перехоплення СБУ

---

Щодо якості російського провіанту, херсонці кажуть, що вона значно нижча за якість українських продуктів. Наприклад, ковбаса надмірно солона, що, швидше за все, виробники роблять свідомо, щоб приховати справжній смак того, з чого продукт зроблений. Привезена з Криму курятина, як кажуть люди, «гумова» і на смак «ніяка». Завезене з Краснодарського краю пастеризоване молоко в пакетах, як кажуть містяни, — біла рідина із смаком, який лише трохи нагадує молочний.

Чимало продуктів в херсонських магазинах — з інших окупованих українських територій. Зокрема, є ковбаса з Бердянська, а також молоко, кисломолочні продукти і кондитерські вироби з Мелітополя.

Війна оголила істотні проблеми Херсона. Зокрема, відсутність у місті власного виробництва багатьох продуктів. Окупація та блокада показали, що в українських реаліях можливість для міста бути максимально автономним щодо забезпечення населення провізією та товарами першої необхідності — питання виживання. Підприємства харчової промисловості, що зберегли працездатність, зараз — практично монополісти у Херсоні у своєму сегменті ринку. Як, наприклад, маслозавод, який зараз став підприємством №1, що випускає молочну продукцію. Фірмові магазини маслозаводу — одні з найбільш відвідуваних торгових точок у місті.

Життя до 15 години

Життя в окупованому Херсоні кипить з ранку і до приблизно 15 години дня. Працюючі магазини, аптеки, відділення банків, кафе, підприємства сфери послуг закриваються у другій половині дня. Причому, задовго до комендантської години, яка встановлена окупантами ​​з 22:00 до 05:00. Вже після 17 години на міських дорогах практично неможливо побачити громадський транспорт.

Вечори херсонці проводять вдома в очікуванні чергової активізації бойових дій: майже кожен вечір у місті, як і по всій області, чути вибухи, а також залпи РСЗВ та ракетних установок. Для херсонців звуки війни поділяються на ті, що тішать — «прильоти в Чорнобаївку» — й ті, які засмучують — «відльоти на Миколаїв».

Війна і життя в умовах окупації, що триває вже третій місяць, встигли змінити херсонців. Вони стали значно обережнішими, потайливішими, часто не дозволяють собі сказати зайвого навіть у спілкуванні з близькими друзями або родичами. Події у Бучі та інших містах Київської області розвіяли всі ілюзії та сумніви. Стало ясно, що окупанти не зупиняться ні перед чим, що моральних перепон для них немає.

Виходячи з дому, херсонці зазвичай чистять у телефонах галереї, історію чатів, браузери, видаляючи все, що потенційно може бути сприйняте як «шпигунство». Під час спонтанних розмов у громадському транспорті чи чергах люди намагаються обмежуватися загальними фразами, боячись нарватися на окупантського «топтуна», який вишукує українську «крамолу». Багато городян звели до мінімуму, а то й узагалі поставили на паузу активність у соцмережах. Можна сказати, що окупація вже навчила херсонців бути трохи «штирліцями» або «ріхардами зорге».

---

Читайте також: У Новій Каховці відпустили тренерку з футболу, яку п’яні окупанти викрали 9 травня

---

А інакше не вижити. Бо викрадення людей російськими військовими — звичайне явище для Херсона. Окупанти якимось чином отримали списки учасників бойових дій на Донбасі, які живуть у Херсонській області. Також викрадають колишніх правоохоронців і екс-співробітників спецслужб, деяких чиновників, громадських діячів. Вже викрадені, мабуть, кілька сотень людей, доля значної частини з яких невідома. Серед викрадених є й відомі люди: екс-голова Херсонської ОДА Андрій Путілов, екс-мер міста Володимир Миколаєнко, міський голова Голої Пристані Олександр Бабіч. Путілова і Миколаєнка можна побачити в сюжетах російських пропагандистів. Першого намагалися примусити визнати Крим російським, другого — визнати Романа Шухевича фашистом. Обидва рази — невдало.

Викрадених людей росіяни тримають в «Ізоляторі тимчасового тримання», розташованого на вулиці Теплоенергетиків на самій околиці міста. Кажуть, що окупанти обладнали там катівню, де піддають людей тортурам, вимагаючи видати «партизанів». Також херсонці кажуть, що учасників бойових дій на Донбасі начебто відправляють в Донецьку та Луганську області для використання на роботах по відновленню зруйнованої інфраструктури. Родичі викрадених ветеранів кажуть, що окупанти говорять їм: «А потім ми їх (учасників бойових дій, — авт.) судитимемо за «військові злочини». Коли приймуть відповідне законодавство. Ви їх швидко не чекайте, там терміни ув’язнення будуть у двозначних числах, а за щось, може, й «вишку» даватимуть, якщо у нас це знову запровадять». Неважко зробити висновок про моральний стан членів родин викрадених ветеранів після таких заяв.

Тотальне зубожіння

Зрозуміло, зараз у Херсоні немає навіть приблизної статистики щодо безробіття, але очевидно, що її рівень в окупованому місті не просто високий, а величезний. Втратили роботу та засоби для існування напевно не одна тисяча городян. Втім, і тим, у кого залишився хоч якийсь дохід, доводиться несолодко.

Ціни в окупованому місті з початку війни зросли у 2-5 разів. Вони вже не такі грабіжницькі, як на початку окупації, але все одно такі, за яких багатьом людям виживати вкрай складно. Чимало людей уже не соромляться брати російську «гуманітарку», яку окупанти часто роздають «на камеру», показуючи, які вони «хороші» й «людяні».

Більшість магазинів перейшли на оплату готівкою. Тому черги у відділеннях працюючих банків та до працюючих банкоматів — звичайне явище для Херсона.

Як колись на окупованому Донбасі, в Херсоні незабаром після початку окупації з’явилися сумнівні контори з переведення в готівку грошей.

Також уже не дивують розміщені в соціальних мережах оголошення від охочих знайти хоча б якийсь заробіток, які готові працювати навіть за їжу.

Російські пропагандисти та деякі херсонські «громадські журналісти» та «блогери» які ретранслюють їхні наративи, стверджують, що один із атрибутів мирного життя — наповнення прилавків товарами та зниження цін. Справді, у Херсоні чимало продуктів подешевшали: м’ясо, яйця, борошно, крупи, цукор, дріжджі, картопля та інші овочі, фрукти. Але це пояснюється насамперед зниженням купівельної спроможності населення. Простіше кажучи, люди стають дедалі біднішими.

Леніни і занепад

Окупанти намагаються винищити у Херсоні все, що пов’язане з Україною та українським духом. У квітні вони відзвітували про такий успіх у «денацифікації» як знищення меморіалу «Слава Україні!». При цьому загарбники почали відновлювати інші пам’ятники, «правильні» у їхній картині світу, яку хочуть нав’язати херсонцям. Так, в окупованих Генічеську і Новій Каховці повернули на колишнє місце пам’ятник Леніну. Щоправда, Леніна, який стояв у Херсоні, буде дуже проблематично відновити. В листопаді 2014 року радянського ідола дуже пошкодили, скидаючи з постаменту.

Місто хоча й підтримується у більш-менш пристойному стані, але все ж потроху занепадає. Зокрема, руйнуються сходи підземного переходу в самому центрі Херсона, і їх, схоже, ніхто не має наміру ремонтувати.

Ніхто не має наміру ремонтувати і міст над шляхами біля Херсонського залізничного вокзалу. Дуже важлива для багатьох містян споруда перебуває в аварійному стані.

«У зв’язку з від’їздом…»

Щодня кількість мешканців у Херсоні зменшується. До речі, і це одна з причин подолання дефіциту продуктів. Херсонці виїжджають із окупованого міста, боячись повторення трагедії Бучі та просто не бажаючи жити в таких умовах. Дуже мало хто їде в окупований росією Крим, переважна більшість — у напрямку Миколаєва та Одеси, а звідти — у західні регіони країни чи за кордон.

Група «Віддам даром (Херсон)» у Facebook зараз майже суцільно складається з оголошень користувачів, які бажають віддати в добрі руки кімнатні рослини та домашніх тварин. У зв’язку із від’їздом.

Виїжджають херсонці зазвичай потай, боячись, щоб заплановане не зірвалося. Друзів, а іноді навіть родичів ставлять перед доконаним фактом. Родичам часто дзвонять, тільки пройшовши перший на шляху з Херсона на неокуповану територію блокпост ЗСУ. А друзі та знайомі нерідко дізнаються про від’їзди людей із постів у Facebook. Місто пустішає.

Утім, залишають Херсон не лише люди. Незабаром закриються деякі супермаркети мережі АТБ, а також магазини та аптеки інших всеукраїнських мереж. Зрозуміло, що всі вони у своїх офіційних повідомленнях стверджують, що залишають Херсон тимчасово. І більшість містян, які стали переселенцями, упевнені, що виїхали на якийсь час. Але скільки триватиме це «тимчасово», поки що невідомо.

Олександр Давидюк, Херсон

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS