Рік реформ під час війни: «Вокс Україна» підсумував, як прогресували реформи впродовж останніх дев’яти місяців

29 листопада 2022 року аналітичний центр «Вокс Україна» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Посольства Швеції в Україні організував конференцію, присвячену підсумкам зробленого владою за рік, що добігає кінця. Зокрема, аналітики презентували два продукти: всеукраїнське онлайн-опитування громадської думки щодо сприйняття українцями реформ, проведене соціологічною агенцією InfoSapiens на замовлення «Вокс Україна», та огляд ключових законодавчих регуляцій з початку повномасштабної війни.

Своїм баченням просуванням реформ у державі поділилися виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Олександр Сушко, Надзвичайний і Повноважний Посол Швеції в Україні Тобіас Тиберг та виконавчий директор «Вокс Україна» Максим Скубенко, який наразі служить у лавах Збройних сил України на території активних бойових дій.

Стійкість України — відкриття року

Олександр Сушко наголосив на тому, що сьогодні Україна проходить краш-тест, в якому застосування традиційних технологій оцінювання політики може не завжди розкривати суть того, що відбувається. З позиції реформування у державі суттєво нічого не змінилося, однак додалися окремі фактори: європейська інтеграція, фактори воєнного часу, фактори спрощення та ускладнення реформ.

«Найголовніше — це те, що за ці місяці Україна довела свою стійкість, — підкреслив Олександр Сушко. — Ця стійкість фіксується на різних рівнях — від локального (громади) до рівня державного управління. Українці, а особливо наші міжнародні партнери, змушені були переоцінити багато речей. Тоді як протягом багатьох минулих років за Україною зафіксувався образ не дуже спроможної держави, екстремальна ситуація війни показала, що в Україні не просто можлива висока спроможність, але вона насправді є. Ми, Україна, довели, що навіть бувши реципієнтом, навіть в умовах, коли ми стали ще більш залежні від зовнішньої допомоги, ми все ж спроможні. І це, мабуть, — найбільше відкриття цього року».

Виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» також висловив гіпотезу про те, що саме демонстрація стійкості під час війни стала причиною надання Україні статусу кандидата у члени Європейського Союзу зараз, після 20 років опору цьому рішенню.

Виклики — це можливості

Надзвичайний і Повноважний Посол Швеції в Україні Тобіас Тиберг загострив увагу учасників конференції на трьох моментах: зміна сприйняття України у світі, виклики України на шляху до Євросоюзу та активізація громадянського суспільства.

«Ті ризики, які постали перед Україною, — високі, як ніколи, ці виклики на рівні цілого покоління. Але з цими викликами прийшли й можливості, — акцентував Тобіас Тиберг. — Нарешті західні партнери почали ставитися до України відповідно її потенціалу та того, на які жертви йде Україна у своїй боротьбі за майбутнє. Виявляється це великою монетарною підтримкою та тим, що країни ЄС нарешті почали сприймати Україну як можливого члена Спільноти в майбутньому».

За словами пана посла, під час офіційних зустрічей представники МЗС північних країн та країн Балтійського регіону говорять не безпосередньо про війну в Україні, а про реформи.

«Україна має 7 ключових вимог від Єврокомісії для прогресу на шляху набуття членства в ЄС (йдеться про реформу Конституційного суду (1), продовження судової реформи (2), антикорупцію, включно з призначенням керівника САП (3), боротьбу з відмиванням коштів (4), втілення антиолігархічного закону (5), узгодження аудіовізуального законодавства з європейським (6), зміну законодавства про нацменшини (7) — авт.). — Зараз я бачу, що український уряд набув дисципліни та фокусу — політичної рішучості просуватися в цьому напрямі, бо це історична можливість для країни. Наразі український уряд потребує всієї можливої допомоги, аби зробити все, як належить», — зауважив Тобіас Тиберг.

Посол Швеції відзначив надзвичайну мобілізацію українського громадянського суспільства, назвавши її мобілізацією в історичних масштабах.

Всі реформи — зараз, реформа армії — після перемоги

Виконавчий директор «Вокс Україна» Максим Скубенко звернувся до учасників конференції за допомогою відео, в якому наголосив:

«Історія з реформами надзвичайно проста: їх потрібно робити, і їх потрібно робити всі. Немає важливих і не важливих реформ. Усі реформи пов’язані між собою. Тому, якщо є запит, якщо є розуміння, якщо є бачення, що щось можна змінити на краще, це потрібно робити».

Як військовослужбовець Максим Скубенко зауважив, що наразі багато хто говорить про необхідність реформування армії.

«Так, у секторі оборони багато чого потрібно змінити, але зараз цього робити не можна. Ми здобудемо перемогу у війні та одразу після цього візьмемося виправляти ті недоліки системи, з якими зіткнулися на практиці», — сказав Максим Скубенко.

Всі реформи важливі, але є важливіші

Результати опитування «Сприйняття реформ українцями у період повномасштабної війни» представила наукова редакторка «Вокс Україна» Ілона Сологуб. За її словами, люди вважають більш важливими реформи, з якими вони стикалися особисто, ті, які безпосередньо впливають на їхнє життя, як-от медицина чи освіта.

«Більш загальні реформи, як-от: антикорупційна чи судова, не завжди ставлять у пріоритет, але серед таких реформ реформа армії (або оборони) — це найвищий пріоритет, і зрозуміло, чому. Люди очікують зниження корупції від впровадження реформ, і це також зрозуміло, тому що протягом останніх 10 років за результатами різних опитувань корупція — це питання номер один або номер два», — повідомила Ілона Сологуб.

«Найбільшою перешкодою реформам респонденти опитування вважають небажання їх впроваджувати, а не якісь об’єктивні чинники, що також справедливо», — зауважила наукова редакторка «Воксу».

Також Ілона Сологуб відзначила зростання громадської активності у суспільстві, яка, імовірно, спаде у майбутньому.

Докладно про результати опитування читайте тут.

Влада продовжує концентруватися на реформах

Керівниця проєкту «Індекс реформ» Ксенія Алеканкіна презентувала аналіз реформування держави починаючи з 24 лютого до сьогодні. Загалом з 24 лютого органи влади ухвалили близько 2000 нормативних актів, із яких 119 є реформами.

«Це досить велика кількість реформ для України, і це означає, що, попри війну, влада продовжує концентруватися на реформах. Крім того, бачимо зростання кількості реформ, що матимуть довгостроковий ефект, і це також гарний знак про те, що влада не відмовилася від своїх зобов’язань і не тільки розв’язує питання війни, але й працює на далеке майбутнє», — наголосила Ксенія Алеканкіна.

Антиреформи

Оскільки «Індекс реформ» відстежує тільки довгострокові зміни (не беручи до уваги експериментальні проєкти, тимчасові зміни, регуляції, що стосуються воєнних дій чи воєнного часу), експерти проєкту за період повномасштабного вторгнення оцінили 119 змін. З-поміж них три зміни були названі антиреформами, тобто такими, що матимуть негативний ефект на якість життя суспільства.

«Серед антиреформ — закон про податкові пільги, тому що ці пільги часто бувають несправедливі і їх можуть отримувати не ті, хто їх реально потребують. Також негативну оцінку отримали пільги для індустріальних парків. Адже їх можуть отримувати ті парки, які без пільг працюють неефективно. Відповідно неефективні парки переманюють підприємства з парків, які й без пільг гарно функціонували. Виходить конкурентна перевага у слабших, і це погано для економіки. Крім того, пільги — це недонадходження до бюджету відразу, а результат — під великим питанням», — пояснила Ксенія Алеканкіна.

Ще одна антиреформа — закон про обмеження обігу ліків з Росією та Білоруссю.

«У законі написано, що можуть бути заборонені ліки від підприємств, що роблять хоча б одну операцію на російському/білоруському ринку, або мають якісь партнерства з компаніями з російського чи білоруського ринку. Виходить, що закон дозволяє заборонити ввезення в Україну фактично будь-яких (чи багатьох) ліків», — зазначила аналітикиня.

Подалі від Росії, ближче до Європи

Найбільше прогресували реформи спрямовані на протидію російській агресії та на зближення з Європейським Союзом. У першому напрямі була ухвалена низка законів: про санкції, про покарання колаборантів, про обмеження музичного продукту і про книгорозповсюдження та інші.

«Ми зробили величезні кроки у наближенні до ЄС. Зокрема, нарешті ратифікували Стамбульську конвенцію, яку дуже довго не могли прийняти. Оновили закон про статистику, і тепер у ньому прописаний доступ дослідників до мікроданих. Команда “Вокс Україна” безпосередньо працювала над підготовкою цього оновлення. Також змінили законодавство щодо відходів, зараз воно гармонізоване з ЄС. Отримали митний, транспортний безвіз, ратифікували угоду про спільне небо з ЄС», — розповіла Ксенія Алеканкіна.

Докладно про інші напрямки реформування держави — у презентації.

Юлія Білик, комунікаційна менеджерка «Вокс Україна»

---

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS