Росія намагається розхитати південний фланг НАТО — віце-адмірал Гайдук про зростання агресивності РФ

Увечері 25 листопада, коли українські судна почали рух через Керченську протоку в Азовському морі, російські кораблі та катери почали переслідування, вимагаючи зупинитися і погрожуючи застосувати зброю. Згодом росіяни захопили два українські катери та буксир, поранивши шістьох військових.

Наскільки несподіваний такий розвиток подій і чому росіяни вдалися до атаки українських кораблів саме зараз? Про це й не тільки поспілкувалися з віце-адміралом і екс-командувачем ВМС ЗСУ протягом 2014-2016 років Сергієм Гайдуком.

— На мій погляд, ситуація була прогнозованою, тому що Російська Федерація системно від початку будівництва Керченського мосту проводила дії щодо порушення міжнародного судноплавства, економічного й соціального впливу на приморські території, які прилягають до зони проведення операції Об’єднаних сил, тому в цій ситуації це була прогнозована реакція на крайні заяви РНБО (Рада національної безпеки та оборони України — ред.) щодо створення морського угрупування на Азові й військово-морської бази як противаги діям РФ на Азовському морі.

— Росіяни діють на випередження чи у відповідь?

— Росіяни володіли й володіють ініціативою і в Азовському морі, й в Керченській протоці. Вони цю ініціативу не випускають і працюють у режимі випередження наших дій. Повірте, катери та буксир, які вийшли з Одеси, вони відслідковували на всьому маршруті аж до Керченської протоки. Це всім зрозуміло.

— Наскільки важлива Керченська протока й Азовське море в загальній стратегічній картині російсько-українського протистояння?

— Якщо говорити про стратегію, то внутрішнє море є тактичним полігоном для проведення та опрацювання гібридних форм на морі. Погляди Росії йдуть значно далі. За п’ять років війни вони фактично з нуля створили ракетну тріаду в Криму: підводні човни, надводні кораблі з ракетною зброєю, берегові комплекси авіації, які мають бойовий досвід застосування в Сирії. Для них основним аргументом є протистояння південному флангу НАТО. Головна геополітична стратегія в них ця. На тактичному рівні з урахуванням тактичного формату акваторії вони виконують завдання по розбалансуванню й впливу на Україну.

— Можна припустити, що ці дії росіян у Керченській протоці, в акваторії Азовського й прилеглій акваторії Чорного моря — це радше залякування українців? Чи в контексті розхитування це має певне військове значення?

— Зверніть увагу, що тут є ціла низка позицій, які треба враховувати. Після того, як Кабмін 2014 року закрив морські торговельні порти в АР Крим, Росія скористалася цим: націоналізація портів, призначення свого керівництва, видання відповідних нормативних правил. Це дало їй можливість здійснювати контроль і керування цими процесами. Зверніть увагу, хто застосовував зброю. Серед восьми кораблів, катерів, які здійснювали блокування двох наших катерів і буксира, в тому числі, за підтримкою авіації, зброю застосовували кораблі ФСБ. Як наслідок — заяви ФСБ про порушення так званого морського державного кордону Російської Федерації. Свої дії вони пояснюють тим, що не бойові кораблі Чорноморського флоту, а морська охорона ФСБ застосовувала зброю і затримувала кораблі як порушників морського державного кордону Росії. Але ж грають без правил, тому що тільки для них існує це територіальне лобі.

— Наскільки відчутна в пропорційному й не тільки відношенні втрата двох катерів і буксира?

— У цій ситуації мені більше боляче за екіпажі, моряків. Командири потребують і бойової підготовки, загартування, готовності до дій у таких непростих ситуаціях. За великим рахунком, ці два катери та буксир не в кількісному показнику, а в показнику потенціалу — велика втрата для ВМС, які зараз перебувають на стадії формування.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.