Розтини померлих від COVID-19 надворі, відсутність інфекціоністів: з якими проблемами зіштовхуються українські лікарні?

Розтини померлих від COVID-19 надворі, відсутність інфекціоністів: з якими проблемами зіштовхуються українські лікарні?

Патологоанатом у Тернополі розтинає померлих від COVID-19 на свіжому повітрі, оскільки в морзі немає нормальної вентиляції й водопостачання. У Почаєві немає штатного інфекціоніста. А у Чернівецькій обласній лікарні не вистачає захисних костюмів та масок для медиків.

Про це та інші історії боротьби з коронавірусом в Україні йдеться у матеріалі AP.

«Медики у саморобних захисних масках та костюмах з пакетами на взутті. По 250 пацієнтів з коронавірусом у лікарнях, які розраховані на 150. Відсутність нормальної вентиляції, через яку розтин проводять надворі, під деревами, замість того, аби робти це в морзі», — розповідають автори публікації Мстислав Чернов та Юрась Карманов.

Станом на ранок 11 травня в Україні підтверджені 15 648 випадків захворювань на COVID-19. Це досить невеликі цифри, але медична система все одно не справляється, зазначають автори.

«Моя душа кричить, — каже анестезіолог Чернівецької обласної лікарні Микола Шарахлицький. — У нас дефіцит медичного обладнання та засобів індивідуального медичного захисту. Як наслідок, ми заражаємося».

Завідувач відділу інтенсивної терапії цієї ж лікарні Костянтин Дронев каже, що не вистачає усього.

«Я не думаю, що хоча б одна лікарня в Україні має усе, що потрібно», — каже він.

Автори публікації нагадують і про корумповану економіку в країні, і про виснаження бюджету війною з підтримуваними Росією бойовиками. Також говорять про молоду адміністрацію президента Володимира Зеленського, яка продовжує працювати над медреформою, започаткованою попередниками.

«Сімейні лікарі самоусунулися від розв’язання проблеми, — каже Іван Венжинович, 51-річний терапевт з міста Почаїв. — Вони не відвідують пацієнтів, а дають консультації телефоном. Усі бояться заразитися коронавірусом».

У лікарні Почаєва немає спеціаліста з інфекційних захворювань: один звільнився, в іншого діагностували COVID-19.

«Усі люди втекли, а ті, хто залишився, працюють на межі своїх сил через цю реформу», — вважає Венжинович.

Встановлюйте додатки Громадського Радіо:

👉 якщо у вас Android

👉 якщо у вас iOS

Лікарі, йдеться у матеріалі, побоюються послаблень карантинних заходів з 11 травня.

«Ви можете бачити сумну картину нашої «готовності», — розповідає патологоанатом з Тернополя Олег Стецюк. — Вони не дають нам ні копійки на поліпшення санітарних умов».

Олег Стецюк вбраний у жовтий захисний костюм, який для нього зшив друг, який шиє взуття. Розтини померлих від коронавірусу лікар проводить на свіжому повітрі, тому що в лікарняному морзі немає нормальної вентиляції і водопостачання.

AP Photo/Evgeniy Maloletka

«Україна була повністю неготовою до епідемії. І досі велике питання, чи готова вона зараз», — каже лікар.

Олег Стецюк розповідає, що йому відмовили й у проханні надати намет для розтину на вулиці, посилаючись на брак коштів.

Але скаржаться лікарі на брак коштів не лише для обладнання, а і на достойну зарплатню.

«Сумно і страшно, що мені доводиться думати не про своїх пацієнтів, а про те, як не померти з голоду, як оплатити свою квартиру і прогодувати сім’ю», — каже 38-річний лікар Ігор Фельдман Чернівці з 15-річним стажем.

Він заробляє близько 4 700 гривень на місяць.

Завершують свою публікацію автори тим, що президент Зеленський пообіцяв переглянути медреформу.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов повідомив, що Полтавська область стала поки що єдиною, де медикам за роботу з хворими на COVID-19 виплатити гроші у повному обсязі. Медики Полтавської області за роботу з COVID-19-пацієнтами за березень отримали у середньому по 21 тисячі гривень.

Уряд обіцяв 300% надбавки за роботу з хворими на COVID-19 до 8 травня.

Нагадаємо, масштабні зміни у системі охорони здоров’я почалися з первинної ланки у 2018 році, коли скасували прив’язку пацієнтів до поліклінік за пропискою і запровадили принцип «гроші йдуть за пацієнтом». 

1 квітня в Україні стартував другий етап реформи — реформа вторинної ланки. Йдеться про програму медичних гарантій, перелік медичних послуг, які держава гарантує пацієнту.

Пацієнт обирає лікарню, де хоче пролікуватися (отримати послугу з програми медичних гарантій), а держава через Національну службу здоров’я платить лікарні гроші за кожного пролікованого пацієнта, а не за ліжкомісце через субвенцію з бюджету, як це було раніше.

Мав почати діяти принцип — гроші йдуть за пацієнтом у поліклініки та лікарні.

Останнi новини