Щодня росіяни обстрілюють Бахмут із мінометів та танків, знищуючи інфраструктуру міста. Досі у підвалах та сховищах без води, світла та газу, у холоді та без теплих речей залишаються близько десяти тисяч людей. Окупанти намагаються захопити місто вже чотири місяці, але на полі бою у них нічого не виходить. Тож, свою злість вони виміщають на цивільних.
До центру Бахмута заїжджаємо під звуки вибухів. Наразі окупанти навмисно знищують інфраструктуру міста та вбивають мирних жителів. Тільки 4 листопада у населеному пункті від російської зброї загинули троє людей, ще п’ятеро — дістали поранення.
Окупанти підійшли впритул до міста. Вони запускають безпілотники та корегують вогонь по багатолюдних місцях. За декілька хвилин росіяни починають обстріл з міномету по черзі людей, які стоять за водою. Українські військові намагаються цьому завадити і збивають безпілотник, стріляючи по ньому з автоматів.
Читайте також: «Готували на вулиці, а жили у підвалі» — жителька звільненого Лимана про окупацію
Під обстрілами окупантів люди йдуть не тільки по воду, а ще й за продуктами та ліками — до гуманітарного штабу. Роботи у місті давно немає. Відповідно, грошей у людей — також. Волонтери та їхня допомога — єдина можливість вижити, каже місцева жителька Ірина:
«Сьогодні потрібно все привозити. Ви розумієте, Забахмутка взагалі відрізана? Всі мости розбиті. Всі сидять у підвалах, всі похворіли. Їжа та крупи ще якісь є. Решта — не бачили, не чули, не знаємо. Дідусь після інсульту. Велике дякую усім, хто привозить. Ризивують своїми життями».
На вулицях та у будинках Бахмута — тіла цивільних, які нікому забрати і поховати, розповідають місцеві Валерій та Андрій. Вони б і самі поховали, та поліцейські нагадують, що потрібно робити судмедекспертизу та отримувати документи на покійників.
«Серьога лежить. Вже тиждень. І бабуся Валя. Вона у хаті лежить. Ну, куди поліземо? А поліція сказала: не чіпати, без нас не залазити. І не приїздить», — говорять чоловіки.
Житель Бахмута Віктор — програміст. До повномасштабного вторгнення Росії в Україну, у нього був свій бізнес. Виїхати з міста Віктор не може через хвору матір, яка прикута до ліжка. Каже, якби було світло — міг би ще працювати, але комунікацій у Бахмуті немає півроку.
«А зараз без світла. Куплю я генератор. А далі що? Де я візьму бензин? І цей генератор терехтить на всю вулицю. Це, звісно, привертає увагу. Зараз хочу купити собі сонячну панель, щоб хоч мобільний телефон заряджати», — каже чоловік.
За кілька останніх місяців у Бахмуті від обстрілів росіян загинули понад сто місцевих жителів.
Яніна Львутина, Донеччина, Громадське радіо
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS