Сезон черемші: закон проти споживачів

Черемша або «ведмежий часник» масово поповнила прилавки стихійних ринків на вулицях та з’явилася в асортименті продуктів, які бабусі продають з асфальту. Неабиякий ажіотаж черемша або, як кажуть на Бойківщині, «левурда» викликає через свої корисні властивості. Вважається, що ця лісова рослина налагоджує роботу шлунка, покращує обмін речовин, а ще позитивно впливає на бронхи та легені. Також у її листках міститься багато аскорбінової кислоти.

Табу на черемшу: у чому проблема?

Дехто черемшу асоціює з першими весняними вітамінними салатами. Та купуючи таку зелень, українці стають співучасниками правопорушення, бо ж черемша від 1980-го року у Червоній книзі, а отже вирізати, збувати і споживати її категорично не можна. За це навіть передбачений штраф від 570 до 1650 гривень. Навіть якщо ви придбаєте лісову рослину, вирощену в когось вдома на городі, це вас не звільняє від відповідальності, бо ж вирощувати черемшу можна лише у наукових цілях, а не зі споживацькою метою. І те, спершу необхідно отримати спеціальний дозвіл на це у Міністерстві захисту довкілля.

Одним із перших про доступ до черемші заговорив шеф-кухар Євген Клопотенко. У себе в Instagram гастро реформатор навіть запустив хештеґ «черемшалегалайз» і пропонує шукати шляхи, аби цю рослину можна було вживати законно. Євген готовий до будь-яких варіантів: закуповувати рослини чи насіння в країнах, де вона не є червонокнижною або вирощувати рослини на власному городі законним шляхом.

Власне, так робив ресторатор Всеволод Поліщук. У своїх соцмережах пише, що таку городню черемшу можна навіть без проблем відрізнити від червонокнижної, бо домашня має світліший відтінок листя. І саме черемша стала предметом дискусії між ним і Євгеном Клопотенком. Всеволод зазначає, якщо з таким підходом ставитися до всіх інгредієнтів, то не буде з чого готувати.

«Якщо добре поритися в списках червонокнижних рослин та тварин України, ви можете знайти шафран, кедр (припиняємо готувати песто, так?), тюльпани (які спеціально вирощені продаються без проблем на кожному кроці) і навіть деякі види печериць. А також осетр та устриці. Їх також не складно знайти в сотнях ресторанів по всій країні. І якщо ви загуглите, наприклад, про осетра і ресторани, ви знайдете чимало статей з критикою з боку екологів чи чиновників на адресу тих, хто продає дикого осетра, і заохочення продажу саме аквакультурного (себто спеціально вирощеного). Не видно жодних протестів ні щодо шафрану, ні щодо устриць, ні щодо песто, яке є в кожному другому ресторані і в будь-якому супермаркеті. В усіх ситуаціях, окрім черемші, держава не проти продажу спеціально вирощеного. Хіба для Черемші є якась інша Червона книга?»

«Легалізувати черемшу» — реально?

І якщо тюльпанів чи шафрану є декілька окремих видів, які занесені до Червоної книги, то з черемшею дещо інша ситуація. Про те, що тут треба щось однозначно змінювати каже Микита Перегрим — біолог, який задіяний у вивченні багатьох рідкісних рослин флори України. Зауважує: якщо використовувати виключно наукові дані, якими володіє сьогодні, то ми маємо повне право виключити цю рослину з Червоної книги, проте це може мати неабиякі наслідки для охорони природи в країні.

«Коли цибулю ведмежу внесли в Червону книгу України, то створили об’єкти природно-заповідного фонду виключно для збереження популяції цього виду. Якщо ж ми виключаємо цей вид, то виходить, що ті території втрачають свою цінність, і що ми робитимемо з ними? Будемо скасовувати їх заповідний статус? Ба більше, є навіть національні парки і ще ціла група видів, близьких за статусом до цибулі ведмежої. Може виникнути питання доцільності існування деяких національних природних парків України».

Микита Перегрим розповідає: коли готувалася остання редакція Червоної книги України, як між вченими, так і між неурядовими організаціями велися палкі дискусії щодо виключення черемхи з цього природоохоронного списку. І саме стан природи в Україні породжує сумніви, як вчинити. Втім, у біолога є своє бачення вирішення цього питання.

«В країні на сьогодні існують регіональні переліки рідкісних рослин. Ці переліки затверджуються обласними радами. Фактично, усі області, усі адміністративні одиниці країни мають такі переліки. Власне, до цих переліків є положення, які затверджуються відповідними розпорядженнями, і в них чітко прописано, що можна робити з цими регіональними рослинами, що не можна і які наслідки».

Фактично та юридично списки, про які розповідає Микита Перегрим існують, але практично вони не діють і на них ніхто не звертає увагу. Науковець додає: зараз у дослідницьких колах і в колах природоохоронців чимало точиться дискусій про те, що важливо цим регіональним спискам надати такий статус, як у деяких видів рослин із Червоної книги України, лише не в межах усієї країни, а в окремих регіонах:

«Цибуля ведмежа в цілому по Україні не рідкісна, проте в країні проходить межа поширення виду. Наприклад, на Лівобережному поліссі ця рослина досить локальна та рідкісна і дійсно під загрозою, тому цей вид може мати статус регіонально рідкісного у певних областях, а на решті території України не буде охоронятися. У той час, як у межах тих областей він мав би статус, як і в Червоній книзі. Якщо це колись зміниться і юридично працюватиме, то ми позбудемося багатьох таких проблем. Бо Україна надзвичайно велика країна, і багато видів рослин, які, наприклад, у Карпатах абсолютно звичайні, на рівнині стають рідкісними, що було підставою до їх включення у Червону книгу. Проте, у дійсності вони потребують охорони лише на рівнині, а в Карпатах, тим часом, їх можна і не охороняти».

Заборонений плід — найсмачніший?

«Ще один цікавий момент у вирощуванні черемші є те, що в дикій природі рослина смачніша і це факт», — каже Микита Перегрим.

«Я маю досвід вирощування багатьох рідкісних рослин флори України в ботанічних садах. Тому хочу вам сказати, що вирощування цибулі ведмежої на приватних ділянках не є рентабельним. Тобто, вид такий ви будете мати в себе в колекції, але він не буде настільки продуктивний, як у природних умовах, де є екологічний оптимум до його існування. Тому тут теж не знаю, наскільки актуальним є питання вирощувати його на приватних ділянках».

Виводити черемшу з червоної книги чи ні — це питання комплексне і стосується усіх: науковців, державотворців та навіть голів місцевих рад. Але, схоже, поставити крапку в цій дискусії наважаться точно не в цьому сезоні. Тим часом, черемша активно підкорює серця споживачів за кордоном. Люди її збирають відкрито в парках і додають до свого раціону, не переймаючись через жодні штрафи чи обмеження.

Валерія Паненко, Громадське радіо