Що може відбутися, якщо Кабмін матиме можливість звільняти і призначати голову «Нафтогазу»?

Верховний суд України відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на рішення судів попередніх інстанцій, які позбавили уряд права призначати і звільняти главу і членів правління НАК «Нафтогаз України» в обхід наглядової ради.

6 березня 2019-го року уряд України ухвалив постанову №226, якою вніс зміни до статуту НАК «Нафтогаз України», наділивши збори акціонерів повноваженнями на обрання і звільнення голови та членів правління без подання наглядової ради.

Хто зараз призначає голову «Нафтогазу» і чим загрожує можливе позитивне рішення Верховного суду, ми запитали в заступника директора Центру економічної стратегії Дмитра Яблоновського.

Чого вимагає Кабінет Міністрів?

Кабмін хоче сам призначати топ-менеджера НАК «Нафтогазу». Була процедура, за якою наглядова рада робила подання до Кабміну щодо бажаної кандидатури. Але в цій ситуації є декілька позицій: є позиція, як було, є позиція, як хоче Кабмін, і є ідеальна позиція – як має бути. Є вироблені європейські рекомендації, як краще керувати державними підприємствами. В цих рекомендаціях написано, що є підприємство, є в нього топ-менеджер або правління, над цим менеджментом є наглядова рада, і потім є власник. А власник у випадку «Нафтогазу» є держава – Кабінет Міністрів. Ці європейські принципи говорять: щоб мінімізувати втручання політиків, створюється наглядова рада, і вона стає своєрідним буфером між урядом і топ-менеджментом. Так от ідеальна ситуація виглядає наступним чином: держава як власник призначає наглядову раду, потім наглядова рада призначає голову правління, встановлює умови оплати праці, і держава як власник не лізе через голову наглядової ради, і не вирішує те, хто є топ-менеджментом та скільки він отримує.

Як було в Україні до того? Наглядова рада давала подання до уряду як до власника, що ось ми вважаємо, що ця людина має бути головою «Нафтогазу», і потім уряд затверджував. Тобто уряд все одно влізав в питання призначення голови «Нафтогазу».

А зараз уряд хоче взагалі сам вирішувати і умови оплати праці, і щоб міг звільняти і призначати голову правління. Але це порушує саму логіку: політики не мають втручатися в справи державних підприємств.

Як НАК «Нафтогаз» перетворився зі збиткової компанії в надприбуткову?

«Нафтогаз» зараз суперприбуткова компанія, йдеться про мільярди – в минулому році прибутку було понад 20 мільярдів, і це найбільший прибуток серед всіх державних підприємств. І воно таким прибутковим стало лише декілька років тому, до того воно було суперзбитковим. Я схиляюся до того, що прибутковим це підприємство стало завдяки реформі корпоративного правління. Раніше «Нафтогаз» був дійною коровою. Була ціна на газ для населення дешева, яка була збиткова, але при цьому були маніпуляції, і цей дешевий газ, як для населення, продавався підприємствам. Через це подвійне ціноутворення окремі бізнесмени і політики заробляли, а «Нафтогаз» був суперзбитковим. Ситуація була настільки катастрофічною, що умовою наших кредиторів було створити правильну структуру управління компанії. Адже в щоденну діяльність підприємства втручалися політики, ставили туди свій топ-менеджмент, який на їхню користь робив певні операції. І от зараз ми побачили нарешті рух в правильному напрямку, адже збиткове підприємство-гігант перетворилося на суперприбуткове. Це важливо розуміти, адже це йде на нашу користь, тому що це підприємство платить податки, дивіденди, які йдуть до державного бюджету.

На що може вплинути касаційна скарга Кабінету Міністрів?

Що означатиме, якщо Кабмін буде мати можливість в будь-який звільнити голову «Нафтогазу»? Це означає умовне телефонне право або тиск. Можливо, і не буде прямих постійних вказівок, але буде загроза, що хтось з уряду може намагатися вказати голові «Нафтогазу», що йому робити, шантажуючи постійним звільненням.

В державі відбулася реформа корпоративного управління не лише в «Нафтогазі», також вона відбулася і в «Укренерго», «Укрпошті», в державних банках. І от у всіх цих компаніях та банках з’явилися незалежні наглядові ради, які призначають і звільняють голову правління або директора. Чому в «Нафтогазі» має бути по-іншому, і чому тут уряд має вирішувати одноосібно –  кого звільняти чи кого призначати головою «Нафтогазу»? Тоді це робить наглядову раду «весільними генералами», замість того, щоб мати певні повноваження і вплив. Я сподіваюсь, що здоровий глузд переможе, і, як і в інших державних підприємствах, уряд буде призначати наглядову раду, а наглядова рада буде призначати або звільняти голову правління «Нафтогазу».

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі