Що стривожило соціологів і медіаекспертів після опитування КМІС про регулювання інформаційної сфери

Що стривожило соціологів і медіаекспертів після опитування КМІС про регулювання інформаційної сфери

В ефірі програми «Громадська хвиля» говорили про опитування Київського міжнародного інституту соціології щодо ставлення українців до політики регулювання інформаційної сфери. Гостя програми — директорка громадської організації «Детектор медіа» Галина Петренко та соціологом КМІС Володимиром Паніотто.  

Галина Петренко: КМІС робив на наше замовлення це опитування в лютому, воно було значно ширше, там було близько 35 запитань, а тепер, у вересні, вони ставили десь 4 чи 5 запитань, це була їхня ініціатива, ми про це не знали, але вони нас повідомили перед тим, як вони випускали прес-реліз і робили це публічно.

Олена Терещенко: Вас здивували результати? Мене, наприклад, здивували. Почнімо одразу з результатів. Там, де є найбільша відмінність у регіонах, оце мені найбільше сподобалося. «Заборона окремих артистів і російських фільмів в Україні є необхідним кроком для захисту держави» — запитали в українців. Якщо у західному регіоні «так» сказали 47% опитаних, то у східному регіоні — 13%. Це не здивувало вас?

Галина Петренко: Ми просто бачили цю всю картину ще у лютому, і ця динаміка, скажімо так, проукраїнських настроїв, вона не змінюється. Ми бачимо відмінність у вересні до лютого по окремих питаннях, плюс-мінус пару відсоткових пунктів у той чи інший бік, але всі тренди залишаються. Підтримка всіх проукраїнських заходів, яких вживає український уряд, вона зменшується з заходу на схід України. Абсолютно з усіх питань.

Андрій Куликов: Тут можна насправді по-різному тлумачити відповіді у тому, що дехто може вважати не необхідним відтручення російських акторів, є більші ознаки впевненості у своїх силах. Люди, які твердо стоять на патріотичних позиціях, на мою думку, не так залежні від того, що їм показують і кого їм показують, вони здатні самі фільтрувати.

Олена Терещенко: Або може є й інший погляд на цю проблему. Наприклад, чи не вважаєте ви, що відповідь «ні», це відповідь людей, які вважають свободу слова більшою цінністю, аніж протидію російській пропаганді?

Галина Петренко: У лютому у нас було, наприклад, запитання про те, як люди самі оцінюють свою здатність самостійно відрізняти фейкові новини від справжніх новин, і в людей досить високий показник самооцінки, десь половина відповіли, що вони абсолютно здатні самостійно відрізняти, тому може ще впливати оцей фактор самовпевненості, що «непотрібно нас обмежувати, непотрібно нам говорити, що нам робити, ми самі краще  розуміємо, ми розберемося».

Андрій Куликов: Потрібно також відрізняти самовпевненість і впевненість у собі. Наскільки там все таки ці два поняття? І коли у нас буде рівень медіаграмотності такий, що самовпевненість перетвориться на впевненість у собі?

Галина Петренко: Зараз із медіаграмотністю складне питання, саме в тій частині, як заохотити навчатися цій грамотності доросле населення. Коли ми у них питали, чи вважаєте за потрібне українців навчатися медіаграмотності, то 60% казали, що вважають, що так, а коли питали, чи ви б навчалися, 60% говорили, що ні. І в такому разі, ми питали, хто тоді має навчатися цій медіаграмотності? Вони відповідали — для дітей та підлітків.

Повну версію розмови слухайте у доданому аудіофайлі

Що стривожило соціологів і медіаекспертів після опитування КМІС про регулювання інформаційної сфери
0:00
/
0:00

Останнi новини