Що таке «громадське здоров’я» і чи є воно в Україні?

В Одесі пройшла міжнародна конференція « City Health International 2018». На неї з’їхалися 250 фахівців із 30 країн світу. Вони розглядали не хвороби окремих людей, а здоров’я міст.

Це — нова концепція охорони здоров’я. Вона тільки впроваджується в Україні та має заохотити людей вести здоровий спосіб життя. Влада ж має створити умови для допомоги тим, хто потрапив у скрутне становище.

Інноваційна концепція ґрунтується на понятті «громадського здоров’я». Це комплексний погляд на організацію міського простору та взаємодії його окремих складників, пояснює засновник і президент Міжнародного товариства міського здоров’я Девід Влахов.

«Я розглядаю місто як середу – середу, що формує поведінку. Тобто, ми можемо розглядати середу міста як навколишнє середовище, середу міста як будівлі у місті, середу поведінкову та соціальну», — говорить Влахов.

Девід Влахов — професор Єльського університету, з 2011 року — член Американської національної академії медицини. До України Влахов завітав вперше — розповісти про свій досвід роботи із наркозалежними, колишніми в’язнями, а головне — з містами, в яких створюються умови для повноцінного життя будь-яких соціальних груп. Частина програми «міське здоров’я» в США — так званий «Корпус досвіту». Його відділення відкриваються у багатьох містах країни. Мета проекту: долучення до соціального життя «важких» підлітків та літніх людей. Адже першим потрібен досвід, який вже мають другі, розповідає Девід Влахов.

«Є багато учнів, які потрапили у важкі життєві умови. І ми прагнемо познайомити літніх людей з такими «важкими» дітьми. І ми даємо можливість сформувати такі пари. І ті, і інші отримуються від цього переваги: діти починають краще вчитися, діти стають здоровіше, і літні люди теж стають здоровіше та активніше», — говорить Влахов.

Літніх людей один з одним та із новими підопічними знайомлять соціальні робітники. Вони пропонують розповідати про програму одиноким сусідам, друзям, родичам. Таким чином, соціальні зв’язки людей із так званих зон ризику розширюються  і це впливає на покращення загальної ситуації в місті. Наступний крок — зробити місто дружнім для людей різного віку. Для цього треба подивитися, чи пристосовані вулиці та громадські установи для дітей, літніх людей, людей з особливими потребами, розповідає Девід Влахов:

«Наприклад, тут живе літня людина. Для того, щоб потрапити на маленький ринок навпроти будинку, їй треба перейти широку проїжджу частину. А там стоїть світлофор, а світлофор дає 10 секунд аби перетнути дорогу. А людині для цього потрібно 15 секунд, а, можливо, і більше. Це дуже прості речі».

Це роблять у різних містах Америки. Вперше програму запровадили в одному з бідних районів Нью-Йорку. 10 років представники обслуговуючих компаній, університетів та департаменту охорони здоров’я зустрічалися щомісячно аби працювати над вирішенням проблем району. І змогли зробити Нью-Йорк першим містом, де запрацювала концепція «здорове місто».

В Україні становлення громадського здоров’я на першому етапі, зауважує директор центру громадського здоров’я в Україні Володимир Курпіта. Він приїхав на конференцію, щоб розповісти про досвід України. Цього року в країні відкриваються перші шість Центрів громадського здоров’я, повідомив Володимир Курпіта.

«Це новий заклад, новий тип закладів, який має об’єднати в себе декілька існуючих закладів на території області, таких як центр здоров’я, центр статистики, колишні санепідслужби, центри СНІДу, центри туберкульозу і так далі. Це ті фактори, які впливають на здоров’я не кожної окремої людини, а на громадян міста, наприклад, Одеси», — говорить Курпіта.

Протягом наступних двох років Центри громадського здоров’я з’являться в усіх обласних центрах. Вони мають створити безпечне середовище в окремих наскеленирх пунктах, а згодом – і по всій країні. Йдеться про забезпечення водою, каналізацію, освітлення вулиць, стан доріг, повноцінне культурне життя людей і попередження розповсюдження інфекцій. Серед завдань Центру — запобігання насильству, говорить Володимир Курпіта:

«Насильство може мати дуже серйозні наслідки, пов’язані зі здоров’ям. Люди втрачають здоров’я, життя втрачають через насильство, це вимагає дуже багатьох видатків для медичної допомоги, наприклад. Потім — для реабілітації або для виплати якихось пенсій, або для утримання в тюрмах насильників. Через це основне питання, яке ми підіймаємо, це зміна відношення до цієї теми. Перше — що тема не повинна замовчуватися, і друге — вона не повинна бути прийнятною».

Американець Девід Влахов вирішив переконатися на власні очі, чи може претендувати Одеса на звання здорового міста. Тому замість засідань у муніципалітеті він пройшовся вулицями міста. І залишився задоволеним:

«Я вчора ввечері після спектаклю в оперному театрі пройшовся пішки до готелю. Тут дуже затишно, спокійно. Люди гуляють, сидять на лавочках. Молоді парочки цілуються. Ті, хто займається міським плануванням, мають неофіційний індикатор: якщо люди спокійно на публіці демонструють свої почуття – це добре».

Наступним кроком до здорового міста Девід Влахов називає створення великої кількості парків.

Юлія Афанасьєва, Одеса, Громадське радіо