facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Що таке ради ВПО і як вони можуть допомогти громадам

Партнерський матеріал

Завдяки цьому органу переселенці, які тимчасово чи назавжди втратили дім через війну, можуть ефективно взаємодіяти з владою громад, у яких оселилися.

1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 6 хв

Люди, які через війну переїхали в інше місто чи регіон України, можуть стати повноцінними учасниками економічного та громадського життя в містах і селах, де тепер мешкають. Для цього діє ефективний механізм — ради внутрішньо переміщених осіб при місцевих органах влади. Ми зібрали відповіді на найбільш актуальні питання щодо рад ВПО і допомоги, яку вони надають переселенцям і громадам.

До початку повномасштабного вторгнення ради ВПО були створені переважно у східних регіонах: Краматорську, Харкові, Запоріжжі, Кривому Розі та інших. Зараз, за підтримки програми «Єднання заради дії», такі ради з’являються в багатьох інших областях, адже географія внутрішнього переселення охопила майже всю Україну. Ради ВПО роблять громаду сильнішою, допомагаючи місцевій владі краще розуміти потреби та потенціал переселенців, а переселенцям — інтегруватися в місцеву спільноту та обстоювати свої права.

Хто такі переселенці?

Переселенці (офіційна назва — внутрішньо переміщені особи, скорочено — ВПО) — це люди, які вимушено переїхали з окупованих територій, зони бойових дій, прифронтової зони або просто з місць, де почувалися в небезпеці під час війни, в інші населені пункти чи регіони України.

Переселенці — не біженці: біженцями називають людей, які виїхали за межі країни. Перші вимушені переселенці з’явилися в Україні на початку весни 2014 року, коли росія загарбала Крим. Згодом чимало людей виїхало з окупованих територій і прифронтової зони Донеччини та Луганщини.

До повномасштабного вторгнення в Україні було півтора мільйони зареєстрованих переселенців. Після 24 лютого 2022 року їхня кількість зросла й сягнула семи-восьми мільйонів, але частина згодом повернулася додому. Понад чотири з половиною мільйони українців зареєстровані як ВПО (а реєструються далеко не всі). Ще мільйони людей залишаються на окупованих й охоплених війною територіях, і деякі з них теж можуть стати переселенцями. Українська влада заохочує людей виїжджати з цих небезпечних зон, але це не завжди можливо; до того ж часто люди дезінформовані й не розуміють, куди їм їхати, що їх чекає на новому місці.

Де селяться люди, які виїжджають з окупованих, прифронтових та інших небезпечних територій?

Існує стереотип, що переселенці їдуть переважно у відносно «безпечні» регіони якнайдалі від лінії фронту. Насправді ж за статистикою найбільше прийняла Дніпропетровщина; у першій п’ятірці також Вінницька, Полтавська, Київська та Львівська області. Мотиви й життєві обставини у внутрішньо переміщених осіб різні. Деякі з них поспішають повернутись додому, щойно там стає безпечніше; деякі переїжджають кілька разів у межах України. Є люди, які хотіли б повернутися, але не можуть, бо втратили дім і роботу. Певна кількість переселенців залишиться на новому місці надовго або назавжди.

Чому важливо, аби переселенці жили нормальним життям й інтегрувалися у спільноту на новому місці?

ВПО — не гості: вони у своїй країні й мають, як і всі українці, право обирати, де жити та чим займатися. Держава допомагає їм грошима (дві-три тисячі гривень на місяць на людину — часто це їхній єдиний дохід), житлом, соціальними послугами. Втім, і самим переселенцям, і громадам, у яких вони оселилися, корисно, аби нові мешканці ставали повноцінними учасниками економічного життя, платниками податків, започатковували бізнеси й самі створювали робочі місця; займалися волонтерством, брали участь у роботі організацій громадянського суспільства. До того ж успішний досвід переселенців на новому місці — сигнал для тих, хто вагається, чи виїжджати з небезпечної зони. Але для адаптації внутрішньо переміщені особи мають знати свої права в новій громаді — на роботу, освіту, медичну допомогу, а громада — розуміти їхні потреби та можливості.

Навіщо переселенцям ради?

Це їхній інструмент діалогу та взаємодії з владою. Ради шукають системні розв’язання проблем ВПО, пропонують їх місцевій владі, беруть участь у розробці спільних рішень. Підказують, як влада може допомогти переселенцям інтегруватися у громаду, ефективно забезпечити їх житлом та всім необхідним для життя. Ради консультують міжнародні організації, які допомагають Україні загалом і переселенцям зокрема. ВПО завдяки радам отримують інформацію про можливості поселення і працевлаштування, про доступ до соціальних послуг, способи залучення до життя громади тощо.

Чим конкретно ради ВПО вже допомогли переселенцям?

В усіх регіонах, де працюють ради, вони прагнуть допомогти переселенцям отримати доступ до соціальних послуг, які «за замовчуванням» цій категорії недоступні. Коли до міст, де діють ради, з початком великої війни почали приїжджати тисячі переселенців, ради допомагали їм терміново знайти житло — спершу тимчасове, а потім і постійне. На Луганщині після початку повномасштабного вторгнення рада ВПО брала участь в евакуації людей і підприємств.

У Харкові рада ВПО допомогла міській раді створити центр соціально-психологічної реабілітації молоді, а також організувала цілодобову телефонну лінію допомоги.

У Запоріжжі — добилася включення дітей-переселенців до програми «Діти Запоріжжя»: тепер їхні родини отримують із міського бюджету додаткову тисячу гривень допомоги на кожну дитину.

У Кривому Розі рада допомагала розселити людей, які отримали тимчасове житло в модульних будиночках, у більш комфортні помешкання.

В Оболонському районі Києва (так, діє рада ВПО і на рівні району міста) активісти виявили помилку в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери, через яку деякі переселенці не могли отримати виплати, звернулися до розробників і добилися виправлення.

Є низка прикладів, коли результатами роботи рад стали реальні квартири, дитсадки, транспорт, медична допомога, робочі місця для переселенців. А також залучення міжнародних організацій, фондів та інвесторів до допомоги не лише переселенцям, а й усій громаді.

Зі скількох людей складається рада?

Зазвичай у раді обласного рівня — 10-15 членів. Але засідання ради проходять відкрито, тому до них можуть доєднатися охочі, які не є постійними членами. До речі, не всі в раді мають бути переселенцями: часто до рад долучаються юристи, волонтери, представники громадських організацій, які опікуються переселенцями, експерти та інші.

Чим ради ВПО відрізняються від громадських організацій, які допомагають переселенцям?

Рада ВПО — це дорадчий орган при органі державної влади чи місцевого самоврядування. Її дієвість залежить від порозуміння та співпраці з владою. Громадські організації також можуть взаємодіяти з владою, проте це не головна їхня мета. Але представники громадських організацій, які допомагають переселенцям, часто долучаються до рад, адже добре знають потреби цих людей і прагнуть їм допомогти.

Невже для вирішення проблем переселенців недостатньо громадських рад при органах влади та місцевого самоврядування?

Громадські ради займаються багатьма питаннями: захистом довкілля, правами людини, допомогою людям з інвалідністю, транспортом, міським середовищем… Звісно, в цьому переліку можуть бути потреби переселенців — але чи розв’яжуть їх оперативно та ефективно? Рада ВПО займається проблемою однієї, хоча подекуди й дуже численної, групи людей, тому може визначити та сформулювати ці проблеми в різних сферах — і знайти спосіб їх розв’язати.

Звідки взялася ідея рад ВПО?

Ідея виникла ще до повномасштабного вторгнення. Механізм створення таких рад розробив благодійний фонд «Стабілізейшен Суппорт Сервісез». Зараз діяльність рад підтримує програма «Єднання заради дії», яку реалізує міжнародна організація IREX в Україні разом із фондом та за підтримки Державного департаменту США. В межах програми створюються нові й нові ради ВПО в різних містах України.

Чи мають ради ВПО бути в кожному місті чи громаді?

Повноцінні ради потрібні на рівні області (при обласних державних або військових адміністраціях), а також у великих містах і громадах — при місцевих радах. У малих громадах, де мешкають кілька тисяч людей, достатньо одного радника голови з питань переселенців. А найкраще механізм рад ВПО працюватиме, коли вони узгоджуватимуть свої дії та обмінюватимуться досвідом.

Команда програми «Єднання заради дії» рекомендує в майбутньому створити всеукраїнську раду, до складу якої ради ВПО усіх регіонів делегують своїх представників. Вона співпрацюватиме з владою на рівні міністерств і парламентських комітетів, зможе пропонувати зміни до законодавства та стратегічні рішення, які покращать становище переселенців в Україні.

Поділитися

Може бути цікаво

Російські «військкори» жаліються на влучний удар HIMARS поблизу Волновахи

Російські «військкори» жаліються на влучний удар HIMARS поблизу Волновахи

5 год тому
Чи має Росія протисупутникову зброю з ядерними можливостями

Чи має Росія протисупутникову зброю з ядерними можливостями

5 год тому
Напад на українських баскетболістів у Німеччині: помер ще один хлопець

Напад на українських баскетболістів у Німеччині: помер ще один хлопець

6 год тому
Олександр Коваленко: Перекриття кордону — це дестабілізація на рівні державних інтересів. Чому не діють правоохоронні структури?

Олександр Коваленко: Перекриття кордону — це дестабілізація на рівні державних інтересів. Чому не діють правоохоронні структури?

6 год тому