Що таке «втома від Zoom» та як зробити онлайн-наради менш виснажливими?

Що таке «втома від Zoom» та як зробити онлайн-наради менш виснажливими?

Втомилися від Zoom? Із початком пандемії COVID-19 наради на роботі та зустрічі з близькими перенеслись у відеомесенджери. Постійні відеодзвінки почали виснажувати наші розум і тіло. Чому це відбувається і як позбутися втоми?

Професор Джеремі Бейленсон, засновник Стенфордської лабораторії віртуальних інтеракцій, досліджує психологічні наслідки багатогодинних відеозустрічей, а саме нове явище «Zoom fatigue».

Що таке «Zoom fatigue»?

Zoom fatigue (втома від Zoom) — це втома від надмірного використання відеоплатформ для спілкування. Сам Zoom тут ні до чого — просто назву терміну дали на честь платформи, яку використовували найбільше (у березні 2020 року Zoom налічував 200 млн користувачів). Професор Бейленсон досліджував особливості дизайну та інтерфейсу відеоплатформ і визначив 4 причини, чому нам особливо складно сидіти годинами на відеозустрічах.

Чому відеоконференції викликають втому?

Надто інтенсивний зоровий контакт із крупним планом

Тривалість зорового контакту та розмір облич на екрані є неприродними для нас. По-перше, на звичайній зустрічі ви не дивитесь увесь час на спікера: ви можете поглянути на свої нотатки, на людей довкола тощо. Однак у Zoom всі постійно дивляться один на одного. Навіть якщо ви просто слухач, до вас невербально ставляться ніби до спікера, адже ви бачите обличчя, які дивляться на вас.

«Страх перед публічними виступами — одна з найбільших фобій серед населення», — стверджує професор Бейленсон.

По-друге, зазвичай відображення обличчя речника надто велике, тому викликає дискомфорт. Розмір обличчя на екрані такого розміру імітує входження у ваш особистий простір, подібно до того, коли хтось стоїть близько до вас. У реальному житті мозок інтерпретує подібну ситуацію як напружену, яка має призвести або до спаровування, або до конфлікту. Саме тому велике зображення обличчя іншої людини викликає надмірне збужденння нервової системи.

Порада: вимкніть повноекранний режим і зменшіть розмір відображення облич таким чином, щоб усі учасники конференції були невеликого розміру (для цього натисніть на іконку «Вид» у правому верхньому куті та оберіть «Галерея»). Також ви можете під’єднати зовнішню клавіатуру, щоб зменшити втручання у ваш особистий простір.

REUTERS/Albert Gea

Ви втомлюєтесь, бо довго бачите себе в режимі реального часу

Відеоплатформи показують вам, як ви виглядаєте під час відеозустрічі, однак це також неприродно.

«У реальному світі це було б безумством, якщо б хтось постійно ходив за вами з дзеркалом — слідкував за тим, як ви спілкуєтесь, приймаєте рішення, даєте і отримуєте фідбек», — каже професор Бейленсон.

До того ж, коли ви бачите власне відображення, ви більш критично ставитись до себе, тому багатогодинні зустрічі з ввімкнутою камерою викликають стрес.

Професор Бейленсон рекомендує приховати власне зображення, не вимикаючи камери: тоді інші вас бачать, а ви себе — ні. Для цього потрібно під час конференції натиснути на ваше відеозображення правою кнопкою мишки і натиснути «Приховати свій вид».

Відеочати сильно знижують вашу мобільність

Особисте спілкування і звичайні дзвінки дозволяють людині розмовляти і прогулюватись водночас. Однак під час відеоконференцій камери охоплюють лише частину кімнати чи офісу, тому ви залишаєтесь увесь час на одному місці.

«З’являються нові й нові дослідження, які стверджують: чим більше люди рухаються, тим у них кращі і швидші когнітивні процеси», — каже професор Бейленсон.

Дослідник рекомендує зосередитись на приміщенні, де ви проводите відеозустрічі, на розташуванні камери та речах, які можуть створити дистанцію і збільшити вашу мобільність. Наприклад, зовнішня камера, віддалена від екрану, дозволить вам пересуватись кімнатою, як на реальній зустрічі. Крім того, варто час від часу вимикати відео, щоб трохи відпочити.

Відеочати створюють високе когнітивне навантаження

У звичайному спілкуванні віч-на-віч невербальна комунікація природна, і ми легко передаємо і розпізнаємо жести та невербальні сигнали на підсвідомому рівні. Водночас у відеоконференціях нам складніше передавати і розпізнавати ці сигнали.

Фактично найприродніша річ — спілкування — перетворилось на процес, де ви маєте тримати багато всього у голові: чи знаходитесь ви у кадрі та як правильно передати емоції. Якщо ви хочете показати згоду — вам треба кивати інтенсивніше, щоб інші змогли це побачити. Таким чином створюється додаткове когнітивне навантаження.

Більше того, жести можуть мати інші значення під час відеозустрічі. Наприклад, погляд убік під час особистого спілкування означає одне, а погляд убік під час відеоконференції інше, наприклад, хтось з рідних просто міг прийти додому у цей момент.

Порада: під час тривалих відеоконференцій робіть перерви у форматі «тільки аудіо». Це означає вимкнути камеру, відпочити від невербальної активності, а також відійти ненадовго від екрану. У перервах між відеоконференціями варто робити 5-хвилинні розминки для шиї, плечей, спини та очей. Також важливо не забувати про належне харчування і не зловживати кавою та чаєм.

Матеріал на основі статті у Stanford News підготувала Сніжана Бовкун

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису

Останнi новини