facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Що треба знати про укладання угод для побутових споживачів газу?

1x
Прослухати
--:--
--:--

Загалом в Україні природній газ споживає 12 мільйонів домогосподарств. Або 80 відсотків жителів країни. Зазначимо, що тут не йдеться про скраплений газ, яким в Україні зазвичай заправляють автомобілі, а також інколи використовують його для приготування їжі у так званих напівпольових умовах. Отже, природній газ українці використовують для обігріву свого житла, підігріву води та приготування їжі. Причому, ці три види споживання можуть бути як окремо, так і комбіновано, як у багатоповерхівках, так і у приватних будинках.

Природній газ як джерело енергії набув популярності в Україні з пізніх радянських часів, коли існували цілі програми газифікації сіл та містечок. Тоді чистий дешевий газ прийшов на зміну брудному вугіллю чи дровам. Газ був настільки доступним, що в будинках могло не бути газових лічильників. А там де не було газових установок, газову трубу підводили до старої печі опалення, у якій і горів газовий факел. Повне божевілля — сказали б ми зараз, якщо поглянути на це з точки зору енергозбереження. Однак споживачам тоді це подобалося. Настільки, що, наприклад, ще у кінці 90-х одна кандидатка у народні депутати здобула перемогу після газифікації кількох сіл у своєму виборчому окрузі.

Тоді місцеві політики зрозуміли, що газом можна спекулювати, а сусідня Росія почала перетворювати газ на зброю. Після газових війн, корупційних скандалів та російської агресії, держава Україна за сприяння західних партнерів розпочала енергетичні реформи. Вони встановлюють прозорі та єдині правила на енергетичних ринках, зокрема й для побутових споживачів природного газу.

Так, за новим законодавством був створений Реєстр споживачів постачальника. Це перелік споживачів, які закріплені в інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи за певним постачальником у розрахунковому періоді. Кожен споживач отримав персональний код ідентифікації себе як суб’єкта ринку природного газу. Це так званий ЕІС-код (Energy Identification Code). Його ви маєте знайти у себе в квитанції на оплату, а також в електронному кабінеті. Цей код важливо знати надалі при можливій зміні постачальника.

Раніше побутові споживачі газу повністю залежали від того облгазу, який діяв на їх території. Він газ транспортував, розподіляв і постачав. За новими правилами, тепер діють оператори газотранспортної та газорозподільчої систем, а також постачальники. Відповідно, побутовий споживач укладає два договори.

  • Перший — про розподіл природного газу із оператором розподільчих мереж.
  • Другий договір — із постачальником власне природного газу.

Поговоримо спочатку про оператора розподільчих мереж. Це колишній облгаз. Він відповідає у вашій області чи місті за приєднання вашого домогосподарства до газопостачання, веде облік показників лічильника, стежить за станом труб, ліквідовує аварії. Останній рік оператори розподільчих мереж почали окремо надсилати квитанції на оплату своїх послуг. Інколи це називають абонплатою. Її розмір різний.

  • Наприклад, у Києва тариф на розподіл і транспортування газу — найнижчий , а на Закарпатті — найвищий.

Це тому, що на великих територіях із меншою кількістю споживачів собівартість утримання мережі зростає. Також сума у цих платіжках залежить від обсягу вашого річного споживання. Відтак, абонплата буде меншою за газову плиту для приготування їжі у столиці, ніж за газовий котел для опалення будинку десь на Житомирщині.

Оператори мереж відповідальні за облік спожитого газу. Це означає, що встановлення та повірка газового лічильника — це не ваша справа. Проте якщо у вас не встановлений лічильник, але ви хочете платити лише за реально спожитий обсяг, ви може звернутись до оператора із заявою на встановлення приладу обліку.

Якщо оператор передбачив у своєму кошторисі витрати на лічильники у вашому будинку, то вам їх установлять безкоштовно. Якщо ні — запропонують заплатити споживачеві. Раніше законодавець розпорядився, що оператори мереж мали до кінця 2020 року завершити встановлення газових лічильників для побутових споживачів. Здебільшого йдеться про тих, хто мешкає у багатоповерхівках і готує їжу на плиті. Досі вони платять за газ за нормами споживання. Більшість споживачів, у яких установлені газові лічильники, змушені платити більше, ніж оператори мереж, де обсяг фактично спожитого газу приводять до стандартних умов. Мовляв, при нижчих температурах об’єм газу зменшується, а цього не враховує лічильник.

Експерти запевняють, що ці втрати уже передбачені у тарифі, а тому радять споживачам скаржитись регулятору, а також відстоювати своє право у суді.

Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті

«Споживачам продовжувати писати скарги. Тому що НКРЕКП може перевіряти облгази, застосовувати штрафні санкції тільки на підставі звернень споживачів. Тобто писати, що ви отримали таку платіжку з коефіцієнтом, платити тільки за реально спожите і написати претензію до облгазу, облгаззбуту і скаргу в НКРЕКП», — каже Тетяна Бойко, координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі «ОПОРА».

Тепер поговоримо про другий договір споживача — із постачальником газу. Такий договір укладається на умовах типового договору постачання, який затверджений Регулятором. Окрім заяви про приєднання, споживач має пред’явити постачальнику документи про право власності, а також документи, що посвідчують особу. Договір має містити очікуваний обсяг споживання і розрахунковий період. Від початку осені у побутових споживачів з’явилась можливість вибору та безоплатної зміни постачальника газу. Таких ліцензованих постачальників сьогодні в Україні понад п’ятдесят. Кожен із них має свою ціну на газ і споживач вільний вибирати будь-кого з них.

«Один із таких міфів, які залишились із минулого, — що на одній території працює лише один умовний «газзбут». Зараз постачальник може бути з будь-якого регіону України. Він може бути з Києва, Закарпаття, Харкова. І у будь-якій точці України ви можете обрати цього постачальника. І він постачатиме вам газ за тією ціною, яку він запропонував», — каже представник Нафтогазу Олексій Хабатюк.

Кожен постачальник газу зобов’язаний за п’ять днів до кінця місяця повідомляти свою ціну на газ на наступний місяць. Зміна ціни може здійснюватись лише з першого числа місяця. Споживач має право на безперервне отримання природного газу, тому відключення від газопостачання можливе лише у визначених законодавством випадках. Якщо раптом ваш постачальник збанкрутував, втратив ліцензію чи з інших визначених причин не може більше постачати товар, то тоді у вас з’являється можливість купувати газ у постачальника останньої надії (механізм «постачальника останньої надії» (ПОН), який позиціонується як інструмент страхування для тих, хто залишився без постачання газу в опалювальному сезоні). Це може тривати не більше двох місяців, після чого споживач має обрати вже іншого постачальника.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Прокуратура повідомила про ще одну страту росіянами українських воїнів

Прокуратура повідомила про ще одну страту росіянами українських воїнів

19 хв тому
«Тисяча Зеленського»: Мінекономіки розповіло алгоритм отримання грошей

«Тисяча Зеленського»: Мінекономіки розповіло алгоритм отримання грошей

40 хв тому
Військові з КНДР вже в Україні — їх помітили на Харківщині

Військові з КНДР вже в Україні — їх помітили на Харківщині

1 год тому
Окупанти розстріляли 177 українських військовополонених за час війни

Окупанти розстріляли 177 українських військовополонених за час війни

1 год тому