Фото: спільнота взаємодопомоги «Оселя»
Святвечір для тих, хто у скруті. Більше тисячі знедолених сьогодні у Львові зустріли Першу зірку у спільному колі. Різдвяні обіди для безпритульних, малозабезпечених та самотніх відбулись у кількох локаціях міста. Усі вони мають сталу традицію — деякі з них організовують у Львові вже чверть століття.
«Люди безпритульні, вони готові йти на зустріч. Вони як ніхто інший розуміють як то бути бідним, відкинутим. Так як Ісус був: він народився бідним для того щоби навчити нас любити», — переконана Наталія Саноцька — координаторка Різдвяної вечері від спільноти взаємодопомоги «Оселя».
Волонтерка згадує, як 17 років тому вони одні з перших в Україні готували Святвечір для львівських безпритульних і нужденних:
«УВ 2003 році накрили столи на 80 людей. Бо вважалося, що бездомних немає, що вони не святкують. А прийшло 250. Тобто всі не могли зайти і сісти за столи, тому їжу виносили назовні, колядували. Люди були дуже розчулені».
А сьогодні тих, хто прийшов на Святу вечерю — понад півтисячі. На численних столах — усі 12 обов’язкових страв — їх чи не вдосвіта почали готувати волонтери та учасники спільноти «Оселя». Серед них і пан Мирон.
«Десь 15 раз я роблю тут Святу вечерю. Мені приємно робити для безпритульних людей добро. Як Бог говорив — робити всім добро і будуть Вам робити».
Частину наїдків принесли небайдужі львів’яни: хтось допомагав харчами, хтось — коштом, а хтось — і справою. Напередодні обіду Ростислав наприклад монтував столи і крісла для трапези.
«Допомагаючи їм, я допомагаю сам собі. Мені також від цього дуже приємно. Ми віддаємо, ми даруємо і отримуємо взамін дуже позитивні, хороші, теплі, дуже добрі емоції. І свято Різдва — є дуже актуальним моментом в житті людей, де це дуже тонко і душевно відчувається», — зізнається Ростислав, який вже не вперше долучається до організації Святої вечері. Чоловік переконаний, тут ті хто в потребі отримують не тільки хліб насущний, але й — відчуття родинного свята.
Натомість своєрідний ювілей нині відзначає Святвечір для потребуючих у стінах Українського Католицького університету. 25 років поспіль тут збираються на «Віфлеємську гостину». Хоча, як розповідає координатор акції Назарій Петрів, традиція таких обідів зародилась ще у часи самого Шептицького. Цього року до УКУ прийшло дві сотні осіб, до решти рушили волонтери.
«Вже сьогодні наші волонтери вирушили в будинок пристарілих у місті Рогатині, паліативне відділення шпиталю Митрополита Андрея Шептицького, до організації вечері в обласній психіатричній лікарні та колонії номер 30, що теж у Львові. Таким чином маємо 900 осіб, до яких долучаємось чи яких приймаємо в гостях», — говорить Назарій Петрів.
А завтра — 7 січня у Свято Різдва — на львівських безхатченків та тих, хто у потребі, чекають у Храмі Покрови Пресвятої Богородиці. Там столи для трьох сотень людей накривають безпосередньо перед вівтарем. Координаторка Різдвяного обіду від Спільноти Святого Егідія Іванна Синицька каже, цього року захід відбудеться вже у 14-те:
«Різдвяний обід для наших друзів бідних і безпритульних з якими ми дружимо на протязі року. Адже кожного четверга ми розносимо їм їжу, спілкуємось з ними і допомагаємо чим можемо».
Окрім смачних страв, вертепу та колядок для нужденних волонтери готують також подарунки: теплі речі на зиму, фрукти, смаколики і звісно — власні серця.
«Наша мета є сповістити їм що Христос рождається. Рождається не дві тисячі років тому, а рождається сьогодні в їхньому серці, в їхній спільноті, там де вони є», — каже координатор акції від УКУ «Віфлеємська гостина» Назарій Петрів.
«Сьогодні ми всі як одна сімя збираємось навколо новонародженого Ісуса, щоб його прославлялти, щоб радіти, розділяти любов і злагоду», — ділиться координаторка Різдвяного обіду від Спільноти Святого Егідія Іванна Синицька.
«Зробити спільне родинне свято для всіх, щоб ніхто не почувався відкинутим, самотнім. Щоб ми всі разом пережили Різдво», — наголошує організатор Святої вечері від спільноти взаємодопомоги «Оселя» Наталя Саноцька.
Ганна Шкряда, Львів, Громадське радіо