pixabay.com
У серпні Україна прийматиме Міжнародну конференцію про демократичну освіту IDEC. Ця конференція щороку проходить у країнах, що мають успішний досвід реформування освіти. Вперше за 26 років свого існування IDEC проходитиме в Україні
2 і 3 серпня конференція відбудеться в Києві, а 4 і 9 серпня — у Вінниці
Ірина Браницька, співорганізаторка конференції IDEC, побувала в ефірі Громадського радіо та розповіла про майбутній захід, демократичні школи та навчальний процес у них.
Це не система, за якою навчаються діти, а ідея, за якою після навчання діти готові до демократичного світу. Це освіта, що дає можливість зростати людям, які можуть жити в демократичному суспільстві. Не в тому, що ми інколи розуміємо під «демократичним суспільством»: вибори для всіх, а потім можемо казати що завгодно про нашу владу. Демократія трохи інша. Це свідомий вибір, відповідальність і сприйняття наслідків нашого вибору. Про таку демократію і освіту йде мова.
Це міжнародна конференція з демократичної освіти, яка проходила в 25 різних країнах до нашої і нарешті цього року вона відбудеться в нас. На цю конференцію збираються люди, які роблять демократичну освіту в усьому світі. Це дуже важливо, бо зараз в Україні суспільство не дуже готове до такої освіти, оскільки вона має на меті виростити дорослих людей, які можуть приймати рішення й творитимуть демократичне суспільство. В Україні такі школи лише народжуються, але найстаршій школі в світі наступного року буде сто років. Ця освіта не нова, але тільки приходить в Україну.
У конференції бере участь багато країн, кожна хоче гостити в себе цю конференцію, тому треба вибороти це право. Якщо ми приходимо виборювати його, то розповідаємо, що відбувається з освітою в Україні, чому саме в нас має проходити конференція, скільки є шкіл, яке суспільство за нами стоїть, хто нас підтримує. Тоді консулат вирішує, у якій країні проходитиме наступна конференція. Нам потрібно було два роки, щоб вони згодилися проводити її в Києві та Вінниці.
У демократичних школах дитині ніколи не кажуть, що їй треба вчити. Немає ніяких базових, обов’язкових предметів чи якоїсь програми, яку вона має засвоїти. У демократичній школі дитина сама обирає, що вона буде вчити. Таким чином вона приймає якесь рішення, потім стикається з наслідками, рефлексує з дорослим, що з цього виходить і до чого вона хоче йти, яким чином їй прийти до тієї цілі, яку вона для себе ставить.
Ще одна особливість демократичної освіти полягає в тому, що в демократичних школах завжди є парламент. Це дитячий парламент, де діти приймають рішення, яким чином працюватиме школа. У різних школах рішення можуть бути різними. В деяких школах діти можуть навіть ухвалювати бюджет. Один голос дорослого рівний одному голосу дитини, а оскільки дітей більше, то й діти ухвалюють рішення.
Так кажуть дуже багато батьків, які до мене приходять. Це велика помилка й це не так. Якщо в минулій школі дитині було погано, вона щоранку плакала й не хотіла йти до школи, то їй потрібно більше часу, щоб звикнути до цієї свободи. Вона дійсно не буде вчитися, але тільки якийсь час. А потім дитина приходить до школи, де в нас дуже цікаві викладачі, може обирати, що вона хоче робити.
Предмети справді цікаві, а ми не перевантажуємо дитину ними: вона може вчитися стільки, скільки хоче. І тільки в цьому випадку можемо говорити про знання, оскільки дитина сама це вибрала. Коли дитина сама створює свою траєкторію навчання, вона вчиться навчатися чому завгодно.
Коли дитина навчається, вона стикається з цим світом. Школа — це не щось, що готує дитину до життя. Школа — це і є життя. Якщо ми створюємо умови, в яких дитина живе, а не йде по лінії, яку для неї відбудували дорослі, то набуває дуже різних навичок.
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.