Скандал із паспортами: як Україні реагувати на зовнішню політику Угорщини щодо Закарпаття?

Скандал із паспортами: як Україні реагувати на зовнішню політику Угорщини щодо Закарпаття?

Угорці роздають паспорти, створюють підґрунтя для сепаратизму та блокують нашу співпрацю з НАТО. Україна у відповідь висилає консула. Що саме відбувається в угорсько-українських стосунках і як Україні слід реагувати на політику Угорщини щодо Закарпаття?

Угорці роздають паспорти, створюють підґрунтя для сепаратизму та блокують нашу співпрацю з НАТО. Україна у відповідь висилає консула. Що саме відбувається в угорсько-українських стосунках і як Україні слід реагувати на політику Угорщини щодо Закарпаття?

Про це журналісти Громадського радіо Сергій Стуканов і Наталя Соколенко говорили з політологом із Ужгорода Дмитром Тужанським.

Відео, на якому в консульстві Угорщин на Закарпатті українцям нібито видають угорські паспорти, з’явилося у ЗМІ 19 вересня. Також міністр закордонних справ Павло Клімкін заявляв, що у відомстві знають про випадки незаконної видачі угорських паспортів громадянам України на Закарпатті.

 

Чому Україна дотепер заплющувала очі, знаючи впродовж років, що відбувається?

— На мою думку, цей процес дуже важко блокувати, окрім як протестувати за допомогою дипломатичних каналів (як це й робила українська сторона, просто це було не публічно). Єдине, що ще могла робити українська сторона, це юридично якось обмежити та впорядкувати це, як це зробила Словаччина. Вона миттєво відреагувала на зміни в законі про громадянство в Угорщині, які були ухвалені весною 2010 і вступили в дію з 1 січня 2011 року. Словаччина миттєво прореагувала й передбачила заборону такого набуття громадянства, як пропонує Угорщина, передбачила штрафи. Україна — ні. Тому маємо цей процес, коли сім років роздають громадянство. Не обов’язково паспорти, а саме громадянство.

Чому українська влада на непублічному рівні розмовляла з представниками Угорщини, але жодного разу не виносила це гучно в публічну площину?

— Все-таки один раз це було. Я пам’ятаю, як Павло Клімкін у 2015 році був із приватним візитом в Ужгороді. Його запитали про паспорти, бо цей процес на Закарпатті був доволі активним. Він різко відреагував, що це недопустимо. Тоді ж відреагувала угорська сторона: мовляв, ми ніяк не будемо допомагати Україні виявляти осіб із подвійним громадянством.

Як має реагувати українська сторона? Щоб довести, що людина має другий паспорт, треба затримати її з ним (що періодично роблять прикордонники), але вилучити його не можна. Щоб довести процедуру до кінця, Україні треба, щоб Угорщина підтвердила: це угорський паспорт, громадянин взяв угорське громадянство. Угорщина на це не йде. І не піде.

Цього тижня Ганна Гопко, голова Комітету в закордонних справах українського парламенту, досить відверто висловилася до угорців: «Про автономію навіть не мрійте». Вона стверджує, що Будапешт тисне на Україну, в тому числі через блокування прогресу в НАТО, розраховуючи на згоду Києва створити на Закарпатті угорську національну автономію. На ваш погляд, чи мають угорці такий план?

— Ця зовнішня політика Будапешта стосовно закордонних угорців побудована на концепції різних автономій – мовній, культурній, політичній, територіальній. Це стосується не тільки України. Кілька місяців тому на порядку денному однієї з палат румунського парламенту було питання про надання територіальної автономії для Секейського краю. Зрозуміло, що це відхилили. Періодично угорська партія, яка представлена в обох палатах румунського парламенту, виносить це питання, парламент відмовляє.

Ця ж концепція реалізовується і в Україні. Такі плани 100% є і Будапешт не приховує їх. Про це говорив і Віктор Орбан у своїй промові 2014 року, пізніше — віце-прем’єр Шем’єн, і через це були скандали.

Якщо брати практично, то сьогодні на порядку денному питання територіальної автономії для угорців в Україні не стоїть і вони його не піднімають. Так, є питання про створення Берегівської ОТГ, яка дасть можливість об’єднати в ОТГ Берегово й навколишні села. Вони оперують терміном «самоврядність» — це не автономія, але якісь більші права.

Культурну автономію угорці вже мають. Вона гарантована Конституцією України. Вони використовують свою символіку. Коли ви поїдете у Берегово, побачите багато угорських стягів. Це не стяг Угорщини, це прапор угорської національності, угорської нацменшини.

Чому вийшла така ситуація з законом «Про освіту»? Угорці сприйняли новий закон як намагання позбавити їх існуючих освітніх права. Угорська нацменшина має замкнутий освітній цикл: є угорські садочки, школи, навіть університет. Вони вважали, що цей закон може забрати в них ці права, забрати цей замкнутий освітній цикл. Тому така ситуація. Але дуже важливо не гіперболізувати угорський фактор.

З’явилася новина, що в базу сайту «Миротворець» почали заносити жителів Закарпаття з угорськими паспортами. Перші п’ять жителів Закарпатської області потрапили в базу як порушники Конституції України і закону «Про громадянство». Як ви оцінюєте такі дії?

— На жаль, це один із деструктивних кроків у даній ситуації. Він точно ніяк не сприяє вирішенню проблеми, в тому числі вирішенню цього питання в інтересах України.

Подеколи ситуацію на Закарпатті порівнюють із ситуацією на Донбасі. Мовляв, Київ не дуже добре контролює там ситуацію, а угорці декого підкуповують, вчителям доплачують гроші. Чи адекватна аналогія і чи потрібно побоюватися, що можлива дестабілізація на кшталт донбаського сценарію?

— Побоюватися повторення кримського і донбаського сценаріїв на основі паспортів чи інших зовнішньо схожих елементів немає підстав. Але в той же час це не повинно дозволяти нам легковажити питанням. Увага уряду, влади на Закарпатті недостатня. Регіон є заручником різних політичних торгів, боїв і суперечок місцевих еліт із Києвом. Так уже давно. Це погано позначається на регіоні.

Специфіка така, що з огляду на політику Угорщини за останні роки, ці локальні проблеми відразу виходять на рівень міждержавних відносин, НАТО. Йдеться про низку дуже делікатних питань, які перетворилися на клубок проблем. Якщо чесно, я не бачу, щоб хтось із серйозних гравців, які можуть ухвалювати рішення, був би готовий вирішувати ці проблеми. А щодо деяких питань, я б сказав, – навіть розуміти їх.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.

Скандал із паспортами: як Україні реагувати на зовнішню політику Угорщини щодо Закарпаття?
0:00
/
0:00

Останнi новини