Служба після отримання інвалідності та житло: що хвилює ветеранів АТО
У рубриці «Своїми руками» Леся Василенко, голова правління ГО «Юридична сотня», розповідає про те, як вони допомагають військовослужбовцям більше дізнатись про свої права
Голова правління громадської організації «Юридична сотня» Леся Василенко розповідає про те, як їхні юристи допомагають військовослужбовцям більше дізнатися про свої права.
— Президент підписав закон про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків під час несення військової служби, що це змінює?
— Це законопроект, який встановлює принципи рівності. Там не стільки йдеться про права жінок, скільки про рівні умови служби. На жінок покладається трохи більше відповідальності. Якщо вже жінка вирішила служити в армії, то вона повинна бути готовою і здатною нести військовий обов’язок на рівні з чоловіками. Саме в цьому законопроекті прибирають такі нерівності, як притягнення жінок до відповідальності за певні правопорушення під час служби.
— Вони були окремі для жінок?
— Так, вони для жінок були дещо меншими. Так було і з призначенням жінок у наряди. У законі було написано, що в добовий наряд жінкам не можна. Ці всі речі вирівнюються. Тому що якщо в законі прописане певне поблажливе ставлення до жінок, відповідно, у сприйнятті військовослужбовців, які разом служать, теж є дещо інше поблажливе ставлення. А цього бути не може, тому що підрозділ має бути злагодженим, і питання статі, гендеру не має відігравати ролі. Тому цей законопроект урівнює такі моменти і ставить в одну площину всіх військовослужбовців: і жінок, і чоловіків.
— Що змінилося з 2014 року в сенсі правосвідомості, знань, правопросвітництва і бюрократичних речей?
— У 2014 році, коли почали розгортатися події на сході і в Криму, Україна була не готовою ні до протидії збройній агресії, ні до наслідків, які тягнули за собою всі хвилі мобілізації. Коли люди звільнялися, що з ними робити? Поняття чіткого не було, були певні процедури, але ними користувалася обмежена кількість людей до 2014 року, до того, що буде такий масив і потік звертатися за цим пільгами — держава не була готова. Також була проблема в 2014 році, що військовослужбовці не знали, що вони можуть отримати від держави. Вони лежали зі страшними пораненнями, і були цитати «ми з задоволенням вилікуємося і встанемо воювати далі, але ж держава нас не береже, всім на нас усе одно». В той же час, коли відкриваєш закон про соціально-правовий захист військовослужбовців – там чітко випиcані процедури, постанови Кабміну, в яких зазначається грошова допомога, встановлюється статус інваліда внаслідок війни. Люди про це просто не знали. Власне, як сформувалася організація «Юридична сотня» – щоб давати ці роз’яснення, що написано в тих законах, перекладати це людською мовою, давати перелік документів, алгоритм дій.
— Як працює зараз «Юридична сотня»?
— Дуже рада відмітити, що в нас кожного року відбувається нарощення проектів діяльності. Якщо ми починали з роз’яснювальної роботи про права, зараз ми працюємо в партнерстві з Генштабом збройних сил, Міністерством соціальної політики. Ми готуємо пам’ятку майже на 200 сторінок, де описані всі права. Людською мовою, з картинками. Ця пам’ятка друкується на конвеєрному рівні, нею забезпечуються органи місцевого самоврядування, госпіталі, військові частини. По будням працює наша гаряча лінія 0 800 300 8 100, там працюють юристи-консультанти, які по всім питанням, які можуть виникати по тому, що написано в пам’ятці, чи якісь індивідуальні випадки – вони проконсультують, розкажуть, що робити.
В нас майже 33 тисячі клієнтів на сьогоднішній момент. Ми їм завдячуємо не через те, що вони захищають наш з вами мир і безпеку, а й через те, що вони дають змогу нам побачити, де в якому місці є прогалини, які вимагають зміни до законодавства.
Наш наступний проект – аналітичний офіс, який аналізує законодавство, звернення, співставляє їх і пише зміни до законодавства.
Наш законопроект – про звільнення з контрактів до кінця особливого періоду, по суті ми прийняли повністю існування таких контрактів до кінця особливого періоду, Генеральний штаб дуже не любить, коли я вживаю таку термінологію, це були так би мовити рабські контракти. З 2014 року в нас були введені такі контракти, але ніхто не знає, коли закінчиться такий період. Люди вірили чесно, що зможуть дати відсіч агресору, і що війна закінчиться протягом кількох місяців чи тижнів. Але такого не сталося, люди продовжували служити в тяжких умовах, шукали лазєйки, яким чином можна було б звільнитися. Ми прописали ці норми, вмовили Генштаб, щоб вони погодились. Це законопроект був прийнятий, на нього президент наклав вето, ми його знову протягнули, на жаль, під час його прийняття були з голосу внесені поправки, які обмежили його дію на рік. І минулого року ми почали працювати над законопроектом №6052 – комплексного, який уже вирішував знову це питання, але раз і назавжди.
— З якими питаннями звертаються ветерани на гарячу лінію?
— Довгий час було питання по контрактам. Зараз у нас часто запитують, який порядок вступу на службу особам із інвалідністю внаслідок війни, можливість людям, які отримали інвалідність внаслідок поранень під час участі в бойових діях повернутись на службу. Має з дня на день з’явитися остаточні документи, які це все забезпечують. Звертаються часто з питаннями про житло, забезпечення житлом, земельні питання. Там більше скарги, щ дали не таку землю, як хотілося б. Земельне питання – це проблема для України, яка була створена авторами земельного кодексу насправді. В нас у всіх є право отримати у власність 5 видів земельних ділянок, але ви самі уявляєте, кожний рік населення збільшується, народжується нові громадяни, в яких це право є, а землі не стає більше. Навіть фізично його не завжди можна вирішити. Якби кожен з на спочатку незалежності скористався цим правом – землі б давно вже не було. Це вже і є певною мірою мертва норма.
Першочергова проблема в усіх однакова – матеріальне забезпечення. Ці всі пільги, це від ветеранів лунає: «Якби в нас були достойні виплати, то нам би не потрібні були безкоштовні ліки в аптеках чи клаптики землі, чи проїзд у транспорті, ми б це оплачували самостійно». Ця дискусія триває вже не один рік, щодо монетизації пільг. Теоретично готові на цю монетизацію, але практично, коли ніхто не може надати чітких розрахунків, не можуть сказати, з яких джерел будуть збиратися кошти, то це трошки людей насторожує. Питання виникає, що можливо краще залишити все як є, такою недосконалою системою, але вона хоча би працює. Це не моя думка, це думка ветеранської спільноти, там думки різні.