Спочатку історія Семочка була про корупцію, а тепер про нацбезпеку — журналістка-розслідувачка
Журналістка-розслідувачка Леся Іванова розповіла про розслідування програми «Наші гроші», присвячене першому заступнику голови Служби зовнішньої розвідки України Сергію Семочку.
Чи давно журналісти зацікавилися паном Семочком?
— Давно, набагато раніше, ніж він перейшов у зовнішню розвідку. Ми ним зацікавилися приблизно рік тому, коли були перебої закупівель медпрепаратів. Йшлося про те, що СБУ, а саме економічна контррозвідка, очолювана Семочком, втрутилася в закупівлю діалізних препаратів, саме для перитонеального діалізу. Це проходило під гаслом боротьби за конкуренцію, а закінчилося просто тим, що стопнулися всі закупівлі. З боку чиновників це мало вигляд затримки процедури, а для пацієнтів це означало відсутність препаратів. Це не ті препарати, які можна купити в аптеці, їх забезпечує держава.
Одним указом президента Семочка звільняють із СБУ, а іншим указом президента його призначають у зовнішню розвідку. Історія набула екстремального повороту. Поки це була історія про СБУ і діаліз, це була історія про корупцію і про неймовірним шляхом нажиті статки родини пана Семочка.
Декларації працівників СБУ були засекречені у 2016 році. В СБУ односторонньо вирішили, що електронне декларування не для них. Склад родини і доходи пана Семочка були невідомі, але нам вдалося їх з’ясувати. Родину ми вирахували, а статки порівняли зі статками найвищого керівництва СБУ. Не може очільник економічної контррозвідки СБУ (пізніше він очолював київський главк) заробляти більше, ніж голова СБУ або два його заступники. Так вийшло, що з офіційною зарплатою Грицака потрібно 120 років, щоб заробити на один з трьох будинків, які належать родині Семочка.
Історія з російськими паспортами
— Посеред наших зйомок пан Семочко зникає з горизонтів і виринає в Службі зовнішньої розвідки. Тоді історія набуває іншого відтінку, тому що в мережі з’явилися фотокопії російських паспортів його родини. Семочко, наскільки ми розуміємо, служив в Ялті. Люди, які, ймовірно, є його родиною, також були з Ялти. Зрозуміло, що після анексії багато людей брали російські паспорти, тому що були змушені, адже тебе навіть терапевт в окупованому Криму не прийме, якщо у тебе немає страховки.
Ми зробили все можливе, щоб верифікувати ці документи. Ми надсилали запити в Росію, в МВС РФ. Вони не відповіли. Ми звернулися до посольства. Вони сказали, що такі перевірки проводяться з ініціативи правоохоронних органів РФ або гіпотетичних власників паспортів.
Але у російської податкової більш-менш відкритий сайт. Якщо ти знаєш паспортні дані, ти можеш перевірити, чи присвоювався людині індивідуальний податковий номер, його отримують не всі громадяни Росії, а ті, хто платять податки. Якщо ми вводимо ці дані і нам видає ІПН це підтверджує, що документи з такими персональними даними існують. Таким чином вдалося верифікувати два паспорти з трьох.
Враховуючи, що Семочко перейшов працювати не просто штатним співробітником в Службу зовнішньої розвідки, це друга людина в розвідці країни на даний момент, це перший заступник голови Служби зовнішньої розвідки, то на даний момент це найбільш актуальна частина цього розслідування, на яку б ми хотіли отримати хоч якусь офіційну реакцію.
СБУ мовчить і про історію з діалізом, і про статки, і про те, чому вони не звільнили його через російські паспорти у родини або чому не знали про них. Служба зовнішньої розвідки мовчить. Ми не маємо жодної реакції ні від Семочка, ні від його начальника. Окрім цього, дуже прикро, що мовчить пан президент, адже на цю посаду Семочко був призначений прямим указом президента. В середовищі журналістів кажуть, що мовчання — це також відповідь. Так, це відповідь. І вона означає тільки те, що ми мали рацію. Якби була якась помилка, якби ми десь щось переплутали, одразу б сказали, що це неправда.
Єдина офіційна реакція, яку ми маємо на даний момент, від НАБУ. Їхня парафія — незаконне збагачення. На другий чи третій день після оприлюднення розслідування вони внесли інформацію в ЄРДР. Зараз є кримінальне провадження за підозрою у незаконному збагаченні.
Всю розмову з журналісткою слухайте у доданому звуковому файлі.