«Справа 25» — наймасовіша атака ФСБ на кримських татар: журналісти створили подкаст з історіями затриманих

«Справа 25» — подкаст про найбільший кримінальний процес над політв’язнями з окупованого Криму. Фігуранти справи — 25 кримських татар, яких затримали з політичних і релігійних мотивів. ФСБ звинувачує їх у причетності до терористичної організації та підготовці до насильницької зміни конституційного устрою РФ.

У нашій студії побували автори цього проєкту – репортерка, авторка подкасту Альона Савчук і керівник студії подкастів IZON-media Олексій Кушнір.

Також з Криму до нас зв’язком доєдналася активістка «Кримської солідарності» і правозахисниця Лутфіє Зудієва.

Ігор Котелянець: Лутфіє, ми знаємо, що вас як активістку «Кримської солідарності» також арештовували й звинувачували у 2019 році. Розкажіть свою історію. Як це відбулося і що відбулося?

Лутфіє Зудієва: У «Кримській солідарності» я працюю близько п’яти років. Працюю поруч з людьми, які вважають, що боротися з порушеннями прав людей в окупованому Криму потрібно. Хоча б використовуючи ті можливості, які в усіх нас сьогодні є. Моє затримання відбулася через три роки після того, як я приєдналася до цього руху.

Затримували прямо на вулиці в моєму місті. Пов’язували затримання з публікацією у Facebook за 2013 чи 2014 рік. Це було формальною причиною, насправді ж це була негласна форма тиску з боку співробітників «Центру Е». Адже в розмові з ними мені стало зрозуміло, що затримання пов’язане з моєю політичною та громадянською позицією. Мене відкритим текстом запитували, коли закінчиться мій правовий нігілізм і невизнання Російської Федерації в Криму.

Наталія Каплан: Однак, ви все одно після цього залишилися на півострові?

Лутфіє Зудієва: Так, це вибір, з яким рано чи пізно стикається кожен активіст та кожна активістка. Такі адміністративні справи ми між собою називаємо певним сигналом, коли силові структури в такій спосіб дають зрозуміти, що за людиною спостерігають, що вона перебуває у зоні ризику. В цей момент людина має визначитися, чи вона залишається і продовжує займатися тим, чим займалася, чи вона виїжджає з Криму.

Ігор Котелянець: Чим для вас закінчилася історія з арештом? Чи цей правозахисний активізм відбувається зараз?

Лутфіє Зудієва: На щастя, затримання не переросло в арешт. Це було багатогодинне затримання, але ввечері мене вже відпустили. Наступного дня відбулося судове засідання. Його рішенням був штраф у дві тисячі рублів.

Ігор Котелянець: Багато активістів «Кримської солідарності», на жаль, перебувають у тюрмах. Що з ними зараз відбувається? У якому вони стані? Що з їхніми справами?

Лутфіє Зудієва: Ми переконані, що кожному активісту та кожній активістці, які зараз перебувають або в СІЗО, або в колонії, можна допомогти двома шляхами. По-перше, максимально висвітлюючи кримінальну справу. Потрібна максимальна публічність і юридична допомога.

І подкаст, про який йдеться в рамках цього ефіру – це як раз чудова нагода розповісти суспільству про дуже складну кримінальну справу, до якої багато питань, навколо якої багато стереотипів. Мені здається, авторам цього подкасту вдалося протранслювати цю складну історію простою мовою, але водночас з глибиною занурення в ситуацію. Це хороший спосіб познайомити суспільство з долями таких людей, як, наприклад, Різа Ізетов, Ремзі Бекіров або Джеміль-ага Гафаров.

Ігор Котелянець: Панове Альоно та Олексію, розкажіть детальніше про проєкт «Справа 25». Чому він виник? Що ви хочете донести?

Олексій Кушнір: У першу чергу ми цю історію хочемо ретранслювати на українців, які насамперед зацікавлені у тому, щоб знати про неї більше. Цей проєкт виник в рамках студії подкастів IZON-media, якою я керую. Ми працювали з Альоною Савчук і Тарасом Ібрагімовим. Разом ми вже мали досвід роботи з іншим подкастом – «На межі». Він також про складну тему — розповідає про жінок і дітей, які перебувають у сирійських таборах біженців, звідки не можуть вибратися.

Це проєкт у співпраці з «Суспільним», з Amnesty International Україна, Центром прав людини ZMINA. Обрали форму подкастів, адже мені здається, подкасти мають ефект занурення, який дуже класно передає всі деталі. Він виходить у форматі документального наративного серіалу. Зараз поки незрозуміло, скільки буде епізодів. Мені здається, що Україна помітить цей проєкт.

Альона Савчук: Окрім цього, є ще суто технічна деталь. Річ у тому, що суди в Криму і в Ростові-на-Дону закриті. Туди не запускають ні пресу, ні інших людей. І єдине, що ми можемо добути з цих судів — це аудіозаписи.

Чому ми обрали саме цю справу? Тому що це найбільша справа політв’язнів не лише по цій статті в Криму, це і найбільша справа в усій Росії. Про цю справу важливо розповісти, адже 90% затриманих людей допомагали іншим людям. Це журналісти, активісти й волонтери, які підтримали родини інших політв’язнів. Показавши цю історію, ми висвітлимо всю історію кримськотатарського спротиву в Криму після анексії. Ми можемо підв’язати під цю історію всі інші: у цій справі є і катування, і залякування свідків. Тут ми можемо розповісти про купу інших кейсів, які відбулися вже.

Наталія Каплан: Я правильно зрозуміла, що ви почали цю роботу ще у Криму?

Альона Савчук: Ми працювали в Криму не конкретно над цією роботою. Ми – це я і мій співведучий Тарас Ібрагімов. Ми працювали як репортери досить тривалий час, допоки нам не заборонили в’їзд у Крим. Ця інформація накопичувалася: ми висвітлювали інші справи Хізб ут-Тахрір, аналогічно побудовані. І коли арештували цих 25 людей, мені вже не можна було їздити в Крим, а Тарас ще мав можливість. Він знімав дружин, родичів, адвокатів фігурантів цих справ. Зараз нам дуже допомагає «Кримська солідарність», яка перебуває на цих засіданнях і передає нам звіти, аудіозаписи тощо.

Робота над «Справою 25» – це можливість розповісти дуже багато людських історій. В Криму мені завжди подобалося, що коли людина потрапляє у складну ситуацію, з неї лізе або все дуже хороше, або все дуже погане. З однієї сторони є колишні СБУшники, які стали ФСБшниками. Вони заарештовують своїх громадян, самі ж їх катують. А з іншої сторони є люди, які, знаючи, що за ними прийдуть, все одно не полишають свою активістську справу.

Нещодавно на обшуки прийшли до Зідана Аджикелямова, який зараз є ключовим обличчям «Кримської солідарності». Він знає, що рано чи пізно його заарештують, але все одно робить свою роботу. Цю історію дуже важливо розповідати тут. Для того, щоб люди не просто сумували за своєю землею, але щоб солідаризувалися з тими людьми, які там залишаються і борються за свої права.

Ігор Котелянець: Хто ці люди, яких затримали у «Справі 25»? Чим вони займалися до арешту? Чому заарештували саме їх?

Альона Савчук: Чому саме їх краще запитувати у ФСБ. Логіка побудови цієї справи незрозуміла. Це люди досить різні. Там є і громадянські журналісти, зокрема Ремзі Бекіров. Є й купа інших людей, які теж стрімили або просто займалися активізмом, у повсякденному житті просто працюючи. Хтось викладав фізику чи історію, хтось був автомеханіком, хтось був музикантом.

Суд розділив цю справу на п’ять різних справ. Тобто, по суті, люди заарештовані одні, папери на них заведені одні, але тепер це п’ять окремих справ, які слухаються у суді.

Ігор Котелянець: Як знайти ваш подкаст?

Олексій Кушнір: Знайти дуже просто: на ваших айфонах можна знайти додаток «Подкасти», вбиваємо туди «Справа 25» — підписуємося. Якщо це Android, то варто завантажити будь-який додаток, через який можна слухати подкасти.

Ми домовилися, що епізоди будуть виходити раз на місяць. Поки що ми не знаємо, скільки таких епізодів буде. Це залежатиме від того, як буде рухатися справа, чи зможемо ми десь поставити крапку.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.  

Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково показує офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS