Справа Шеремета: суд відхилив апеляцію адвокатів й залишив Антоненка під вартою

Судді Апеляційного суду Києва відхилили апеляційну скаргу захисту підозрюваного у вбивстві журналіста Павла Шеремета Андрія Антоненка й залишили  його під вартою до 14 вересня.

Засідання розпочалося близько 13-ї, до зали допустили лише адвокатів та прокурорів. Поручителів пустили лише у кінці засідання. Журналісти та активісти, які прийшли підтримати Антоненка, перебували у холі, де велася трансляція засідання:

На сайті суду засідання не транслювали. У суді пояснили, що для забезпечення трансляції знадобиться додатково година часу, тому адвокати погодилися з тим, аби засідання розпочалося вчасно, а трансляцію забезпечили лише у холі.

Деякі активісти, які прийшли підтримати ветерана АТО, зібралися під будівлею суду. Вони скандували «Свободу політв’язням», «Аваков чорт», «Досить брехні», й тримали прапори із написом #FreeRiff #FreeAntonenko.

Першими виступили адвокати Антоненка – Віталій Галенченко та Станіслав Кулик, які вимагали скасувати постанову про продовження арешту Антоненку до 14 вересня, яку раніше ухвалив Печерський районний суд Києва. Захист наголосив зокрема на тому, що Антоненко перебуває у слідчому ізоляторі з грудня 2019 року, тобто майже 8 місяців, протягом яких він не бачиться з родиною – дітьми та дружиною. При цьому, за словами Кулика, протягом цього часу «ніяких нових доказів не було надано, ніякі нові обставини не були доведені». 

Також захист зазначив, що клопотання щодо подовження строків тримання під вартою було подано із порушенням строків (його подали за 7 днів, а мали б щонайменше – за 10 днів – ред.), тобто судді взагалі не мали розглядати клопотання про подовження строків утримання Антоненка. 

Натомість сторона обвинувачення продовжувала наполягати на тому, що відпускати Антоненка на поруки чи під домашній арешт – небезпечно, нібито він може заважати слідству, чинити тиск на свідків чи переховуватися. Захист називає ці ризики необґрунтованими та безпідставними.

Зазначу, що у суді було близько 12 поручителів. Також підтримати Антоненка прийшли активіст Сергій Стерненко і ще одна фігурантка справи Шеремета – військова медсестра Яна Дугарь. 

Більшість активістів сподівалися, що Антоненку пом’якшать запобіжний захід, як раніше це було з іншими двома підозрюваними – Яною Дугарь та Юлією Кузьменко. Проте колегія суддів не підтримали апеляцію та залишили без змін рішення Печерсього суду, який 17 липня продовжив строк тримання під вартою Антоненку до 14 вересня. Хоча саме ці судді  – Юрій Слива, Тетяна Фрич та Володимир Мельник – напередодні відпустили зі слідчого ізолятора  під цілодобовий домашній арешт іншу підозрювану у справі вбивства Павла шеремета — лікарку Юлію Кузьменко. Пояснили таке рішення тим, що розслідування завершено, й підозрювана не може впливати на слідство.

Активісти обурилися таким рішенням, адже чекали на пом’якшення запобіжного заходу й почали скандувати «Ганьба». Декілька активістів просили пустити до зали суду мати Антоненка, аби вона могла поспілкуватися із сином, проте нацгвардійці, які перебували у залі, нікого не пропустили. 

Після цього люди, які прийшли підтримати підозрюваного, вийшли на вулицю, де на 10 хвилин перекрили одну смугу на вулиці Солом’янскій – запалили фаєри, димові шашки та вигукували «Ганьба Апеляційному суду», «Свободу Антоненку», «Аваков чорт».

Активісти, які прийшли підтримати Андрія Антоненка, на декілька хвилин перекрили одну зі смуг на вулиці Солом’янскій під будівлею Апеляційного суду Києва, де кілька хвилин тому судді не підтримали апеляцію захисту Антоненка, й залишили його під вартою до 14 вересня. pic.twitter.com/Ii73Wu6wGG

— Yara (@Yara23100866) August 12, 2020

Декілька димових шашок активісти закинули через ворота на територію суду.

12 грудня 2019 року глава МВС Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у вбивстві Шеремета. Пізніше на брифінгу правоохоронці представили частину результатів слідства і назвали підозрюваних: військова медсестра Яна Дугарь, лікарка Юлія Кузьменко, музикант і працівник Сил спецоперацій Андрій Антоненко. Усім їм повідомили про підозру й обрали запобіжний захід — тримання під вартою.