Квитки до Миколаївського зоопарку у мене лежали ще з березня. У ті дні ніхто не збирався — і не мав би можливості — відвідувати його фізично. Але багато людей тоді долучилися до акції підтримки: купували квитки, щоби зоопарк у прифронтовому місті мав гроші на корм для тварин та інші нагальні потреби.
Зараз заклад відкривається для відвідувачів по вихідних. Ми зустрічаємося з директором зоопарку Володимиром Топчієм. Дорогою до кабінету його перепиняють колеги, і вони кілька хвилин обговорюють, куди і як перенести тераріуми, щоби за відсутності опалення взимку зберегти тепло для тварин. Акваріуми чи тераріуми зараз часто віддають до зоопарку з офісів, які закриваються у місті. Усього тут є 400 видів тварин — це найбільша колекція в Україні.
Читайте також: «Вовки померли від голоду, обійнявши свої порожні миски» — журналістка про зоопарк у Ямполі, який 5 місяців був в окупації
«А з початком повномасштабної війни тут ще й почали приймати звірят від людей, які виїжджали і не могли взяти їх із собою. Акваріумні рибки, черепахи, ящірки, удави, шиншили, великі та малі папуги… Усього ми прийняли 450 тварин. Забрали поні з Посад-Покровського — там все село знищене, розбите, бродять поранені корови і ці поні. Бійці їх упіймали і привезли сюди. Тож це також наша підтримка.
Особливо переживали діти, коли приносили сюди своїх звірят: плакали, просили їх зберегти, аби вони потім після війни їх забрали. Знаю, що так само робили зоопарки і в Одесі, і в Харкові: рятували тварин, коли люди евакуйовувалися і не могли забрати їх із собою. Ми цим займалися і займаємося досі. Щоправда, зараз всі, хто хотіли, уже виїхали», — розповідає Володимир.
Останні масштабні обстріли Росії по енергетичній інфраструктурі ускладнили і без того непросте життя великого господарства з тваринами у прифронтовому місті. Так, дуже багато чого в зоопарку залежить від електрики.
«Після обстрілу 10 жовтня у нас в суботу та неділю не було світла. А для нас світло — це життя. Це повітря та освітлення акваріумів, це перегон тварин, зокрема слонів. У них у вольєрі електричні двері: щоби поприбирати в одній частині приміщення, треба ці двері відкрити і перегнати слонів в іншу частину вольєру.
Також від електрики залежить робота двох скважин, які подають воду з-під землі, а також очистка води. Тому два дні умови у нас були дуже напружені. Якось впоралися, тягали генератори. Слава Богу, все добре, ніхто з тварин не постраждав».
Читайте також: «Годинник зупинився у мить обстрілу»: як театр у Миколаєві створив сцену в укритті і продовжує працювати
Нині в зоопарку готуються до зими, запасаються дизель-генераторами, але і тут все залежить від наявності палива та грошей на нього, пояснює Володимир:
«Ми просимо людей купувати квитки, бо на ці гроші ми зможемо придбати паливо та корм. Увесь цей час ми практично повністю живемо за рахунок донатів від людей — або перераховують гроші на благодійні рахунки (у нас їх понад 10, у різних валютах), або купують квитки до зоопарку».
На яку суму вже допомогли Миколаївському зоопарку — Володимир не каже, але очевидно, що гроші ці значні, бо заклад заплатив 15 млн грн податків. Суттєву допомогу тут отримують, зокрема, з-за кордону. Влада міста, яке росіяни постійно обстрілюють, зараз не має можливості фінансово підтримати заклад, але сплачує за нього комунальні платежі. Із рештою керівництво і працівники зоопарку справляються самостійно.
Володимир згадує: на початку повномасштабної війни частина співробітників взагалі не поверталася додому. 27 лютого вночі поруч із зоопарком стався перший танковий бій. Перестав ходити транспорт, люди стали ночувати в зоопарку. Зранку вставали — і одразу прибирали, годували тварин.
Треба було організувати постачання кормів, бо більшість наших постачальників опинилися в окупації — на Херсонщині. Тварин із зоопарку вирішили не евакуйовувати. Натомість майже весь персонал залишився з ними в Миколаєві — Володимир каже, виїхало лише 10-15 співробітників із понад двохсот. Семеро — зараз в армії. У місті зараз мало роботи, і на вакантні місця швидко приходять нові працівники. Утім, це робота, яка не потребує спеціальної кваліфікації. А усі спеціалісти з догляду за тваринами лишилися, і шукати нових не довелось.
«До середини березня Миколаїв був у пів кільці. Залишалася тільки одна дорога — на Одесу. Траса була перевантажена транспортом. Вночі мости розводили. Морози стояли до кінця березня. У нас не було достатньої кількості кліток для перевезення тварин, а їх потрібно було більше чотирьохсот. Необхідний був також транспорт і супровід. Також не було вирішене питання, куди везти тварин, де їх розмістити, щоб вони не загинули? Ми вирішили відмовитися від евакуації — таке вже було в нашій історії під час Другої світової війни. І ми залишились із нашими тваринами, а вони — з нами», — пишуть співробітники зоопарку у своїх спогадах про початок повномасштабного вторгнення.
Також ніхто з тварин не постраждав, хоча прильоти по зоопарку були — ракети і снаряди падали поруч із вольєрами, усього їх було 8. Працівники спеціально залишили уламки деяких із них, щоби показувати відвідувачам і журналістам. А одна ракета так і залишилася стирчати в асфальті за 3 метри від вольєру, у якому живе біла ведмедиця.
Утім, тварини, за словами Володимира, переносять нові умови життя в прифронтовому місті доволі добре. Якби у тварин був стрес, це вже було би помітно: вони би не їли, не спали, не спарювалися би, не виношували би дитинчат, або ж — кидали їх після народження. Птахи не висиджували би яєць.
«Усе це — показники стресу у тварин. У наших тварин нічого такого немає, за цей час навіть народилося багато потомства. Мами його вигодували і зараз вигодовують. Щоби хтось когось покинув, чи відмовився від їжі — я такого не бачив. Можливо, це тому, що ми залишаємося з ними кожного дня, — а вони таку турботу відчувають«.
Про це ж говорить і Ірина Савкевич, яка працює в Миколаївському зоопарку перекладачкою, зокрема комунікує із закордонними партнерами. Так, уже після початку повномасштабної війни у зоопарку народилося дитинча амурського леопарда. Цього року поки що у всьому світі народилися тільки дві тварини цього виду: один у Копенгагені та один у Миколаєві. Саме взимку у зоопарку встигли добудувати, але не встигли ввести в експлуатацію новий великий комплекс-вольєр для ягуарів та леопардів, розповідає Ірина.
А от слонам уже після повномасштабного вторгнення зробили новий глибокий басейн, у який вони можуть занурюватися повністю. Трохи далі — вольєри білих ведмедів, біля яких залишився стирчати в землі російський снаряд.
«Це дівчинка, вона народилася 2016 року у нашому зоопарку. Її мати Зефірка також у нас живе, а батько Нануб минулого року поїхав у Бельгію за програмою розведення рідкісних тварин», — розповідає Ірина.
Співпраця із закордонними партнерами — це не тільки обмін тваринами для розведення; зараз зоопарки із європейських країн активно допомагають своїм миколаївським колегам, надсилаючи різноманітні корми для багатьох видів звірів — це допомога із Польщі, Чехії, Німеччини, Естонії.
Володимир Топчій віддав Миколаївському зоопарку все своє доросле життя — працює тут уже 44 роки. Зоологом мріяв бути з 5 років.
«Старший за мене в зоопарку — тільки місісіпський алігатор Вася», — жартує він. Дружина Володимира працює разом із ним. 26 лютого Миколаївський зоопарк вийшов із Євро-азіатської регіональної асоціації зоопарків та акваріумів — організації із центром у Москві. Так вчинив не лише український заклад: таке ж рішення ухвалив, приміром, зоопарк у Празі.
Нещодавно Володимир їздив до Португалії на конференцію Асоціації зоопарків та акваріумів Європи. Коли його туди запросили, виставив умову: візьме участь, якщо на заході не буде росіян.
«У нас була довга переписка, я поставив умову: якщо там буде Росія, я не приїду. Бути в одному залі, дихати з ними одним повітрям я не зможу. Вони відповідали — ну ви розумієте, це ж тварини, це європейські програми, зоопарки поза політикою… Я кажу — я з вами не згоден. Ніхто не може бути поза політикою. Зрештою організатори таки погодилися — і нікого з Росії не запрошували. Нам дали слово. Я вийшов на сцену з прапором. Наша промова тривала 20 хвилин — потім 900 людей встали з оваціями. Це було класно», — згадує Володимир.
У Миколаєві зараз лишилося 200 тисяч мешканців із 500 тисяч. Тому й у вихідні, коли зоопарк відкритий для відвідувачів, людей тут небагато. Акція підтримки триває — на сайті закладу можна купити квиток або просто зробити благодійний внесок. А ще зоопарк веде акаунт на ютубі — так із будь-якого куточка України чи світу можна зробити зарядку з тваринами, подивитися на тренування слонів, як виводять на прогулянку верблюденя, як черепахи їдять листя салату, або ж спробувати вгадати, яким звірям належать химерні звуки з відео.
Читайте також: У Києві врятували понад 50 екзотичних тварин, якими незаконно торгували (фото)
Оля Русіна, Миколаїв, Громадське радіо
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
0