Біженці у Варшаві
В останні дні вересня 1939-го, 80 років тому, столиця польської держави перейшла під контроль німців. Облога міста тривала майже три тижні. За цей час Вермахт повністю зруйнував близько 10% міста, ще 40% будівель потребували ремонту.
З перших днів війни ворожі літаки почали бомбардування столичних кварталів. На 7 вересня більша частина системи протиповітряної оборони була знищена. Люфтваффе атакувало не лише заводи та транспортну інфраструктуру, а й лікарні, ринки та школи. У перші дні тисячі містян втікали на схід країни. Тому на початок битви Варшаву обороняли лише чотири батальйони піхоти та артилерійська батеря.
15 вересня почався масштабний наземний наступ нацистів в районі “Прага”. На поміч захисникам за кілька днів, прориваючись через оточення, прибули залишки Познанської і Поморської армій. Так захисників стало близько 140 тисяч.
Командування гарнізоном накопичило достатньо сил, щоб обороняти столицю ще декілька тижнів. Однак більшість населення потерпало від нестачі їжі, води, ліків і постійних бомбардувань. Коли стало зрозуміло, що Захід не почне інтервенцію на польські землі, а зі сходу на Другу Річ Посполиту напала Червона армія, багатьом захисникам подальша боротьба здавалась безсеносвною.
26 вересня почались перші перемовини щодо капітуляції, наступного дня обидві сторони припинили вогонь. Деякі підрозділи спочатку не погодились здати зброю, тому очільники оборони Варшави мусили персонально повідомити офіцерам про рішення керівництва. 30 вересня варшавський гарнізон знищував техніку, а частину офіцерів почали відправляти у табори для полонених.
Тут можна стежити за розвитком Другої світової на українських землях.