Сучасний Крим: яким його бачать іноземці?
17

Сучасний Крим: яким його бачать іноземці?

Головна проблема у доступі до інформації про Крим для іноземців — її дефіцит, іноді вона неповна. Крім того, іноземні журналісти і самі не завжди достатньо розбираються у темі Криму, кримських татар, подій до та після окупації. А для всієї необхідної інформації формат статті — часто замалий.

Цю проблему зауважила британська журналістка та авторка книги про кримських татар «Омріяний край» Лілі Хайд під час дискусії у рамках фестивалю «Кримський інжир» у Києві.

«Треба пояснити: де знаходиться Крим? Пояснити, що це частина України, але там живуть кримські татари. Хто такі кримські татари? Чому Росія хоче захопити Крим? Історія про те, що Хрущов передав — чи треба писати, чи ні… Дуже важко пояснити всю цю інформацію в коротких абзацах», — пояснює Лілі Хайд.

Російський журналіст Антон Наумлюк додає — у російських медіа, окрім звичної вже путінської пропаганди, є ще одна тема, яка стосується Криму. Навіть у ліберальних, опозиційних до влади ЗМІ вона з’являється поруч із темами репресій, переслідувань та анексії півострова:

«Продовжують із такою ж серйозністю, як і з інших регіонів, звучати теми корупції, неефективного розподілу коштів… Це говорить про те, що в інформаційному плані Крим стає настільки ж звичним, як і будь-який інший регіон Росії».

Сам Наумлюк спершу працював на Донбасі, а зараз продовжує їздити в Крим, висвітлюючи теми політв’язнів та переслідувань. Він каже — для нього це такі ж прояви нинішньої війни, як і регулярні бойові дії на Сході.

«Потім почався процес Сенцова, і для мене були абсолютно зрозуміло, що це і є продовження війни. Люди, які потрапили за ґрати, — це такі ж полонені, як і ті, чиї долі я висвітлював на Донбасі. Ці люди не опинилися би за ґратами, якби не було війни і всього, що принесла Росія на ці території», — каже Антон Наумлюк.

За його словами, після етапу політичних процесів над українськими в’язнями, який завершився справою Клиха і Карпюка в Чечні, йому стало зрозуміло, що далі репресії перемістяться до Криму:

«До того часу там вже були десятки затриманих кримських татар і мусульман, зараз їх уже втричі чи вчетверо більше. Тож для мене і тоді і зараз це абсолютно природне продовження опису воєнних подій, це продовження війни».

Прес-аташе представництва ЄС у Києві, Давід Стулік, зазначає: усе ж за останні 5 років суспільство на Заході стало менш піддатливе на російську пропаганду:

«В Європі вже є певне розуміння того, що є пропаганда. Так, пройшло 5 років, за це заплачено велику ціну, але вже є розуміння. І є пошук того, як із цим боротися. І, до речі, ці останні події в Чорному морі показали, що ця російська пропаганда, яка пішла — їй ніхто не вірить. Ще 2-3 роки тому були би певні політичні сили в Європі, у певних країнах, які би цей нарратив підтримували. Але зараз я не чув ніде, нікого, жодного відомого політика, який би сказав, що це російське пояснення є правильним. Цього не було і, я думаю, вже більше не буде».

Тому, на думку Давіда Стуліка, потрібно і далі акцентувати на темі Криму. Нагадувати про нього в річниці анексії, писати тексти, які б покроково пояснювали, що відбулося. Наводити паралелі з подіями європейської історії 20 століття — так європейцям буде простіше зрозуміти, що відбувається:

«Паралелі з історичними процесами — це, наприклад, Східний і Західний Берлін. Україна буде успішною державою, і тоді ті, хто живуть на сході чи в Криму, почнуть собі ставити питання: а чому там все вдається, а тут ні? І тоді питання Донбасу, заморожених конфліктів почне поступово вирішуватися».

Давід Стулік додає — кримські татари мають розраховувати на Україну. Це питання також економіки, громадянського суспільства на материку, які повільно, але розвиваються протягом останніх років. Коли півострів повернеться до України, влада повинна допомагати в цьому й етнічним меншинам.

Останнi новини