Сума кредитів, які набрав Харків, дорівнює майже всьому бюджету міста на рік — активіст
31

Сума кредитів, які набрав Харків, дорівнює майже всьому бюджету міста на рік — активіст

Член правління Харківського антикорупційного центру Євген Лісічкін розповів про кредити, які бере Харків, та пояснив, на що витрачаються кошти.

— Голова правління вашої організації Дмитро Булах близько року тому в нашому ефірі розповідав, як просувається розслідування у справі про напад на нього. Минув рік. Чи змінилося щось за цей час?

— Наскільки мені відомо, нападники на Дмитра Булаха були встановлені правоохоронцями. Справа мала би передатися до суду, але прокуратура допустила процесуальні помилки, зараз ця справа знову повернута прокуратурі. Вона буде вдруге передавати справу в суд. Встановлені нападники, організатори. Наскільки мені відомо, це було зроблено за кошти. Яка мотивація і хто замовник, слідством поки не встановлено.

— Це доволі типова історія. Під тиском громадськості дуже часто у таких справах часто нібито знаходять виконавців, інколи організаторів, але замовників ніколи. Ви щось робите, щоб пожвавити справу?

— Мені відомо, що Дмитро максимально співпрацює зі слідством, він надав весь перелік того, за якими саме напрямками його діяльності як депутата облради, за якими розслідуваннями Харківського антикорупційного центру він вважає більш імовірним напад. Далі вже слідство має встановити, у них є всі важелі: вони можуть через суд запитати телефонні дзвінки виконавців, нападників.


— Харків заявив, що хоче масштабно оновити тролейбусний парк. Тролейбуси купують у борг, тобто за гроші, 10 мільйонів євро, які беруть в кредит у Європейського банку реконструкції та розвитку та Фонду чистих технологій. Скільки Харків сьогодні набрав кредитів? Хто їх віддаватиме?

— Якщо говорити про кредити, які вже набрав Харків, то це дорівнює майже всьому бюджету міста на рік. У нас зараз бюджет близько 15 — 16 мільярдів гривень. Найбільший кредит, який нещодавно взяв Харків, на будівництво двох станцій метро, оновлення парку метрополітену і будівництво ще одного депо.

Що стосується оновлення тролейбусного парку, то комунальне підприємство, яке бере кредит 10 мільйонів євро, є фігурантом кримінального провадження. Воно закупило старі чеські тролейбуси в 2 — 3 рази дорожче, ніж такі тролейбуси закуповують в інших містах України. Є кримінальне провадження з 2017 року. Поліція викликала голову нашої організації Дмитра Булаха на допит, але далі це кримінальне провадження не просувається. На допит викликали, бо це заява нашої організації.

З чого починалося кредитне життя Харкова? Геннадій Кернес полюбляє іміджеві проекти, але реконструкція внутрішньодомових мереж, теплопостачання, оновлення транспорту відбувається за залишковим принципом. На зоопарк, сад Шевченка виділяються кошти з місцевого бюджету, на більш приземлені питання беруться кредитні кошти. Харківські теплові мережі взяли кошти, Харківводоканал взяв гроші на реконструкцію мереж, тролейбусне депо взяло кошти.

Найбільш резонансний кредит в житті міста Харкова стосується Парку Горького. Це іміджевий проект. У 2011 році у російського банку («Промінвестбанк») взяли кошти — 20 мільйонів євро, щоб до чемпіонату Європи з футболу Євро — 2012 був у місті парк. Фактично за рік його реконструювали. Три чи чотири рази депутати голосують про перенесення строків погашення кредиту. На сьогоднішній день не погашене тіло кредиту. Майно харківського метрополітену, яке заклали під кредит, залишається заставою.

Коли відкривали Парк Горького, міська влада говорила про те, що це буде прибутковий проект. Проте щороку десятки мільйонів гривень виділяються з міського бюджету на фінансову допомогу цьому комунальному підприємству. Цього року виділено 170 мільйонів гривень фінансової допомоги, хоча у парку багато атракціонів, там тисячі харків’ян на вихідних днях, але вся торгівля здійснюється приватними підприємцями.

— Метрополітен ви називаєте найбільшим «кредитовисмоктувачем». Що маєте на увазі? Найбільші кредити припадають на нього?

— Так, звісно. Харківський метрополітен завжди збитковий. У нас всі 5 транспортних комунальних підприємств збиткові. Це два трамвайних депо, два тролейбусних і метрополітен. Всього в 2017 році 370 мільйонів гривень збитків від цих 5 комунальних підприємств. Харківський метрополітен кожен рік підвищував вартість проїзду. Зараз це коштує 5 гривень, але є чутки, що буде підвищена вартість проїзду на метро до 7 гривень. Але завжди Харківський метрополітен каже, що буде залишатися збитковим, тому що на сьогоднішній день 8 — 9 гривень — це економічно обґрунтована вартість тарифу.

— На що йдуть кредити?

— На оновлення вагонів метро, закупівлю нових вагонів, будівництво станцій.

— Ми сьогодні двічі проїхалися. Це старючі вагони російського заводу.

— Це найбільш фінансово непрозоре комунальне підприємство, воно не проводить аудити. В харківському метро дуже багато реклами. Нас запевняють, що дохід метрополітену від реклами склав за минулий рік 13 мільйонів гривень. Це смішно, тому що оренда на центральних станціях метро коштує шалених коштів.

У нас, на жаль, рекламну діяльність комунальне підприємство максимально засекречує. Інші транспортні підприємства також, тому що у трамваїв, тролейбусів замальовано рекламою фактично всі салони. Дізнатися, скільки заробляють ці комунальні підприємства від надання своїх площин під рекламу, неможливо.

— У Харкові є ще підприємства, окрім транспортних, які беруть кредити. 175 мільйонів доларів боргу в сумі мають харківські комунальники. На що вони беруть гроші? Підвищуючи тарифи, нам кожен раз розповідають, що це економічно обґрунтовано, що вони такі високі, бо туди вкладені кошти на оновлення.

— Все оновлення, якщо і відбувається, то за кредитні кошти. Говорити про економічно обґрунтовані тарифи не можна, бо всі вони непрозорі. Комунальні підприємства десятки років не бачили аудиту. Є сумнівні договори, про які ми постійно пишемо, кажемо про те, що ці підприємства могли би бути набагато ефективнішими. У нас, як і у всій країні, склалася дуже важка і резонансна ситуація з опаленням в останній місяць. Тепломережі на 92% зношені. 10 мільйонів євро були взяті тепломережами на оновлення, як вони говорять, тепломереж, котелень тощо. Але у них дуже великі борги.

Харківводоканал бере кредит чи четвертий, чи п’ятий раз. Це перше комунальне підприємство в Харкові, яке брало кредит ще у 2006 році. Харківводоканал є більш стабільним підприємством, ніж Харківські теплові мережі, воно більш укомплектоване, заробітні плати там вищі, але кредитів це комунальне підприємство набрало багато, у них теж великі збитки, понад мільярд гривень боргу перед Харківобленерго.

Виникає питання до європейських банків. На мою думку, перед тим, як давати кредити цим комунальним підприємствам, має бути проведений аудит, вони мають викликати довіру. Я не розумію, як комунальні підприємства переконують кредиторів у своїй спроможності.

— Я знаю чимало харків’ян, які кажуть, що іміджеві проекти — це правильно, місто приємно показувати іншим. Буквально минулого тижня три великі соціологічні служби звітували про дослідження довіри до всеукраїнських та місцевих політиків. Геннадій Кернес серед лідерів за рівнем довіри городян.

— Високий відсоток — це його феномен, на мій погляд, якась ментальність харків’ян. Ми не говоримо про те, що іміджевих проектів не має бути. Ми говоримо про те, що найбільш стратегічно важливі підприємства не мають бути збитковими. Наскільки ефективний Геннадій Кернес? На мій погляд, можна бути набагато ефективнішим, маючи такий бюджет, як має місто Харків. Можна мати в кращому стані систему опалення, холодного водопостачання, транспортну систему, можна жити не лише за кредитні кошти, коли Харків будує метро, оновлює тролейбусний парк.

Розмову слухайте у доданому звуковому файлі.

Сума кредитів, які набрав Харків, дорівнює майже всьому бюджету міста на рік — активіст
0:00
/
0:00

Останнi новини