Супротив окупації Криму триватиме, поки над Сімферополем не замайорить український прапор – Кориневич

Про це поговорили із Постійним представником президента України в Автономній Республіці Крим Антоном Кориневичем.

Антон Кориневич – український державний службовець, науковець, кандидат юридичних наук. Фахівець із міжнародного гуманітарного і міжнародного кримінального права. Від 25 червня 2019 року – Постійний представник президента України в АРК. Закликає збільшити санкційний тиск на Російську Федерацію через ситуацію з порушенням прав людини в окупованому Криму.

Ігор Котелянець: Наш випуск присвячений сьомій річниці окупації Криму і наслідкам цієї окупації. В інформаційному просторі можна почути різні визначення: хтось говорить про сьому річницю окупації, хтось – про сьому річницю анексії Криму. Як правильно?

Антон Кориневич: Правильно говорити про тимчасову окупацію. Анексія хоч і завжди є незаконною, не породжує жодних правових наслідків, але розуміючи всі маніпуляції та всю експертність деяких наших колег і громадян, краще це слово взагалі не застосовувати.

Проте, попри те, що Росія говорить про якісь там дати у березні, про які ми взагалі не маємо згадувати, для нас є 26 лютого – День спротиву окупації. Це був день, коли кримські татари, українці вийшли на підтримку територіальної цілісності України. Для нас це не просто символічна дата. Тут йдеться про історичну пам’ять і про те, що ми маємо знати правду про події міжнародного збройного конфлікту, спричиненого Російською Федерацією.

Ігор Котелянець: Як цей супротив окупації виглядає зараз? Як він виглядає в Криму і на контрольованій території України?

Антон Кориневич: Цей супротив триває і триватиме до того моменту, поки наш український прапор знову не з’явиться у Сімферополі, Севастополі, Бахчисараї та інших наших чудових українських містах. Цей спротив зараз відбувається, можливо, не так голосно, як він відбувався 26 лютого 2014 року. Але ми чітко знаємо, що є наші громадяни, які не є лояльними окупаційному режиму, які ніколи не підуть з ним на співробітництво. Наші громадяни, які завжди матимуть розуміння того, що Україна – це майбутнє, що Крим – це Україна. Я впевнений, що у Криму дуже багато громадян чекають повернення українського прапора на півострів.

• Супротив триває і триватиме до того моменту, поки наш український прапор знову не з’явиться у Сімферополі, Севастополі, Бахчисараї та інших чудових українських містах.

Ігор Котелянець: На вашу думку, як змінився Крим за ці сім років, у порівнянні з тим, яким ми його пам’ятаємо до моменту окупації?

Антон Кориневич: Ми бачимо, що Крим наразі – це територія безправ’я. Це територія, де будь-який громадянин, лягаючи спати, розуміє, що о четвертій чи о п’ятій ранку до нього у будинок можуть увірватися так звані «правоохоронці». Можуть проводити незаконні слідчі дії, підкидати йому щось, ні за що його позбавляти свободи. Якщо юристу, політику чи експерту з цивілізованої країни розповісти про так зване екстремістське законодавство, яке дозволяє будь-яку людину позбавити свободи за те, що вона десь з кимось стояла чи розмовляла, цього ніхто не зрозуміє, це Середньовіччя.

Рішення щодо можливості невиконання рішення Європейського суду з прав людини, яке прийняла Росія, щодо примату національного права над міжнародним – це справді дрімучі середні віки. І ми в цій ситуації маємо використовувати всі засоби й методи, які в нас є. Право і відповідні політико-дипломатичні засоби (як то санкційний тиск) для того, щоб максимально сприяти звільненню всіх наших українських політв’язнів та наближенню дня деокупації наших окупованих територій.

• Крим наразі – це територія безправ’я. Це територія, де будь-який громадянин, лягаючи спати, розуміє, що о четвертій чи о п’ятій ранку до нього у будинок можуть увірватися так звані «правоохоронці».

Ігор Котелянець: Коли чуєш новини в ЗМІ про те, які заходи зараз вживає й Офіс президента, і інші органи державної влади, одразу виникає запитання: чому так пізно почали це робити? Зокрема, одна з останніх новин – це створення Кримської платформи на 30 річницю незалежності України. Хто туди приїде і що там будемо робити? Та чи немає у вас відчуття, що наші західні партнери трішечки втомилися від кримського питання, як від такого, яке неможливо вирішити швидко?

Антон Кориневич: Ми не дивимося на те, що було колись, ми працюємо в межах нашої каденції. Для нас важливо щось зробити своїми руками для нашої держави, для Криму і для кримчан. Щодо Кримської платформи, то це ініціатива президента України Володимира Зеленського. Вона пов’язана з тим, що в нас є міжнародні майданчики, на яких розглядається питання Донбасу, але немає подібного щодо Криму.

Тому ця ініціатива України абсолютно логічна: скликати консультаційний переговорний майданчик, де ми зможемо говорити про різні аспекти ситуації в Криму. Обговорювати різні аспекти того, що повинно привести до деокупації нашого українського кримського півострова. Після розмов з нашими міжнародними партнерами, зокрема на рівні послів, хотів би сказати, що всі чекають Кримської платформи, немає цієї втомленості.

Є розуміння, що це дуже правильна ініціатива, яку дуже важливо реалізувати. Зараз тема Криму виходить на дещо інший рівень, на рівень конструктиву, діалогу і реальної праці, а не просто констатації, що Крим – це Україна десь на білборді чи в ефірі якогось телеканалу. Міжнародні партнери почали їздити на адмінмежу з Кримом, чого не було шість років. Там вже були посол Великої Британії, посол Канади, Литви, Латвії. І це в умовах коронавірусу, зазначу.

• Зараз тема Криму виходить на дещо інший рівень, на рівень конструктиву, діалогу і реальної праці, а не просто констатації, що Крим – це Україна десь на білборді чи в ефірі якогось телеканалу.

Ігор Котелянець: Як ці візити впливають на їхнє сприйняття і що вони там бачать?

Антон Кориневич: Важливо побачити все своїми очима. Ми знаємо, що посли іноземних держав регулярно їздять на Донбас. Ми хочемо, щоб вони їздили й на адмінмежу з Кримом, щоб півострів не випадав з уваги. Кожен раз, коли посол іноземної держави приїжджає на адмінмежу з Кримом, це дуже серйозний меседж щодо підтримки нашого суверенітету і територіальної цілісності.

• Міжнародні партнери почали їздити на адмінмежу з Кримом, чого не було шість років.

Наталія Каплан: Окрім поїздок на КПВВ, як ви ще підтримуєте кримчан? І що можна зробити, аби у кримчан не опускалися руки, щоб вони розуміли, що Україна їх не кине і про них піклується?

Антон Кориневич: Безумовно ми постійно тримаємо зв’язок із кримчанами. Це і всі необхідні та можливі засоби комунікації, і робота державних органів тощо. У нас є багато звернень від кримчан, які постійно проживають у Криму. Ми з ними на зв’язку. Ми знаємо, яка там ситуація з COVID-19, що там з водою, з іншими питаннями. Тобто ми тримаємо руку на пульсі.

Для нас, як для органу, який займається Кримом, дуже важливо, щоб Кримська платформа була не просто гарним самітом 23 серпня. Ми хочемо, щоб Кримська платформа почалася 23 серпня, але щоб це був постійний процес. Процес,  забезпечений людьми, які будуть працювати тільки над Кримською платформою, більше ні над чим. Щоб вони мали постійне приміщення, працювали день у день. І для нас дуже важливо показати нашим міжнародним партнерам наше «меню проєктів»: починаючи від найменшого – тактичного, закінчуючи стратегічним.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.

Видання цього матеріалу стало можливим завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії в рамках проєкту «Звільніть наших рідних», який виконує Громадське радіо. Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору (авторам, авторкам), можуть не збігатися з офіційною позицією Уряду Великої Британії.

This publication was funded by the UK government as part of the project Release our relatives, implemented by Hromadske radio. The views expressed in this publication are those of the author(s) and may not coincide with the official position of the UK government.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS