Криза росту. Львів хоче розширити свої межі удвічі та перетворитися на Львівську ОТГ або — агломерацію. Зокрема, йдеться про об’єднання Львова із найближчими до нього населеними пунктами. Відповідне звернення зараз перебуває на розгляді у столиці. Львів’яни аргументують — об’єднання із понад двадцятьма сусідніми містами і селами варто зробити у рамках реформи децентралізації.
Розмови про «Великий Львів» точаться у владних кабінетах не те що не перший рік, вже не перше десятиліття. Та останні тижні стали найбільш запеклими. Адже Львівська міська рада направила офіційного листа до Міністерства розвитку територій та громад України та комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Верховної ради із проханням виправити недоліки реформи ОТГ. Мовляв, створені на межі з містом громади ускладнили перспективний розвиток Львова, коментує радник міського голови Вікторія Довжик:
«У сучасному світі саме міста є точками економічного зростання та локомотивами розвитку країн. З прикрістю можемо констатувати, що, наприклад, перспективний план формування території громад Львівської області передбачав місто Львів виключно у своїх межах. Не даючи жодних орієнтирів щодо об’єднання із навколишніми громадами. Та не передбачаючи територію для розвитку міста».
Тому, аби Львів дихав на повні груди — потрібно долучити до міста сусідні населенні пункти, — каже міський голова Львова Андрій Садовий. Мовляв, і так щодня 150 тисяч мешканців прилеглих територій їдуть до Львова на роботу, у справах чи на відпочинок. І розповідає про плюси агломерації:
«Люди, які живуть у навколишніх селах і містечках, будуть мати можливість об’єднатись мережею громадського транспорту із містом Львовом. Це є можливість користуватися львівською медициною, львівською освітою. Навіть ті ж самі ЦНАПИ, де можна прийти і отримати якісні послуги і якісний сервіс».
Таке запрошення більшість громад, що можуть потрапити до «Великого Львова», сприйняли без ентузіазму. Так, наприклад, голова Дублян Василь Попович каже, досвід співпраці зі Львовом – негативний.
«Ми знаємо, як Львів вміє обіцяти. У 2006 році була підписана угода — Грибовичі, Дубляни, Малехів, коли працювало Грибовичцьке сміттєзвалище. Львів взяв на себе зобов’язання: провести воду — жодного метру труб не проведено, у селі Малехів школа по нині не збудована, вірити Львову ми не можемо».
Сваритись зі Львовом не збираються, але й об’єднуватися теж не хочуть — так прокоментував можливу агломерацію очільник Мурованської об’єднаної територіальної громади Зіновій Петрух. Керівник ОТГ наголошує — за 2 роки існування вони перетворились у самодостатню громаду із бюджетом у 100 мільйонів гривень на 10 тисяч населення:
«Очищене озеро, яке було колись великою калюжею, проведено нову каналізацію, зараз будується новий трубопровід — водопостачання, водовідведення. 60 відсотків – мають централізовано воду вже. 90 відсотків доріг відремонтовано, вуличне освітлення – немає такої вулиці яка б не освітлювалась. Тобто ми в себе господарюємо і знаємо що нам треба. Зараз у сільській раді буде створено ЦНАП, де людина прийшла в одне вікно здала документи, за тиждень часу прийшла і отримала всі відповіді, які її цікавлять».
Зіновій Петрух наводить, як приклад, смт Рудно, що давно перебуває в адміністративному підпорядкуванні Львова і має доволі бідну інфраструктуру. Наразі офіційно — кажуть і в ОТГ, і в містечках — Львів щодо об’єднання до них не звертався. Тому чекають, коли «велике місто» запитає де-юре їхньої думки.
Ганна Шкряда, Львів, Громадське радіо