Світова економічна криза може зменшити доходи українців на 15-20% — дослідження

Світова економічна криза може зменшити доходи українців на 15-20% — дослідження

Український інститут майбутнього презентував дослідження щодо можливості виникнення світової економічної кризи та її вплив на Україну. За словами Яни Лаврик, є висока вірогідність того, що криза може відбутися восени 2020-го, але чи таки відбудеться і яка подія до неї призведе невідомо.

Про те, що криза може настати, свідчать декілька факторів. Один із них, за словами експертки економічних програм Українського інституту майбутнього Яни Лаврик, стан економіки США. Вона росте із 2009 року.

«Такі тривалі періоди росту передбачають, що рано чи пізно станеться корекція: буде це велике «просідання», буде це криза як у 2008-2009 роках, чи це буде просто технічний стрибок назад, ми точно сказати не можемо, але однозначно ми розуміємо, що в найближчі один, два, три роки є ризики зниження найкрупнішої економіки світу» — каже Яна Лаврик, експертка економічних програм Українського інституту майбутнього.

Проблеми є не лише у США. Наприклад, вперше за 10 років, Гонконг вступив у рецесію, тобто в країні тривалий час знижується рівень економіки. Схожа ситуація в Сінгапурі. У Європі ж тривале зниження  у Німеччині та Італії.  В країнах Азії натомість існують «кредитні бульбашки» на ринку нерухомості. Це коли відбувається зростання цін на нерухомість через попит і доступність іпотечних кредитів. За словами Яни Лаврик, криза 2008 року сталася, зокрема, через проблеми на ринку нерухомості Америки. Однією ж з головних причин наступної потенційної кризи, на думку експертки, можуть стати накопичені суверенні (державні — ред.)  і корпоративні борги.

«Світова економіка перекредитована. Співвідношення загального боргу до ВВП перевищує 300%. Це означає, що втричі більше треба погашати боргів, ніж зараз заробляє світова економіка. Природно, що в такому стані відбувається уповільнення росту економік» — пояснює Яна Лаврик.

Й наводить декілька прикладів, зокрема, Італії, де борг складає 125-150%.

«Україна на цьому фоні виглядає доволі непогано, із своїми 60%, однак, треба дивитися не на співвідношення боргу до ВВП, а на суми, які буде необхідно виплатити найближчим часом, та те, наскільки у нас велика вартість обслуговування боргу, чи в країні, впринципі, є валюта, щоб виконувати зовнішні зобов’язання» — каже експертка.

Загалом, в останні два роки українська економіка була в аутсайдерах. Наприклад, економіка Танзанії зростала на 7-8%, Руанди на 8-9%, то українська на 2-3%. За словами, Яни Лаврик ці цифри критично малі для країни, яка розвивається.

Разом з тим, якщо порівнювати показники економіки станом на зараз і напередодні світової кризи 2008-го року, то за багатьма пунктами сьогоднішні показники гірші каже експертка.

«У нас сьогодні більше безробіття, ми менше росли, ніж напередодні 2008-го року. Тоді ми росли на 7-7,6%. Так, у нас менша інфляція, але це через те, що ріст економіки був меншим. У нас менші резерви, а це означає, що у нас менша подушка безпеки. Перед попередньою кризою у нас були резерви у 30 мільярдів, зараз їх трішки більше 20-ти. У нас значно більший державний борг, менше інвестицій і останній показник  це частина сировинного експорту у ВВП. Доля виросла із 65% до 70%. Це означає, що ми стали ще більш вразливими до зовнішніх шоків. І це означає, що криза, яка буде, коли вона буде і якщо буде, однозначно вплине на стан української економіки» пояснює Яна Лаврик.

Дослідження українського інституту майбутнього

Однак, на думку Данила Моніна, експерта економічних програм Українського інституту майбутнього, якщо економічна криза й відбудеться весною наступного року, то мине легше ніж у 2008-ому році. Попри це, експерт передбачає, що криза потребуватиме залучення до 5-ти мільярдів доларів.

«Ми очікуємо, що наш державний борг виросте до 65% ВВП і достатньо серйозно виросте обслуговування державного боргу. Зараз в бюджеті 2020 закладена цифра у 141,5 мільярд гривень. За нашими оцінками у 2021 році обслуговування потребуватиме приблизно 190-195 мільярдів гривень. Це складе 3,8% ВВП» — каже Данило Монін

За підрахунками, якщо криза відбудеться восени 2020-го, то станеться падіння ВВП на 8-9%, відбудеться девальвація: один долар може коштувати 35-37 гривень. Також потенційно доходи українців можуть знизитися на 15-20% і є ризик, що до пів мільйона людей втратить роботу.

Дослідження українського інституту майбутнього

Та, на думку Гліба Вишлінського, виконавчого директора центру економічної стратегії, ймовірність настання економічної кризи наступного року не така вже і висока. Адже, навчені подіями 2008-го року, гравці світового ринку й центральні банки, вже давно готуються до можливої кризи й стають гнучкішими. Для України ж позитивними сигналами, на думку аналітика, є відсутність «кредитної бульбашки» і те, що структура експорту й імпорту, у порівнянні із 2008 роком, змінилася.

«У нас досить сильно змінилася структура експорту. Десять років тому переважала металургія, зараз у нас зросла частка агросектору. Тому ми є стійкішими до кризи. Можна не будувати, але не їсти не можна, тому це трішки покращує нам ситуацію. Ну і завдяки конфлікту з Росією, ми суттєві знизили енергозалежність України. І, фактично, ми в цьому сенсі теж стали менш вразливими з точки зору імпорту, який не можемо замістити» — пояснює Гліб Вишлінський.

Водночас, Анатолій Амелін, керівник економічних програм Українського інституту майбутнього вважає  у будь-якому разі необхідно розробити стратегію, яка допомогла б підготуватися до кризи і пом’якшити її наслідки. На його думку, уряду варто стимулювати інфраструктуру, енергетику й цифровий сектор.

«Криза в наступному році може бути, але її ймовірність не 100%. Незалежно від того, буде вона чи ні, ми маємо бути до неї готові і використовувати вже сьогодні ті інструменти, які нам доступні, і ці інструменти мають бути частиною державної політики. По суті нам необхідно створити антикризовий план і його реалізовувати. Це дасть змогу й українським громадянам почуватися комфортніше, й іноземним інвесторам, яких ми хочемо залучати, почувати себе у більш передбачуваній зоні», — сказав директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін.

Українцям аналітик радить тримати гроші у валюті або вкладати їх у надійні бізнес-моделі.

Останнi новини