Сьогодні українське суспільство створює нові та зміцнює існуючі цінності — свободу, демократію, автентичність. Ми, як ніколи, об’єднані єдиною метою — захистити українську культуру. Такі масштабні зміни не можуть пройти повз одну з найважливіших сфер — освітню. Адже саме ті, хто зараз формально «не має права голосу» житиме, реалізовуватиметься та представлятиме Україну на світовій арені. Тож чому ми повинні навчати дітей вже сьогодні?
Школа — це держава в мініатюрі. Тут можна вибрати режим правління (регулюється директором), налагодити міжнародні відносини (між класами) та створити судову систему. Як влаштована така школа — розповімо на прикладі демократичної школи Alterra.
Демократична освіта — це частина гуманної педагогіки, яка ставить на перше місце інтерес дитини та розвиток її здібностей, талантів, реалізацію потенціалу. Такий підхід допомагає дітям швидше усвідомити себе як незалежну одиницю суспільства, вчить брати відповідальність за свій вибір та поважати інтереси інших.
1. Демократичні збори. Щоб показати дітям вплив їхнього голосу на суспiльнi змiни, щопонеділка у школі проходять збори. Учні збираються у спортзалі, оголошується тема/проблема та варіанти вирішення. Діти голосують і, як належить у демократії, перемагає більшість. Чим менше діти (початкова школа), тим легше питання для обговорення: музика дзвінка на уроки, вибір мультфільму для перегляду в п’ятницю і т.д. Діти середньої школи голосують за загальні шкільні правила, яких мають дотримуватися всi (вчителі зокрема). За покарання порушених правил діти також голосують. Наприклад, фастфуд в школі може коштувати 50 присідань, а лайка обійдеться в прибирання класу.
2. Вибір проектних студій та факультативів. Демократична школа — це все ще школа. Тому під час уроків діти навчаються за програмою, рекомендованою МОН. Але після академічної частини, на них чекають проектні студії та факультативи. Тут кожна дитина самостійно обирає, що відвідати та в якому обсязі. Можна підписати контракт на відвідування екологічного проекту та створити бота-помічника з сортування сміття. Або взяти участь у хакатоні від NASA. В цьому випадку реалізується свобода вибору (з безлічі студій) та відповідальність за нього (контракт на відвідування).
3. Спільне навчання. Уявіть собі світ, де ви спілкуєтеся, працюєте та проводите дозвілля лише з людьми свого віку. Неможливо! Так і в демократичній школі проекти та деякі студії об’єднують дітей не за класами, а за інтересами та рівнем знань. Вони навчаються працювати в команді, знаходити спільну мову та обмінюються досвідом.
4. Інтереси дитини — головне. Зацікавити дитину навчанням багатьом здається не під силу. Якщо 6-класнику подобається біологія, він з небажанням ходитиме на математику. Здавалося б. Але в ALTERRA саме знання інтересів дитини допомагає вчителям створювати та подавати навчальний матеріал так, щоб дітям було цікаво. Коли юному біологу пояснюють завдання на прикладі еволюції рослин, він розуміє цінність цих знань.
Свобода вибору, відповідальність, екологічне спілкування не можуть стати предметами шкільної програми. Але вони можуть бути невід’ємною частиною навчального простору.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS