«Ситуація з викривачами, які працюють із журналістами, є критичною» — журналістка-розслідувачка Моторевська

В Україні вже два роки не можуть прийняти закон про захист викривачів інформації.

Про це на брифінгу в Києві повідомила журналістка Євгенія Моторевська.  

Закон про захист викривачів інформації потрібно прийняти вже зараз, вважає журналістка. Заради підтримки законопроекту, який є в парламенті вже два роки, вона, а також нардеп Єгор Соболєв, експерт Transparency International Україна Олександр Калітенко та суддя Октябрського райсуду Полтави Лариса Гольник провели брифінг у Києві.

Відсудність закону ускладнює роботу журналістів з джерелами інформації, каже Моторевська.

«Коли ми говоримо про такі закриті сфери як оборонка, як українські тюрми, армія, — журналісту знайти інформацію доволі складно. І дуже важливо, коли з’являються такі люди, які готові, попри великі ризики, викривати інформацію і доносити її громадськості. Я можу сказати, що ситуація з викривачами, принаймні, тими, які працюють з журналістами, є, мабуть, критичною. У більшості — це певна самопожертва, тому що, якщо людина із системи йде на цей відважний крок, зазвичай, вона мусить потім попрощатися із кар’єрою саме в цьому відомстві, про яке вона зробила викриття. Або ж, взагалі змінити рід діяльності. Навіть якщо на початку, коли є суспільний резонанс, нібито їх не чіпають. Але проходить три, чотрири місяці, півроку, і ці люди всеодно змушені йти», — розповіла журналістка.

Зараз у парламенті є два законопроекти. Перший — «Про захист викривачів і розкриття інформації про шкоду або загрозу суспільним інтересам», розроблений у 2016 році. За словами народного депутата Єгора Соболєва, законопроект має, в першу чергу, захистити викривача від звільнення з роботи та заохотити фінансово: десятьма відсотками від суми, збереженої для держави від корупції.

«Коли хтось викриває корупцію чи інше зловживання, він же насправді допомагає мільйонам людей», — сказав Соболєв.

Другий — «Про захист викривачів корупції», створений у 2017 році Національним агентством з питань запобігання корупції.

«Я ознайомилася і з тим законопроектом, і з іншим — тим, що підготувало Національне агентство з питань запобігання корупції. Як на мене, він (підготовлений НАЗК — ред.) трішки більше розширює статтю №53 Закону України про запобігання корупції, де написано, що держава забезпечує, захищає. І навіть коли вони пишуть: «надає правовий та інший захист» — в чому полягає цей правовий захист? І який цей «інший» захист? Якими механізмами це повинно здійснюватись — там абсолютно відстутня (інформація — ред.) Я надавала свої пропозиції, направляла в НАЗК», — заявила суддя Октябрського районного суду Полтави Лариса Гольник.

У 2015 році Гольник заявила, що її намагався підкупити заступник міського голови Полтави Дмитро Трихна та оприлюднила запис розмови з ним. У той час у її провадженні був адмінпротокол про корупцію міського голови Полтави Олександра Мамая.

У листопаді минулого року її побили, суддя пов’язує це із своїми свідченнями. Керівництво відсторонило суддю Гольник від роботи, її до тепер не поновили.

У статі 7 розкритикованого Гольник законопроекту  перелічені заходи щодо захисту викривачів: заборона «звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо» щодо викривача.

НАЗК поки не коментує заяву критиків законопроекту.

Віра Градюк, Київ, Громадське радіо