«Те, що не виходило, прийшло з досвідом»: як живе єдиний в Україні музей гармоніки
«Те, що не виходило, прийшло з досвідом»: як живе єдиний в Україні музей гармоніки
0:00
/
0:00

«Те, що не виходило, прийшло з досвідом»: як живе єдиний в Україні музей гармоніки

На Черкащині у містечку Жашків 15 років існує єдиний в Україні музей гармоніки. У невеликій кімнаті зібрана майже тисяча екземплярів інструментів, 200 з них — робочі, 10 — саморобні, окремі — залишилися в одному екземплярі у світі. Тут же, у музеї, проводить репетиції місцевий дитячий Зразковий ансамбль гармоністів. Упродовж 30 років його учасники стали лауреатами майже 300 українських та європейських конкурсів. Заклад та колектив заснував місцевий житель Іван Сухий. 

«Тримаю у руці саморобний, дев’ять сантиметрів висотою, «Оксанка» я її назвав, у честь своєї дочки старшої. Такий мажорно-мінорний інструмент, він найменший в Україні», — розповідає про один із саморобних інструментів музею гармоніки його засновник.

Кожна з гармонік тут має свою історію, пояснює він:

«Інструмент із музичної майстерні царя. Колись був такий Петро Невський —  улюбленець царя, гармоніст на весь світ. Йому робили інструменти в музичній майстерні. Він маленький, 12 см заввишки».

Музей з’явився сам собою, каже Іван Сухий. Опановуючи інструмент, важливо знати про його історію, особливості, пояснює музика. Тож почав збирати інструменти, різні їхні варіанти, вивчав історію виникнення.

Зібрав стільки, що Жашківська РДА запропонувала йому зберігати їх у музейній кімнаті. Нині музей занесений до книги рекордів України як багатофункціональний, до того ж — живий. Тут опановують гру на гармоніці діти. Як тільки з’являється новий інструмент з новою історією, вони першими про це дізнаються. Тому розвиваються не лише музично, а й ширше, каже вчитель. За 44 роки навчив гри на гармоніці 255 учнів. Найменшому з них було п’ять років, найстаршому — 72. Трапляється, коли батьки, колишні учні, приводять до Івана Сухого власних дітей.

«Зараз труднощів нема. Те, що не виходило, прийшло з досвідом. Я працював над собою, працював з дітьми, працював над колективом, музеєм, все це опановував, вчився, їздив, питав, консультувався… Головне — працювати. І тоді з’явиться результат. А як з дитиною працюю, результат повинен бути миттєвий. Один-два уроки прийшов, уже повинен грати, щось повинен вдома показати, для того щоб було видно, що як буде працювати, то буде і хороший результат», — розповідає Іван Сухий.

Гармонь легша в опануванні від інших інструментів. Навчити грати на ній можна кожного, хто має бажання, саме цим цей інструмент ближчий до душі, каже учитель-віртуоз:

«Там де я жив, село Одайполе Київської області, там звучала гармонь. І я це запам’ятав на все життя. Мені той звук через ставок, як грав гармоніст, запам’ятався на все життя».

В учні Іван Сухий бере усіх охочих дітей. У відборі є лише один критерій — бажання. 17-річний Олександр Дрозденко грає на гармоніці вже 10 років. За версією Асоціації гармоністів України, хлопець — Заслужений гармоніст України.

«Завдяки Івану Івановичу, він навчив мене грати на гармошці. Ми багато їздили з ним на конкурси разом, приблизно на 30 конкурсах я побував. І тому Асоціація вирішила дати мені звання», — каже юний музика.

Олександр, за словами Івана Сухого, був першою дитиною, яку Асоціація нагородила таким званням. Нині ще двоє вихованців зразкового ансамблю гармоністів є заслуженими. Олександр грає складні твори для дитячого виконання. Він — єдиний з учнів освоїв п’єсу Євгена Дербенка «Віртуоз». Чому 10 років тому обрав гармонь, хлопець пояснює просто:

«Якщо поганий настрій, береш гармошку, пограєш п’ять хвилин і настрій зразу хороший стає».

Діані Шевченко 13 років. Освоїла гармоніку та баян у п’ятирічному віці. Коли вперше побачила та почула інструмент, каже, захопилася. Навчилася грати за півроку. Каже, — гармоніка відволікає від телефона та комп’ютера, та від життєвих негараздів. Було складно лише спочатку.

«Потрапляти у ноти, наприклад. Щоб звучало добре. Були помилки, звісно. Там є і баси і клавіші. На правій та лівій, двома руками треба грати. Кожна композиція є своєрідна, цікава кожна».

Нині в колективі 34 учасники. Збираються на репетиції у музеї щотижня.

«Роки становлення ансамблю збіглися з роками становлення нашої України, ми ровесники її незалежності. Я пишаюся тим, що долучився до цієї справи, працюючи з дітьми, які стануть достойними громадянами України», — зазначив Іван Сухий.

Мирослава Станкевич, Черкащина, Громадське радіо

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису

Останнi новини