Конфлікт на Осокорках у Києві: ландшафтний парк чи житловий масив?

Від початку літа на території будівництва ЖК «Патріотика на озерах» тривають конфлікти, що переростають у бійки із втручанням поліції. Активісти називають будівництво незаконним та хочуть, аби замість кількох десятків нових багатоповерхівок там створили ландшафтний парк.

З чого все почалося?

Землю в оренду компанія-забудовник отримала рішенням Київради у липні 2005 року. Ділянки площею у понад 170 гектарів відвели під житлову та соціально-побутову забудову, йдеться у документі.

Згодом у Державній архітектурно-будівельній інспекції затвердили детальний план вказаного будівництва.
Активісти почали виступати проти забудови району заплави озер на Осокорках у 2015 році. Тоді Микола Петелицький створив петицію, де замість забудови запропонував створити на цій території ландшафтний парк. Ініціативу підтримали понад 11 тисяч киян.

Загострення конфлікту

Сутички між прихильниками створення ландшафтного парку та представниками забудовника почалися влітку цього року. 28 липня активісти ламали огорожу будмайданика та палили техніку, намагаючись зупинити будівництво.

Повторилися сутички і 22 вересня. Тоді поліція затримала 50 людей, які порушували громадський порядок, повідомила Громадському радіо речниця Дарницького відділу поліції Києва Інна Гамалій.

«Наразі розпочато кримінальне провадження за ч. 2 ст. 296 «хуліганство» та ч. 2 ст. 194 «умисне пошкодження майна» ККУ.  50 людей, які чинили хуліганські дії доставили до віддіду поліці для встановлення їхніх анкетних даних», — додала Гамалій.

Зараз щодо усіх учасників сутичок тривають досудові розслідування.

Ландштафтний парк vs житловий масив: причини конфлікту

Конфлікти виникають через те, що забудова незаконна – вважає співзасновник громадської організації «Екопарк Осокорки» Михайло Петелицький.  ГО створили, щоб централізовано відстоювати припинення забудови.

«Це корупційна схема, на мою думку, тому що детальний план території, за яким протягнули цю забудову «Патріотики на озерах», ухвалювався о 2:58 ночі з голосу ще командою Черновецького. А як так сталося, що він суперечить генплану міста, це вже питання до антикорупційних органів», — говорить Петелицький.

За словами співзасновника ГО «Екопарк Осокорки» Максима Стравинського, земельні ділянки поблизу озера Небреж компанії-забудовнику не могли передевати в оренду, бо ці землі належать до природоохоронної зони та не можуть забудовуватися.

«У 1979 році Київрадою тоді ще УРСР території південніше вулиці Колекторної до південної межі міста були оголошені зоною охоронюваного ландшафту. Це рішення було переголосовано вже і в незалежній Україні. У 2002 та 2007 роках статус цих земель як зон природоохоронного ландшафту був підтверджений», — додає Стравинський.

Позиція забудовника

Через загострення конфліктів цього року представники забудовника вийшли на прес-конференцію. Напади противників забудови вони називають рейдерством, а будівництво, переконує керівниця прес-служби  банку «Аркада» Людмила Горіцька, законне.

«Це будвництво відбувається в законних рамках, є відповідні підтвердження і дозвільна документація та, власне, договори, які підтверджують закріплення оренди землі за банком «Аркада» і жодним судом ця законність не була скасована», — говорить Горіцька.

Жодним чином не вплине забудова і на екологію району, запевняє директор компанії-забудовника ТОВ «Будеволюція» Микола Шемчук. За його словами, будівлі займатимуть 42% площі, решту — засадять рослинами.

«Довкола озера буде збережена 50-метрова захисна смуга, якe засадять деревами. Там зможуть віпочивати не тільки мешканці цієї забудови, а і тих прилеглих мікрорайонів, які вже побудовані. Сьогодні на тому масиві впринципі росте тільки верба, інколи ще береза є і все», — говорить Шемчук.

Чому екологи проти забудови?

Екологиня міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Катерина Полянська каже, що район багатий на унікальні види рослин і тварин, тому над створенням у заплаві озер на Осокорках ландшафтного парку вони працюють із 2016 року.

«На цій території можна спостерігати різні типи рослинності і водної, і навколоводної, лучної, болотяної. Індикатор цінності цієї території — це види, занесені до Червоної книги України», — додає Полянська.

За словами Катерини Полянської, на цій території живуть також і «червонокнижні» тварини та комахи. Наприклад, метелик Махаон, джміль яскравий, ропуха сіра, жаба гостроморда тощо. Саме тому важливо зберегти  її в дикому вигляді, а не перетворювати на житловий масив, вважає екологиня.

Жителька сусіднього мікрорайону Ірина переконана, що залишати цю частину у дикому вигляді теж не можна. Бо жителі прилеглих будинків роблять із неї смітник, а після забудови за благоустроєм території слідкуватиме забудовник.

«Те, що відбувається там зараз, назвати екопарком просто язик не повертається. Ми на вихідних йшли там, і в мене на телефоні є фото, де доріжка новозбудована і поруч купа сміття, яку залишили відпочивальники. Тобто, доки там не забудвана зона — буде ось така ситуація», — говорить Ірина.

Збудувати ж на території ЖК забудовник планує понад 40 житлових багатоповерхівок, школи, дитсадки та зони відпочинку.

Противники цього проекту подали до суду на Державну архітектурно-будівельну інспекцію, що давала дозвіл на будівцтво, бо він начебто має порушення. Якщо суд визнає провину ДАБІ, будівництво мають зупинити, повідомив у коментарі Громадському радіо співзасновник ГО «Екопарк Осокорки» Максим Стравицький.