Тест на доступність і толерантність: екскурсія Києвом із закритими очима
Доторкнутися до Києва. Столичний музей «Третя після опівночі» пропонує екскурсії з закритими очима. За годину відвідувачам пропонують відчути те, з чим люди з порушеннями зору стикаються щодня в міському просторі. Як знайти пішохідний перехід, обійти автівку, припарковану на тротуарі, та відрізнити купюри одну від одної? Протягом усього маршруту поруч із екскурсантом — гідеса, яка не бачить.
«Сподіваюся, що всім не «до побачення», що я повернуся», — жартує львів’янка Тетяна Чучко перед початком екскурсії Києвом.
Маршрут прогулянки Тетяна побачить лише наприкінці. А на старті їй надягають на очі світлонепроникну маску.
«Ой, тут нічого не видно. Зовсім нічого не видно», — вигукує Тетяна.
У правій руці — тростина. По ліву руку — екскурсоводка Віталія Ясінко, для якої тростина — повсякденний інструмент. Віталія поступово втратила зір унаслідок хвороби.
«У мене і зараз немає абсолютної темряви в очах. На 1% бачу якісь контрастні речі, силуети», — каже Віталія.
Шлях починається з пошуку орієнтиру. Тростиною треба намацати стіну та йти уздовж неї. Водити палицею треба так, щоб відчути зміни рельєфу та ямки в асфальті.
«Боже, який кривий асфальт у Києві», — вигукує Тетяна.
«Зараз буде ще гірша дорога, різкіший спуск», — відповідає Віталія.
Далі — в арку і на вулицю, а там — оминути автівку, яку власники ставлять поперек тротуару…
«Вона просто припаркована на тротуарі, перегородила нам весь рух», — каже екскурсоводка.
І знайти нічим не позначений пішохідний перехід. Віталія рахує дерева за огорожею.
«Ось третє дерево. І за цим деревом має бути наш перехід. Треба зупинитися обов’зково. Відчути край тротуару, не виходячи на дорогу, подати сигнал водіям: рука з тростиною піднята вгору горизонтально. Сходинка вниз.
«О, боже», — виривається у Тетяни, коли вона стає на дорогу.
«Переходимо», — заспокоює Віталія.
За дві години до Тетяни весь шлях із закритими очима пройшов і я. Облився, коли набирав воду в бюветі.
«Але ви освіжилися, — жартує екскурсоводка. — Як ви думаєте, яким чином ми можемо розрізнити, повна в нас пляшка чи ні? По мірі того, як вона наповнювалася, вона ставала холоднішою і холоднішою, ви відчували цю межу».
А ще вчився визначати купюри за допомогою мобільного додатку. Програма сканує гроші та оголошує номінал.
Дослідити Київ на дотик пропонує музей «Третя після опівночі», названий за найтемнішим часом доби. До карантину тут проводили екскурсії в приміщенні — у суцільній темряві з незрячими гідами.
Зараз розробили вуличний маршрут. Години вистачає, щоб протестувати місто на доступність, а довколишніх людей — на толерантність. Наприклад, водійка Nissan Qashqai, запаркованого поперек тротуару, не зрозуміла, що заважає, а її супутник намагався відібрати у мене фотоапарат.
«Я взагалі дивуюся, чому люди, які живуть в центрі, не можуть припаркуватися зі своїми машинами. Ви не маєте права мене записувати!», — сказала водійка.
«Маю право. Я вас навіть сфотографую!» — відповів я.
«Ти що, охрінів, Вася? А якщо ми зараз почнемо у тебе забирати це все. Ти не маєш права в публічному місці мене знімати», — промовив чоловік, який був з нею, і спробував вихопити фотоапарат. Коли я попросив супроводжувачку викликати поліцію, чоловік із жінкою сіли в машину і втекли.
Мета організаторів — допомогти відвідувачам у майбутньому спілкуванні з людьми, які не бачать. Наприклад, допомогу бажано пропонувати, а не нав’язувати, розповідає екскурсоводка Віталія Ясінко.
«Ні в якому разі не можна «підлітати», хапати за руку і говорити: «Я вас проведу, ходімо-ходімо». Не можна нікуди тягнути людину і збивати з маршруту», — пояснює гідеса.
Екскурсія коштує 550 гривень. Це зарплата працівників: крім екскурсовода, який не бачить, усе контролює зряча супроводжувачка. Також у вартість входять індивідуальні світлонепроникні маски, які залишаються у відвідувачів. Частину грошей повертають під час маршруту — для завдання, яке просять не розголошувати.
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
? якщо у вас Android
? якщо у вас iOS