Травневі свята спаплюжила радянська ідеологія, — Сергій Таран

«Перше і дев’яте травня знаною мірою спаплюжила радянська ідеологія. 1 травня використовувалось для створення атмосфери свята для працівників, які не мали жодних свобод, а 9 травня використовувалось і використовується як свято, яке має підкреслити велич радянської, а зараз – Російської держави в перемозі в 2-ій світовій війні», – вважає політолог Сергій Таран.

Про святкування 1 і 9 травня Володимир Чемерис, голова Всеукраїнської громадської організації «Інститут «Республіка» та Сергій Таран, політолог розповіли в ефірі Громадського радіо

Володимир Чемерес: 1 і 9 травня – це зовсім різні свята.1 травня, до речі, не радянське свято. 9 травня – радянське. 1 травня почали відзначати ще в кінці 19 століття, і це був виступ робітників в Чікаго із соціальними вимогами. І він абсолютно, скажемо так, дотичний до того з чим зараз виступають шахтарі Краснодона, наприклад, з тими самими соціальними вимогами, або з тими, що виступали, наприклад, на Червоноградській гірничо-збагачувальній фабриці робітниці. І, в принципі, вважали, що 1 травня цього року має стати якимось вибухом.

Достатньо спокійно він відбувся, відносно, це і мітинги, які відбулися в тому числі в Києві – і під червоними, і під синьо-жовтими прапорами. До речі, вони були поряд. Але те 9 травня, зокрема, знаєте, клич, який може піти по сходу: «Победили фашистов в 45-м, победим фашистов и сейчас!». І, на жаль, це може спровокувати дійсно до якогось такого серйозного вибуху.

В мене два діди воювали, один з них – загинув, один –повернувся з-під Праги з 12-тьма пораненнями. Але я все таки не вважаю, що це свято 9 травня має мати якесь велике значення. Але якраз для сходу України воно має достатньо велике значення. І теперішньому уряду, і нам всім треба бути достатньо толерантними і розуміти, не допустити можливого вибуху, який може статися 9 травня цього року на сході України.

Сергій Таран: І 1 травня, і 9 травня знаною мірою спаплюжила радянська ідеологія. 1 травня використовувалось для створення атмосфери свята для працівників, які не мали жодних свобод, а 9 травня використовувалось і використовується як свято, яке має підкреслити велич радянської, а зараз – Російської держави в перемозі в 2-ій світовій війні.

Хоча, звичайно, перемога над нацизмом дуже велика, але проблема полягає в тому, що саме це 9 травня, російська пропаганда спробує використати для масштабних провокацій, для того, щоб цим святкуванням перемоги над нацизмом продемонструвати в першу чергу своїм громадянам, а, можливо, трошки іншим громадянам, з інших країн, що це означає оце святкування підтримку дій Росії, і персонально Путіна.

І це велика проблема. Бо для багатьох в Україні зрозуміло, що перемога над нацизмом була значна перемога для української історії. Потім за нацизмом прийшов комунізм, який теж забирав багато життів і свобод, але це все-таки була перемога.

Але зараз Путін використовує це для творення провокацій. Не забуваймо, що в попередні роки на 9 травня використовувалась символіка георгіївської стрічки. Це саме георгіївська стрічка, яка використовується сепаратистами і терористами зараз на сході при їх операціях.

Кирило Лукеренко: Що може бути символом примирення для українців, які воювали в різних таборах в 2-ій світовій війні?

Сергій Таран: Мені здається, що найбільшим символом примирення – це є факт незалежності України. І незалежність України – це абсолютно консенсусний принцип і підхід до того, що відбувається в українському політикумі.

За винятком деяких маргіналів, це питання не обговорюється. І ті ветерани, які брали участь і на боці Радянської армії у 2-ій світовій війні, і ті ветерани, які брали участь у визвольній боротьбі, яка в тому тривала проти Радянської армії, для них всіх є абсолютно консенсусним розуміння того, що ми маємо незалежну державу, незалежну Україну. І щодо цього не має бути жодних дискусій.

Володимир Чемерес: Ті люди, які залишились, вони давно вже примирились. І більше того. Повертаючись до досвіду в Харкові: там представники Майдану і анти-майдану – вони говорили про те, що однією з причин того, що зараз відбувається на сході, є те, що ідеологи кожної зі сторін по-своєму намагається нав’язати інтерпретацію історії. Звичайно, інтерпретувати історію можна зовсім по-різному.

Але справа в тому, що і вони хотіли би (а це думаючі люди з обох боків), щоби нас ті історичні речі просто не розділяли. Дійсно, більшість людей на заході України – вони підтримували УПА. Більшість людей на сході України – вони підтримували Радянську армію. Але і то, і то є Україна. І чим швидше ми… Як казав Мирослав Маринович, в Іспанії був закон відповідний про те, щоби не піднімати ці питання, питання історії.

Я думаю, що не треба нас, в Україні, спеціального закону. Але люди і з одного, і з іншого боку повинні зрозуміти, що для нас головне – не те, як ми інтерпретуємо історію, а те, як ми будемо жити далі. Чи будуть у нас свободи громадські і соціальні.

Запис ефіру від 3 травня