Третина українських підлітків виснажує себе дієтами — дослідження

В Україні й світі розлади харчової поведінки опинились на першому місці за рівнем смертності внаслідок психічних розладів. Скільки людей в нашій країні страждає від анорексії, булімії чи переїдання, як розпізнати ці захворювання й що може стати їхньою причиною — далі в матеріалі. 

«З літа, за чотири місяці вона втратила 12 кілограмів», — психологиня Юлія Ящишина розповідає про один із найскладніших випадків розладів харчової поведінки у своїй практиці. По допомогу звернулась мама 15-річної дівчинки, яка жорсткими дієтами довела себе до проблем із серцево-судинною системою і менопаузи. При цьому школярка продовжувала брати участь в онлайн-флешмобах зі схуднення.

«Вона  була учасницею форуму на тисячу калорій, а потім перейшла на 500 калорій. Це дуже небезпечно для життя. Коли ця дівчинка прийшла на консультацію, то розповідала, що у неї почалися запаморочення у школі, одного разу їй стало зле і вона знепритомніла. Говорила про своє харчування — 8 грамів родзинок», — каже Юлія Ящишина. 

Весною асоціація лікарів і психологів, яка займається розладами харчової поведінки провела дослідження, опитавши майже тисячу українців. З’ясували, що третина опитаних підлітків має доклінічні прояви харчових розладів, тобто виснажує себе дієтами й надмірними тренуваннями. Є ризик, що частина з них може захворіти на важкі форми — анорексію чи булімію. У Європі ж схожі показники.  

«Згідно із західноєвропейськими дослідженнями, на сто підлітків п’ятеро хворіє на нервову анорексію, з них четверо дівчаток і один хлопчик», — пояснює Ящишина.    

Саме порушення харчової поведінки призводять до найбільшої кількості смертей через психічні розлади — вони обігнали в антирейтингу і шизофренію, і депресії каже координаторка комітету інформаційної підтримки асоціації лікарів і психологів, Ольга Лазаренко.

«Якщо ми говоримо про виснаження, кахексію, анорексію або навіть суїцидальні спроби і завершені суїциди, то це дуже значна частина», — говорить Ольга.  

В зону ризику потрапляють здебільшого підлітки від 10-ти і більше років. Втім інколи анорексію чи булімію фіксують й у людей старше 50-ти. 

«У випадку з жорсткими дієтами передовсім страждає серцево-судинна система. Також, простими словами, “сиплються кістки”, тобто виникає остеопороз. Настає менопауза», — пояснює наслідки Юлія Ящишина. 

Щоб розпізнати розлади харчової поведінки у рідних чи близьких психологи радять зважати: чи сидить людина на дієті, чи проводить чистки, тобто декілька днів вживає лише воду або використовує проносні, чи надмірно займається спортом. Батькам варто насторожитись, якщо дитина за останні три місяці втратила до 6-ти кілограмів ваги. За словами Ольга Лазаренко треба зважати і на психологічний стан. 

«Серед особливостей можна виділити, наприклад, перфекціонізм, прагнення в усьому досягати високих результатів, високі вимоги до себе, певна чутливість, емоційна сенситивність і, водночас, неможливість проявляти емоції. Якщо ми говоримо про юнацький вік, то це вік спілкування, самоствердження і тут важливо чи дитина відчуває себе цінною, потрібною, чи вона має достатньо підтримки й визнання”, — каже Ольга. 

Також впливають традиції і стосунки в родині.  

«Дівчатка, які звертаються на консультацію, часто говорять про те, що не хочуть страждати, як їхні матері. Тобто інколи є приклад мами, яка занепокоєна своєю фігурою, зовнішнім виглядом, яка випробувала всеможливі дієти.  Це не може не вплинути на поведінку дитини. Або, у мене була на консультації родина, де батьки обмежували дітей у вживанні мучного, цукру і коли діти потрапляли до бабусі, вживали і те, і інше у великій кількості. Будь-яка дієта, зазвичай, завершується зривами і це дуже небезпечно для дітей та підлітків», — пояснює Юлія Ящишина.

Причиною виникнення розладів харчової поведінки, згідно із дослідженнями асоціації, найчастіше є поширеність у суспільстві медійних стандартів краси. 

«76% чоловіків у віці від підліткового та юнацького до 78 років схильні підтримувати медійні стандарти краси. Серед жінок такий показник нижчий — приблизно 56%. При цьому ще менші показники серед жінок 40+. Часто чоловіки розглядають зовнішність жінки, як продовження свого статусу, орієнтуючись на от ці медійні стандарти. Це змушує жінок страждати», — каже Юлія і радить популяризувати концепцію “бодінейтральності”. Цей рух, який пропагує спокійне ставлення до свого тіла: тобто і не захлинатися від ненависті до нього, і не захоплюватися кожної миті. Почуватися комфортно такими, якими ми є.

Крім того, щоб підтримувати людей, чиї близькі і друзі мають розлади харчової поведінки, асоціація створила групу в мережі Facebook, де кожен може отримати психологічну підтримку й консультацію фахівців. 

Ірина Саєвич. Київ. Громадське радіо.