Три найважливіші здобутки воєнного стану

Вчора відбулося засідання Національної Ради з безпеки та оборони України, під час якого президент України оголосив про завершення воєнного стану, який тривав з 26 листопада.

 Підбиваємо його підсумки з експертом з міжнародного права DRI Миколою Гнатовським.

Апробовано механізм запровадження воєнного стану.

Основним підсумком цього 30-тиденного воєнного стану стало відпрацювання механізму його запровадження. Тому що, зрозуміло, що Україна живе в умовах зовнішньої агресії з кінця лютого 2014-го року. Весь цей час Україна мала підстави запровадити воєнний стан, але це не робилося з різних причин. І от нарешті його було запроваджено у відповідь не на агресію РФ як таку, а на окремий особливо яскравий інцидент – на те, що сталося з проходом українських військових кораблів через Керченську протоку. Це показало, що той механізм, який в Конституції України і в законі України про воєнний стан існував лише теоретично, може бути впроваджуватися на практиці.

Сигнал для Російської Федерації, що Україна готова відповідати на агресію.

Правовий режим воєнного стану передбачає особливий режим для військових, і цими можливостями, принаймні, частково, Збройні сили скористалися – вони підвищили боєготовність. Дуже важливо, що Україна таким чином відправляє зовнішній сигнал Російській Федерації, що вона готова і знає, як це робити і як приводити військових у ще більший стан готовності. Іншими словами, Україна показує, якими шляхами вона може себе обороняти, при цьому залишаючись демократією.

30 днів воєнного стану не вплинули на вибори у березні 2019-го року.

Я не бачу ніяких політичних дивідендів ні для кого, і не бачу підстав вважати, що ці 30 днів створили якісь додаткові політичні переваги для когось. На сьогодні ніщо виборам не загрожує, якщо тільки не посилиться збройний конфлікт.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.