Фото: Олег Жарій
Романа: «Для мене Донбас, особливо окупована територія – це закрита зона. Люди, які голосували за Росію, які були проти України, які кидались під танки і кидали своїх дітей. Це для мене закрита зона».
Орест: «Я вважаю, що там різні люди. Але люди скрізь однакові. Всі ми живемо. І це є Україна».
Наталка: «Це, напевно, зі страхом всього того, що стосується України. А тепер асоціація Донбасу з дивними відчуттями страху, незнання, якоюсь такою неосвіченістю».
Андрій: «Трудовий край, відсутність підприємництва, олігархічні клани, чорна робота неофіційна, низька свідомість соціальна».
Микола: «На жаль, біль, біль, біль. І безвихідь повна. Депресія».
Петро: «Донбас асоціюється з такою зоною, де живуть люди, які не знають, чого хочуть, і де хочуть жити. Сьогодні вона не може відноситись ні до Росії, ні до Європи, ні до України. Вони собі вирішили, що живуть у просторі, який напівкримінально-бандитський, повністю совковий. І вони не хочуть звідти виходити».
Наталія: «Це щось таке невизначене, намішане, накручене, нечітке. І це все треба збирати докупи, систематизувати і робити там лад».
Владислав: «Зі Східною Україною, з Донецьким басейном, з «Шахтарем», з Ахметовим, з війною, з перемогою».
Наталія: «На жаль, у мене тільки негативні асоціації. Асоціюється з розвалинами. З тим, що його потрібно відбудовувати. А це багато коштів. Це відновлення не тільки будинків. Це відновлення в головах людей, у яких розруха до цього часу. Роботи багато, але хто її буде робити? Не знаю».
Надія Вірна з Чернівців для «Громадського радіо»