Фото пресслужби ПЦУ
Очільник Львівсько-Сокальської єпархії Православної церкви України Димитрій (Рудюк) порадив вірним не уникати причастя через коронавірус. Він назвав богохульством та зневагою заклики до обмеження у таїнстві та пошуки інших його форм. Як планують реагувати інші церкви на загрозу поширення коронавірусу та які рекомендації дають медики?
На сторінці Предстоятеля Православної Церкви митрополита Епіфанія у Facebook — запис Великого надвечір’я, служби за його участі від 5 березня. Активне церковне життя триває і в єпархіях.
Наприклад, того ж 5 березня правлячий архієрей Львівсько-Сокальської єпархії ПЦУ митрополит Димитрій (Рудюк) читав Великий покаянний канон у Покровському кафедральному соборі Львова. А наступного дня на Facebook-сторінці він закликав вірян не уникати причастя через можливе поширення коронавірусу.
«Застерігаю вас від того, що всіляка зневага до страшних животворчих Тіла і Крові Господніх, які подаються з Святої Чаші, придумування всяких способів причастя, які заперечують традиційну форму причастя у Православній Церкві, або якісь обмеження в причасті істинних Тіла і Крові Господа Ісуса Христа є нічим іншим, як зневагою, богохульством і відсутністю віри в Господа Ісуса Христа та Його Чесних Тіла і Крові. Закликаю таких порад не слухати та не виконувати, бо ті хто таке впроваджує є занепалими і духовно ошуканими християнами», — написав митрополит.
Громадське радіо намагалося з’ясувати, чи поділяє Православна церква України поради конкретного митрополита. Речник Київської митрополії ПЦУ архієпископ Євстратій (Зоря) протягом дня на дзвінки не відповідав.
Речник Української православної церкви Московського патріархату митрополит Климент (Вечеря) говорить, що вірян, які причащаються, захищає молитва:
«Священник, виносячи чашу зі Святими Дарами, читає молитву. У цій молитві є слова: «Причащаємося для зцілення душі й тіла». Причастя не лише не зашкодить, а навпаки воно укріплює, дає можливості тілесні й духовні долати всі життєві негаразди».
Митрополит Климент — випускник біологічного факультету Київського національного університету ім. Шевченка, а в 2002 році отримав ступінь кандидата біологічних наук. Запевняє: коментар дає саме з наукових позицій.
«Історія церкви зає безліч випадків, коли в часи епідемій, подібних ситуацій священники звершували водосвятні молебні, приносили чудотворні ікони до тих місць, де відбувалися такі складні ситуації, і епідемії вщухали. На Чернігівщині досі шанують ікону Святителя Миколая, через молитву до якої дуже багато людей було врятовано під час епідемії тифу в XIX столітті. Не те, що не слід уникати церковної молитви, а навпаки церковна молитва може дуже багато допомогти в цій ситуації, коли навіть і медицина далеко не завжди здатна зробити щось у таких випадках», — пояснює митрополит.
Лікар-інфекціоніст, колишній директор Центру громадського здоров’я МОЗ Володимир Курпіта має іншу думку і щодо причастя, і щодо проведення релігійних служб:
«Якщо на території області або районі введена заборона масових зібрань або спільних заходів, це має вплинути й на життя церкви. Як лікар-інфекціоніст я можу сказати, що вірус є досить контагіозний, тобто він призводить до досить великого поширення, особливо якщо люди перебувають у закритих приміщеннях. Стосовно причастя і ситуацій, пов’язаних із використанням одного посуду, є ризики, про які говорило Міністерство охорони здоров’я, через це їх варто було б уникати. Але їх запроваджують, якщо є належні підстави на конкретній території», — говорить фахівець.
В.о. директора Центру громадського здоров’я МОЗ Ігор Кузін радить подбати про профілактику.
«Безумовно, коли ми кажемо про використання спільного посуду, це є однією з зон ризику з точки зору поширення інфекційних хвороб, особливо небезпечних або тих, які передаються повітряно-крапельним шляхом. Але в будь-якій мірі можна використовувати інші альтернативи, тобто одноразовий посуд або посилені заходи з дезінфекції речей або об’єктів, які найчастіше використовуються», — зазначає посадовець.
У Чернівецькій області, де є єдиний в Україні випадок коронавірусу, влада заборонила проводити масові заходи. Ігор Кузін пояснює, чи мають релігійні організації скасувати служби.
«Масові заходи доволі широко прописані у вітчизняному законодавстві, доволі важко їх трактувати однозначно. Щодо заборони це більше стосується до компетенції місцевих органів влади і тих громад, які будуть виконувати такі рішення. Релігійні громади і церкви живуть в рамках законодавчого поля України, вони повинні дотримуватися правил, які встановлюються державними органами. Тобто у разі запровадження обмежувальних заходів на певній території релігійні громади зобов’язані виконувати ці рішення. Безумовно, є певні певні внутрішні процедури чи таїнства, але, попри це, законодавчі вимоги єдині для усіх», — розповідає Ігор Кузін.
Очільник центру громадського здоров’я МОЗ каже: відомство готове спілкуватися із Всеукраїнською Радою Церков і знайти баланс між профілактикою захворювання і захистом прав вірян. І сподівається, що священники будуть розповідати вірянам про особисту профілактику Covid-19.