Хто з ким в майбутньому парламенті, ймовірно, буде ухвалювати союз, хто може увійти в коаліцію, а хто перейде в опозицію?
За три дні до виборів 5 партій залишаються у списку тих, які, імовірно, пройдуть до Верховної Ради. Про це свідчать результати опитування, проведеного 12-17 липня Центром Разумкова.
Найчастіше виборці мають намір віддати свій голос за «Слугу народу» — 44,4% серед тих, хто має намір брати участь у виборах і вже визначився, за кого голосуватиме (41,5% в попередньому опитуванні «Рейтингу» за 5-11 липня).
Тож, ми можемо більш-менш впевнено стверджувати, що партійний склад Верховної Ради відомий. Поговоримо про те, як будуть ухвалюватися рішення у цій новій Раді. Адже від такого собі парламентського пасьянсу напряму залежить законотворчість в державі.
Хто з ким, хто проти кого? Про це ми розпитали експерта Міжнародного центру перспективних досліджень Максима Степаненка.
Теоретично шанси є, тому що ми бачимо перед виборами значну електоральну підтримку «Слуги народу». Але щодо того, чи зможе «Слуга народу» взяти 226 голосів, є сумніви, тому що з мажоритарниками в «Слуги народу» не так все добре, як за списками, адже багато нових людей, які поки що не знають, як працювати, а стартових позицій з підтримки бренду інколи недостатньо. Тому ми можемо розраховувати, що «Слуга» набере до 200 голосів. Для моно більшості є можливість добрати людей за допомогою коаліції з позапартійними самовисуванцями. Хоча найбільш ймовірним сценарієм є об’єднання з фракцією «Голос», які за списком наберуть 30+ мандатів і до десятка мажоритарників. Ми можемо бути певні, що «Слуга народу» точно не об’єднається з «Європейською солідарністю» і, швидше за все, не об’єднається з «Опозиційною платформою – За життя». Що стосується «Батьківщини», то в неї зараз є можливість отримати золотий квиток: провівши зараз 20+ депутатів до парламенту, вони будуть представляти інтерес, що б за рахунок них добрати коаліцію. Партія дисциплінована і з нею буде комфортно працювати. Але ж ми розуміємо, що Юлія Володимирівна не погодиться менш, ніж на прем’єрське крісло. Тому дуже цікаво, як буде розгортатися коаліційна дискусія, і я думаю, Тимошенко націлена на те, щоб взяти прем’єрство.
Якщо ми беремо ту політичну кон’юнктуру, яка є зараз, то всі будуть обережні з заявами про воєнний стан, бо є надія виміняти наших полонених з Росії. Володимир Олександрович має жорстку риторику, але залишає простір для домовленостей. І в Мінську є певні зсуви, чого не було раніше. Тому якщо у даній ситуації винесуть це рішення, я думаю, що «Слуга народу» дуже обережно до цього поставляться. Я даю 60% за те, що вони проголосують ствердно, але 40%, що все ж таки – ні. Якщо вже буде дійсно серйозна загроза, то, думаю, що не варто сумніватися, що вони введуть воєнний стан, адже «червоні лінії» у суспільства дуже гарно працюють, тому що ніхто не хоче втрачати території.
В Офісі президента Володимира Зеленського розглядають питання про дострокове проведення виборів до органів місцевого самоврядування. Про це заявив представник президента у Верховній раді Руслан Стефанчук у ефірі «Свободи слова» на ICTV, передає РБК-Україна.
Стефанчук зазначив, що наразі розглядають варіанти проведення місцевих виборів наступної осені або й раніше.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що рішення про проведення позачергових виборів до місцевих органів влади ще не прийнято. Про це він сказав 17 липня під час візиту до Харкова, передає Інтерфакс-Україна. «Я не знаю, я думаю», — сказав Зеленський, додавши, що розуміє позицію і прихильників перевиборів, і противників.
Я думаю, що нам потрібно дочекатися результатів парламентських виборів, і там буде відображений результат того, як напрацювали партії в таких екстремальних умовах. Якщо буде дійсно велика можливість того, щоб отримати більшість і на місцевих виборах, то мотивацію «Слуги народу» я розумію. Вона дуже добре вкладається в передвиборчу риторику, що потрібно оновлювати владу, перезавантажити країну і так далі. Тим більше, що зараз у передвиборчому турі Володимир Зеленський стикається із непрофесійністю людей на місцях з його точки зору, і це може також бути використане.
Але законних підстав для дострокового проведення місцевих виборів не так вже і багато. Те, що каже нам закон «Про місцеві вибори» і об’єднані територіальні громади, то Верховна Рада своїм указом може призначити дострокові вибори у місцевій раді в разі, якщо сама рада розпустилася за власним бажанням. Є юридична шпаринка, що можна змінити систему місцевого самоврядування, будь-яка зміна такого системного територіального устрою говорить про те, що потрібно проводити вибори. Але як це зробити масово, важко собі уявити. Проте не потрібно забувати, що в президента є висока політична легітимність, яка дозволяє йому робити все, що завгодно.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.