У Черкасах цех, що виготовляє сучасні протези для ветеранів АТО, потребує допомоги

У Черкасах цех, що виготовляє сучасні протези для ветеранів АТО, потребує допомоги

У Черкасах місцевий протезно-ортопедичний цех безоплатно виготовляє сучасні протези для ветеранів АТО. Якість продукції, кажуть на підприємстві, нічим не поступається закордонним дороговартісним аналогам. Допомагаючи людям з інвалідністю, цех і сам нині потребує підтримки: насамперед для оновлення застарілого обладнання та держпрограм протезування і реабілітації людей після ампутацій. 

«Оце, що тут стоїть, це стоїть воно понад сорок років, тут практично нічого не помінялося за сорок років. Можете прочитати — Черчіль ще подарував», — так із сумом вперемішку з жартом розповідає про обладнання, на якому готує протези лікар ортопед-протезист Григорій Гриценко. На станках назва англійською СHURCHILL.

Напис СHURCHILL на станку 40-річної давності/Фото: Мирослава Станкевич

Григорій Гриценко допомагає підібрати саме той протез, який необхідний пацієнтові, залежно від віку та стилю життя. Вартість таких пристроїв для ветеранів АТО та людей з інвалідністю компенсовує держава, незалежно від суми. Один з найдорожчих, виготовлених у черкаському цеху, обійшовся у 130 тися гривень.

За 50 років роботи на підприємстві лікар Гриценко поставив на протези тисячі людей після ампутацій. Були у практиці і складні випадки.

«Найскладніші випадки – це коли парна ампутація. Важко людину поставити на протези. Навіть на один. А це на два», — говорить Григорій Гриценко.

Фото: Мирослава Станкевич

Лікар каже, що з черкаськими протезами люди можуть повернутися до того стилю життя, який вели до ампутації: наприклад, продовжити водити авто та навіть танцювати. Якість продукції не відрізняється від придбаної за кордоном, адже складові використовують всюди однакові, найсучасніші, здебільшого імпортні.

Василь Яковенко — протезист, розповідає з чого починається виготовлення протеза. Каже, у кожному випадкові все вирішують індивідуально та виважено. Спочатку роблять необхідні заміри, гіпсові зліпки, з яких потім відливають індивідуальну форму для частини апарату, яка контактуватиме з тілом.

«Потім далі збирається, як конструктор. Решта частин приходять готові із заводу. Ми робимо лише куксоприймачі. Такі механічні частини на інших заводах роблять. Ми їх тут скручуємо. Є ті, що український завод робить, є й імпортні складові, що закуповуємо: стопи, колінні механізми», — каже Василь Яковенко.

Василь Яковенко/Фото: Мирослава Станкевич

Після протезування, тут, у приміщенні цеху, у спеціальній кімнаті, пацієнти проходять реабілітацію. Кімната облаштована поручнями та тренажерами зі сходинками та похилою поверхнею, де людей вчать ходити заново, вже на протезах, і готують до усіх можливих несподіванок на дорозі — ям та інших незручностей, говорить лікар Гриценко.

«Спеціальні методики, наприклад, як по сходах іти вгору-вниз, як стати, як сісти правильно. Тому що як людина спочатку звикне, так вона буде робити і надалі. Перенавчати дуже складно. Потрібно правильно поставити, щоб людина перші кроки робила. Як правильно поставити протез, бо, якщо протез піде першим, то людина ногу не переставить, упаде», — розповідає лікар.

Григорій Гриценко/Фото: Мирослава Станкевич

Майстер цеху Сергій Дегтерьов розповідає: працівники підприємства, роблять фахово свою справу вже майже пів століття за мізерну зарплатню. Їхній досвід, набутий роками та з роботою із найскладнішими пацієнтами — це все що заробили зі солідним стажем.

«Ми допомагаємо людям. Люди є й 90 років, які отримують протези. І ходять. Для цього треба мати бажання. Та реабілітація, психологічна, у першу чергу. Дуже часто зустрічаємо людей з інвалідністю, які нічим не гірші від звичайних людей, за своїм інтелектуальним розвитком, потенціалом, — розповідає Дегтерьов.

Раніше у приміщенні цеху були дві палати стаціонару для адаптації та реабілітації людей, яких протезували. На підприємстві кажуть: нині було б добре їх відновити, площі приміщення для цього достатньо. Варто також додати до штатних працівників психолога, масажиста та інших фахівці для більш якісного відновлення пацієнтів. Поки про це тут можна лише мріяти.

У 2019 році цех, який є підрозділом Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства, заробив 12 млн. Минулоріч через пандемію, заробітки впали: протезів, ортезів, корсетів, ортопедичного взуття та устілок виготовили на більш ніж сім мільйонів гривень. З цих грошей на розвиток матеріально-технічної бази нічого не залишається, усе йде на відрахування на комунальні, зарплатню, податки та інше.

Утім керівництво підприємства каже надія є: шукатиме партнерів та інвесторів не лише в Україні, а й за кордоном для повноцінного протезування та відновлення людей з інвалідністю.

Мирослава Станкевич, Черкаси, Громадське радіо

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису

Останнi новини