«У керівника були підозри, що я вагітна»: які докази необхідні для оскарження звільнення через дискримінацію

«У керівника були підозри, що я вагітна»: які докази необхідні для оскарження звільнення через дискримінацію

Адвокатка, голова Асоціації жінок-юристок України ЮрФем Христина Кіт коментує історію жінки, яку не взяли на роботу, та пояснює, як і навіщо боротися з дискримінацією на роботі

Історія Надії

«Мене взяли на двомісячний випробувальний термін. За два місяці не було ніяких питань до моєї роботи. Навіть в той день, коли мене звільнили, ми нормально спілкувалися з керівником, але у нього були підозри, що я вагітна чи щось таке.

Він активно питав інших співробітників, чи не розповідаю я їм щось про можливий декрет. Він заходив здалеку і питав «Як Надя?», «А вона стомлюється, так?», «Чомусь вона бліденька. Може, у неї проблеми зі здоров’ям? Може, вагітна? Може, у неї токсикоз?».

Він мене викликав до себе, питав «Як моє здоров’я?». Я казала, що в мене все нормально, просто втомилася, багато роботи, перевтома. Коли закінчувався випробувальний термін, він міг безпроблемно мене звільнити, тому що ніякі документи не були підписані.

В останній день він просто написав мені повідомлення, що я не впоралася з обсягом роботи. При тому, що я зробила роботу на 200%. Зі мною не буде підписана угода як з ФОПом. Я розуміла, що нічого не можу довести, тому що у мене немає ніяких документів. Ця людина — батько дорослого сина, тобто він сам батько. Мене найбільше дивує, що він вважає себе порядною людиною, при тому, що в його уявленні він звільнив вагітну жінку. Я насправді не вагітна.

У нас з ним навіть було листування у Фейсбуці. Є опція «видалити повідомлення», тобто він половину своїх повідомлень навіть потер. Після того, як я йому відповідала, у мене залишилося, що тільки я йому відповідаю, тобто він розумів, що питає не надто коректно. Були інші питання, пов’язані не з цим, але він така людина, яка дуже підстраховується.

Зараз у мене немає жодних доказів, що він мені щось казав і так далі. Там були обговорення того, як я оформлююся чи не оформлююся на роботу. Два місяці я ж не мала працювати неоформлена, він тер свої повідомлення, щоб я нікому не могла показати, що він мене не оформлює. Оте повідомлення, де він сказав, що я не впоралася, він теж потер. Я не скаржилася з багатьох причин. Навіть якщо я доведу, що він мене незаконно звільнив, я ж не піду працювати до цієї неадекватної людини».

Чи є дискримінація в цій історії?

— Така історія, на жаль, є класичним випадком у нас в українському суспільстві, тому що досить багато жінок, особливо навіть молодих жінок, зіштовхуються при прийнятті на роботу з дискримінаційним ставленням, особливо коли вони або перебувають в стані вагітності, або є підозра, що вони можуть завагітніти і піти в декрет, роботодавці таких жінок, як правило, не хочуть приймати на роботу. Однозначно, це є дискримінацією. Це заборонено українським законодавством, тому що відповідно до Кодексу законів про працю забороняється відмовляти у прийнятті на роботу чи звільняти з роботи з підстав вагітності, наявності дітей до трьох років, можливості виходу в декрет. Це вважається дискримінацією і є порушенням прав людини.

Якщо аналізувати історію Надії, тут ситуація ускладнюється тим, що фактично трудові відносини з нею не були оформлені офіційно, тобто вона працювала на випробувальному терміні. Але коли ми влаштовуємося на роботу, навіть якщо у нас передбачається випробувальний термін ми у будь-якому випадку маємо укладати трудовий договір. У трудовому договорі зазначається, що людина спочатку має пройти випробовувальний термін, це має оформлюватися.

Чи заважає вагітність працювати? Думка Христини Кіт

— Жінки в стані вагітності почуваються по-різному. Якщо я відчуваю, що це впливає на якість моєї роботи, я роблю висновки й звільняюся з роботи або іду на лікарняний чи у відпустку. Якщо я відчуваю себе прекрасно і маю можливість працювати, я маю право працювати, перебуваючи в стані вагітності. Це не має впливати на ставлення до мене трудового колективу.

Христина Кіт

Чи реально довести дискримінацію? Пояснює адвокатка

— Коли ми говоримо про трудові відносини й дискримінацію в трудових відносинах (наприклад, про відмову у прийнятті на роботу через стан вагітності або наявність дітей, вимогу роботодавця написати заяву на звільнення, тому що ти вагітна), в таких справах завжди колеги-адвокати говорять про те, що важко зібрати докази та доказувати це дискримінаційне й упереджене ставлення, але це можливо.

Якщо я влаштовуюся на роботу, бувши в стані вагітності, але коли приходжу на посаду бачу вимоги, відповідаю кваліфікації, у мене є всі підтверджуючі документи щодо стажу роботи, якості роботи, інших вимог, які роботодавець ставить до цієї посади. Якщо мені відмовляють, попри те, що я відповідаю усім вимогам до посади, а беруть на цю роботу чоловіка, то дану ситуацію можна промоніторити й оскаржувати в судовому порядку як дискримінаційне упереджене ставлення і незаконну відмову роботодавця у прийнятті на роботу.

Це складні справи, стратегічні. В даних випадках я би просто радила жінкам звертатися до юристів перед тим, як приймати будь-яке рішення щодо своїх трудових відносин, тому що варто спершу проконсультуватися, проаналізувати, які дії я можу вчинити, щоб себе захистити, чи які я можу докази зібрати, бо часто люди пишуть заяву на звільнення за власним бажанням. Потім дуже важко довести, що в даному випадку це робити змушував роботодавець.

Навіщо доводити дискримінацію, якщо людина не повернеться на таку роботу?

Ці справи є важливими з точки зору перспектив, зміни ставлення до працівника, до найманих працівників, говорить Христина Кіт.

Які ще випадки дискримінації жінок на роботі можуть бути?

Юристка Христина Кіт вважає, що навіть Кодекс законів про працю містить масу дискримінаційних норм щодо жінок. До таких ситуацій можна віднести заборону жінкам працювати в нічний час, хоча цей вид діяльності краще оплачується.

Також вона говорить про те, що часто жінкам, які мають дітей віком до трьох років, відмовляють у направленні у відрядження, адже це пряма заборона нашого законодавства.

«Окрім того, ми маємо ситуацію, коли в українському суспільстві жінки за рівноцінну роботу, яку вони виконують на рівні з чоловіками, отримують у деяких сферах і галузях діяльності заробітну плату на 20% менше», — розповіла Христина Кіт.

Всю розмову слухайте за посиланням.

Цей матеріал був створений за підтримки Програми MATRA (Посольство Королівства Нідерланди). Погляди та висновки авторів програми можуть не відображати офіційну позицію Уряду Королівства Нідерланди.

Проєкт виходить у партнерстві з Асоціацією жінок-юристок України «ЮрФем».

Останнi новини