У Києві відбудеться марш за права трансгендерних людей

Координаторка трансгендерного напряму громадської організації «Інсайт» Інна Ірискіна анонсувала подію та розповіла про те, наскільки актуальною є проблема трансфобії в Україні. 18 листопада на марші активісти озвучать вимоги до МОЗ, МВС та інших державних установ.

— Чи актуальна для України проблема трансфобії?

— Для України проблема трансфобії актуальна, як і для усіх країн більшою або меншою мірою. До того ж у нас такі злочини часто не розслідуються або не кваліфікуються як злочини на ґрунті ненависті. У законодавстві, на жаль, явної ознаки гендерної ідентичності або трансгендерності немає, тобто є інші розмиті ознаки, якими ми і можемо оперувати, але на них фактично ніхто не зважає.

— Хто ті люди, які розуміють і підтримують вас?

— Є правозахисні організації. Я працюю в організації «Інсайт», яка вже близько 10 років опікується проблемами трансгендерних людей, бореться за їхні права людини.

— Як ви розраховуєте, чи багато людей збереться на трансмарш?

— Я можу сказати, що такий марш буде проводитися вже втретє. Минулі роки було близько півсотні людей. Сподіваюся, що цього року буде більше.

— Сподіваєтеся на підтримку правоохоронних органів?

— Так, звісно. Ми зараз ведемо з ними перемовини.

— Відчувається підтримка?

— Зараз я не можу сказати. Минулого року нам довелося скоротити маршрут, бо вони казали, що не готові забезпечити охорону на повний маршрут.

— Цього року відбулася визначна подія, як зазначають організатори маршу на підтримку трансгендерних людей. Опублікували міжнародну класифікацію хвороб. Для вас вона важлива тим, що медичні діагнози, пов’язані з трансгендерністю, більше не належать до психічних захворювань.

— Так, все правильно. Десь з 2012 року про це вели розмови. Навіть ще раніше активісти говорили про це, тому що насправді немає жодних підстав вважати трансгендерних людей психічно хворими. Це просто так склалося історично: колись психіатри вважали, що трансгендерних людей треба приводити до того, щоб вони погоджувалися зі статтю, яка у них є від народження. Потім побачили, що це не працює, що це неправильно, методи змінилися.

— Чи впровадять таку класифікацію в Україні?

— Це питання. Поки ми з боку МОЗ не бачили жодних заяв з цього приводу, хоча ми б хотіли отримати коментарі, як вони ставляться до нової класифікації, чи готові її впроваджувати.

— Можете розповісти про приклади дій праворадикальних рухів щодо вашої спільноти?

— Ми бачимо, що вони можуть причепитися буквально до будь-якої людини, яка їм чимось не сподобалася, яка має якийсь не такий вигляд, не такий колір волосся. У Львові нещодавно був випадок, коли причепилися до трансгендерної жінки, вона мала якось тікати звідти.

—  Серед тих вимог, які будуть оприлюднені і заявлені під час маршу 18 листопада, є, наприклад, така дуже людська вимога — зняття заборони на усиновлення та удочеріння для трансгендерних людей. Чим пояснюють те, що така заборона досі існує?

— Там є заборона за цілим переліком діагнозів. Оскільки це поки залишається психічним діагнозом, він є у цьому списку. Проект наказу, який має зняти цю заборону, підготовлений. Його мали б тільки підписати. Це справа міністерства. Проект проходив громадське обговорення, але там був сильний спротив церковних діячів, які писали листи про те, що цього не можна робити.

Розмову слухайте у доданому звуковому файлі.