facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

У Львівській галереї мистецтв розповіли, як реставрували полотно французького художника де Ла Тура «Платіж»

1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 4 хв

У Львові після реставрації світ побачив шедевр 17-го століття. Полотно «Платіж» французького художника Жоржа де Ла Тура нині у Палаці Потоцьких збирає поціновувачів. Вже за кілька тижнів картина вирушить до Мілана, де стане частиною унікальної виставки творів митця, зібраних з різних куточків світу.

«Міланські» гастролі для картини «Платіж», або як іще називають її мистецтвознавці «У лихваря», будуть не першими. Львівського де Ла Тура вже бачив і Лувр, і Ермітаж. Щоправда, нині твір найбільше подібний до себе первісного, розповідає Інна Баблоян — реставраторка олійного живопису.

«Це полотно було попередньо здубльоване. Воно мало попередні реставраційні втручання. Ми мали їх забрати і зробити нові так, щоб твір виглядав добре. Було дуже багато маленьких втрат, по усій поверхні твору. Тому ми мали доповнювати ці втрати дуже маленькими пензликами так, щоб не заходити на сам авторський живопис, який є дуже цінним. Ми забрали старе полотно, мали наклеїти нове. Для того, щоб твір був міцний, добре тримався на підрамнику і його можна було транспортувати», — розповідає Баблоян.

Фото: Львівська галерея мистецтв

Зараз музейники і не пригадують, що було раніше — запрошення картини «Платіж» до Мілана чи рішення відновити шедевр. Але одностайно наголошують: тільки завдяки реставрації львівське полотно де Ла Тура нині зможе побачити світ. Рік тому воно було нетранспортабельним, коментує помічник генерального директора Галереї мистецтв Василь Мицько.

«До Мілана картина «Платіж» поїде після 26 січня. Ми дуже сподіваємося, що коли картина поїде Європою, можливо з’являться якісь додаткові дані, які нам дозволять протлумачити сюжет, її історію мандрів і біографію. Ця виставка в Мілані збирає всі полотна Ла Тура з Європи, а також все дотичне до його епохи і впливу» — каже він. 

Львівські музейники розраховують, що мандрівка львівського полотна буде пізнавальною і для самої картини. Мовляв, у її біографії досі є чимало так званих білих плям. Починаючи від того, що саме за «Платіж» зображено де Ла Туром.

Фото: Львівська галерея мистецтв

«Лотарингія в той час, коли творив де Ла Тур, була ристалищем, це час війн. Можливо, це пов’язано саме з контрибуцією, виплатами. Можливо, це покликання Матвія, можливо це гроші, які взяв Іуда за свій ганебний вчинок…», — міркує кураторка виставки Оксана Козинкевич.

32 твори де Ла Тура наразі нарахували мистецтвознавці у всьому світі. Лише на дев’ятьох з них художник залишив свій підпис. А те, що «Платіж» дійсно належить пензлю де Ла Тура, з’ясували лише наприкінці минулого століття, коли знайшли під шарами оновлень підпис митця.

Зараз, завдяки роботі львівської команди реставраторів,  його можуть побачити і поціновувачі, розповідає реставраторка Лілія Волкова.

«Ми не торкались самих літер підпису, знято пізні нашарування навколо, а самі літери ми залишили в автентичному стані», — каже вона.

Фото: Львівська галерея мистецтв

«Підпис у лівому нижньому куті: Жорж де Ла Тур і дві цифри 16. А над тим, що далі дуже науковців роздумували у Європі», — зізнається кураторка виставки Оксана Козинкевич.

Вона додає, що навіть сама поява картини на львівських теренах оповита таємницями. Є припущення, та фактів обмаль. Як переконують музейники, ці секрети де Ла Тура наразі додають магічної харизми шедевру, який оцінюють у 5 мільйонів доларів. 

«Одні вважають, що це робота рання, десь до 17 року. Другі вважають, що це 20-30-40 роки. Дуже складно сказати точно. Ми зверталися до графологів, які порівнювали цей підпис із вже вивченими. Але складно сказати», — говорить Козинкевич.

Фото: Громадське радіо/Ганна Шкряда

Полотно «Платіж» — унікальне, не лише для України. Львівський твір — єдина картина де Ла Тура на всі країни Східної та Центральної Європи. 

Ганна Шкряда, Львів, Громадське радіо

Поділитися

Може бути цікаво

Сарнацька: Більшість українців усвідомлює, що публічне співчуття росіянам — контроверсійна дія

Сарнацька: Більшість українців усвідомлює, що публічне співчуття росіянам — контроверсійна дія

8 год тому
Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

8 год тому
Міноборони працює над правовим визначенням поняття «кібервійна»

Міноборони працює над правовим визначенням поняття «кібервійна»

8 год тому
Теракт у «Крокусі»: російські слідчі заявили про зв'язок нападників з «українськими націоналістами»

Теракт у «Крокусі»: російські слідчі заявили про зв'язок нападників з «українськими націоналістами»

9 год тому